ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
30 листопада 2016 року м. Київ № 826/18546/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., розглянувши адміністративний позов
Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до
Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про
визнання дій протиправними та скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» з позовом до Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в якому просив:
- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби л. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що полягають у висуненні до АТ Укрексімбанк» вимог про виконання постанови про арешт коштів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.04.2016 ВП №50527621 за наявності судового рішення, що забороняє вчинення відповідних дій та у накладенні штрафу за невиконання таких вимог;
- скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 14.07.2016 ВП №505227621.
Дослідивши позовний матеріал та долучені до нього документи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви по справі без розгляду, зважаючи на наступне.
Згідно ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим Кодексом або іншим законом.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено на тій підставі, що пропущено строк звернення.
Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 статті 181 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що визначальним при вирішенні питання щодо початку перебігу строку звернення до суду, закінчення такого строку та відповідно його поновлення (у разі пропущення з поважних причин), є саме факт обізнаності особи про порушення його прав та законних інтересів або фактична можливість володіти такою інформацією.
Як свідчать матеріали справи, про існування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 14.07.2016 ВП №505227621 на позивача, останньому стало відомо 25.07.2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 25.07.2016 року вх.. №20746 на супровідному листі Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Водночас, за захистом порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду лише 28.11.2016 року.
Судом приймається до уваги, що позивачем не долучено до позовного матеріалу доказів, що з 25.07.2016 р. (тобто з моменту обізнаності позивача про порушення прав), останнім вживались заходи щодо їх захисту чи існували обставини, що об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення позивача з даним позовом, у десятиденний строк.
Водночас, під поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку проте, що причини пропуску встановленого строку звернення до суду з даним позовом неповажні, а відтак у суду відсутні правові підстави для його поновлення.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про неповажність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом та відсутності правових підстав для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 статті 100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Залишити без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови.
У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
2. Роз’яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до адміністративного суду в загальному порядку з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з визначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.А. Качур
Судове рішення № 63317910, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 30.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/18546/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: