Постанова № 63317622, 02.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2016 р. № 820/4487/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області , з адміністративним позовом до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 , в якому просить суд, стягнути податковий борг з розрахункових рахунків КЖРЕП-1 у банках, обслуговуючих такого платника податків шляхом стягнення коштів в сумі 720421,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було виконано свого податкового обовязку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що, на його думку, позивач не мав права звертатися до суду із зазначеним позовом та зазначив, що не отримував розрахунку сум нарахованої пені.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство-1 пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідачем до податкового органу були надані такі податкові декларації:

- по податку на додану вартість від 20.12.2015, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 114802 грн..

- по податку на додану вартість від 15.01.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 43350 грн..

- по податку на додану вартість від 17.02.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 129259 грн..

- по податку на додану вартість від 16.03.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 67134 грн..

- по податку на додану вартість від 18.04.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 67777 грн..

- по податку на додану вартість від 18.05.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 90043 грн..

- по податку на додану вартість від 16.06.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 94552 грн..

- по податку на прибуток за 2015 рік від 29.01.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 151368грн..

- по податку на прибуток за І квартал 2016 року від 06.05.2016, якою відповідач самостійно визначив суму узгодженого податкового зобовязання у розмірі 32729 грн. (а.с.14-27)

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З урахуванням самостійних сплачених сум податків, у відповідача рахується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 516145,22 грн. та податку на прибуток 184096,72 грн. у відповідача наявна заборгованість всього у розмірі 700241,94 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача сум нарахованої пені, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п.129.1 ст 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом;

Представником позивача до позовної заяви, а також на виконання вимог ухвали суду від 20.10.16 надавалися розрахунки пені.

Із зазначених розрахунків не можливо встановити яким чином нараховувалася пеня по податку на додану вартість, в тому числі на які суми податкового зобовязання нараховувалася пеня, в який час такі зобовязання виникли у відповідача та ін..

З огляду на зазначене суд вважає, що податковим органом не доведено правомірність нарахування пені по податковим зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 20179,76 грн., через що в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковим органом 05.09.13 була вручена головному бухгалтеру відповідача податкова вимога від 05.09.2013 № 6-15, що підтверджується відповідним корінцем податкової вимоги (а.с.30).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Тобто, зазначена податкова вимога вважається належним чином врученою.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду не подано.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь бюджету внаслідок втрати податковою вимогою юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Таким чином, за Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством-1 рахується заборгованість з податку на прибуток та ПДВ у сумі 700241,94 грн., яка підтверджується карткою особового рахунку.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Щодо посилання відповідача на особливості стягнення сум податкового боргу з комунальних підприємств на підставі ст.. 96 ПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто законодавець підкреслює обовязок податкового органу здійснити за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення з боржника коштів, та, виключно у випадку недостатності коштів, шляхом продажу майна платника податків

Відповідно до п. 96.1 ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Тобто, в зазначеній нормі йдеться про дії податкового органу після продажу майна комунального підприємства, яка не може передувати стягненню грошових коштів в силу ст. 95 ПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на неправомірність дій податкового органу щодо подання цього позову є необґрунтованими.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 700241,94 грн. не сплатив.

Отже, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 700241,94 грн. з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 на користь бюджету обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині. В той же час, в частині стягнення з відповідача сум нарахованої пені по податку на додану вартість у сумі 20179,76 грн., суд вважає такі вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 (код ЄДРПОУ 32546705, поштовий індекс 64300, Харківська область, м. Ізюм, пр. Георгіївський, буд.3), з розрахункових рахунків у банках, які його обслуговують, заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства на користь Державного бюджету України у розмірі 700241,94 грн. (сімсот тисяч двісті сорок одна гривня 94 копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.