Постанова № 63317598, 10.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

10 листопада 2016 р. справа № 820/1576/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Піскун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме: постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 по справі №820/1576/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 по справі №820/1576/15 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено. Зазначена постанова суду набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.11.2015 по справі №820/1576/15 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 залишено без змін.

Заявник, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якій просить суд, з урахуванням заяви про уточнення вимог про перегляд постанови за нововиявленими обставинами: скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 по справі № 820/1576/15 в частині відмови в задоволенні вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС від 26.09.2014 № 0061951702.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 26.09.2016, замінено на підставі ст. 55 КАС України відповідача Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування вказаної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме: постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015, заявник зазначив, що в 2011 році позивачем було направлено контрагентам додаткові угоди, проте, відомості щодо підписання угод контрагентами позивачу стали відомі 02.08.2016, оскільки на його адресу надійшов лист від ТОВ "Укр-Інвест", в якому повідомлено, що при впорядкуванні документів останнім виявлено примірники додаткових угод до договорів купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР", додаткові угоди до договорів купівлі - продажу векселів, укладених між позивачем та ТОВ "Укр- Інвест" та ТОВ "Імпульс - капітал" та акти прийому передачі частин часток у статутному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР" до цих договорів. В судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_1 підтримала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також щодо скасування вказаного судового рішення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС).

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 як фізичною особою було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан та доходи за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, у розрахунку до якої зазначено суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу, а також суму понесених витрат на придбання інвестиційного активу.

Як встановлено з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_3 за 2011 рік.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 11.08.2014 №183/20-31-17-02-08/НОМЕР_3 (т.1 а.с.14-22), у висновках якого зазначено про порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_3 п. 179.7 ст. 179 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме несплата суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на загальну суму 1933580, 94 грн. При цьому, податковим органом не підтверджено суму понесених витрат позивача на придбання інвестиційного активу, проте, підтверджено суму доходу отриманого від продажу інвестиційного активу.

На підставі висновків, викладених у зазначеному акті перевірки, ДПІ у Київському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2014 № 0061951702 (т.1 а.с.23), яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2 416 976,17 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 933 580,94 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 483395, 23 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 по справі №820/1576/15 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено. Зазначена постанова суду набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.11.2015 по справі №820/1576/15 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 залишено без змін.

Згідно положень ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами (ч.1 ст. 245 КАС України).

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч. 2 ст. 245 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Як вбачається з наданих разом з заявою про перегляд заяви за нововиявленими обставинами судового рішення письмових доказів, в серпні 2016 року до ОСОБА_3 звернувся його контрагент ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" з відповідним листом, в якому повідомив, що під час упорядкування своєї документації виявив примірники додаткових угод до договорів купівлі - продажу частки в статному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР", а також додаткові угоди до договорів купівлі - продажу векселів, для позивача та акти прийому передачі часток у статутному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР", які ще в 2011 році фактично підписані ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ".

Відповідно до ч. 3 ст. 645 ЦК України, за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

В даному випадку ОСОБА_3 при направленні пропозиції внести зміни до договорів не було обумовлено строку для прийняття його пропозиції. При отриманні ним підписаних додаткових угод ним надання згода на укладення додаткових угод.

Таким чином, додаткові угоди до договорів купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_3 та його контрагентами вважаються укладеними та визначені в них умови уточнюють зміст прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах за вказаними договорами.

Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.

Якщо товариство після прийняття рішення про внесення змін до установчих документів (зміна складу учасників) не повідомило орган, що здійснив реєстрацію, для внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру, новий учасник має право звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства".

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у ОСОБА_3, як учасника товариства, який продав частину свої корпоративних прав, відсутній обов'язок стосовно внесення відповідних змін до Статуту, оскільки такий обов'язок покладено саме на ТОВ "ФІРМА "КОНДОР".

При цьому, положеннями ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично вставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до ч. 3 ст. 341 Господарського кодексу України, безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Згідно п. 8.1 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 №508, оформлення заборгованості векселями є розрахунковою операцією.

Таким чином, якщо згідно з договором покупцем (фізичною особою) здійснено розрахунок (платіж) за куплений пакет акцій векселем, відповідно до чинного законодавства покупцем понесені витрати на придбання зазначеного активу в сумі номінальної вартості векселя, оскільки в момент (за фактом) передачі векселя продавцеві товару припиняються грошові зобов'язання покупця щодо платежу за цим договором, "внаслідок чого розрахунок із ним за придбаний товар (інвестиційний актив) вважається виконаним в повній сумі".

З огляду на викладене, а також враховуючи умови додаткових угод до договорів купівлі - продажу частки в статуному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР", а також додаткових угод до договорів купівлі - продажу векселів, фактично укладених 2011 році між ОСОБА_3 та його контрагентами ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ", суд дійшов висновку, що надані докази укладання таких угод є істотними обставинами для вирішення спірних правовідносин в даній справі, що не були і не могли бути відомі позивачу на час попереднього розгляду справи в 2015 році, у зв'язку з чим є правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами позовні вимоги про скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС від 26.09.2014 № 0061951702.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 11.08.2014 №183/20-31-17-02-08/НОМЕР_3, а також враховуючи надані позивачем додаткові докази разом з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом вказано на порушення, а саме: позивачем не сплачено податок на доходи фізичних осіб, у зв'язку з отриманням доходу з продажу інтелектуальної власності у вигляді частки в статному капіталі ТОВ ФІРМА "КОНДОР" .

В ході судового розгляду судом встановлено, що на підставі авторських свідоцтв № НОМЕР_1 від 22.03.1985 та № НОМЕР_2 від 09.02.1982 ОСОБА_3 внесено до статутного капіталу ТОВ ФІРМА "КОНДОР" право користування на 20 років винаходами, авторами яких він є: "Способ охлаждения изделий" (авторське свідоцтво № 1168609) за ціною 89 962 700 грн., "Устройство охлаждения горячекатанной полосы" (авторське свідоцтво № НОМЕР_2) за ціною 75 459 000,00 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, ціні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Суд зазначає, що чинним законодавство не обмежено власників авторських винаходів у праві ними розпоряджатися, як і передавати на певний час право користування винаходом, в тому числі шляхом внесення до статутного капіталу господарського товариства.

Оцінка внеску ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ ФІРМА "КОНДОР" проведена загальними зборами учасників ТОВ ФІРМА "КОНДОР" відповідно до протоколу від 29.07.2008, на підставі звітів про незалежну оцінку інтелектуальної власності, проведену НТП "СТОЛЕТ".

Відповідно до Змін до статуту ТОВ ФІРМА "КОНДОР", які зареєстровані 29.07.2008 року, частка ОСОБА_3 у статутному капіталі вказаного товариства складає 165 421 700 грн., що становить 99,979 % статутного капіталу підприємства (т.1 а.с.208-229).

На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано Протокол загальних зборів учасників ТОВ ФІРМА "КОНДОР" від 29.07.2008 (про включення позивача до складу учасників), Протокол загальних зборів учасників ТОВ ФІРМА "КОНДОР" від 29.07.2008 (про оцінку внеску до статутного капіталу позивачем), зміни до статуту ТОВ ФІРМА "КОНДОР" зареєстровані 29.07.2008; акт прийому-передачі внеску до статутного капіталу від 30.01.2008.

Відповідно до пункту "а" пп. 170.2.7. п. 170.2 ст. 170 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, термін "інвестиційний актив" означає корпоративні права, виражені в інших ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Згідно пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України, придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податків коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Таким чином, позивачем фактично понесено витрати на придбання інвестиційного активу, а податковим органом неправомірно не підтверджено вказані витрати під час перевірки.

Підпунктом 170.2.6. п. 170.2 ст. 170 ПК України встановлено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Відповідно до пп. 170 2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його, вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 -170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України (крім операцій з деривативами).

Підпунктом 170.2.3 п. 170.2 ст.170 ПК України передбачено якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Згідно п.п. 165.1.44. п. 165.1. ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ", ТОВ "УКР-ІНВЕСТ", укладені відповідні договори купівлі - продажу (відступлення) частки в статному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР". Згідно умов вказаних договорів , позивачем продано ТОВ "ІМПУЛЬС - КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ", відповідно, корпоративні права в розмірі 65421700 грн., що становить 39,54 % статутного капіталу ТОВ "ФІРМА "КОНДОР" за ціною 20000000 грн., в т.ч.: ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" продані корпоративні права в розмірі 32 710 850 грн., що становить 19,77 % статутного капіталу ТОВ "ФІРМА "КОНДОР" за ціною 20 000000 грн., а ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" продані корпоративні права в розмірі 32 710 850 грн., що становить 19,77 % статутного капіталу ТОВ ФІРМА "КОНДОР" за ціною 2 000 000 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано відповідні договори купівлі - продажу, акти прийому передачі тощо.

Згідно письмових пояснень позивача, наданих в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у 2011 році позивачем підготовлено та передано ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" додаткові угоди до договорів купівлі - продажу частини частки в статному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР", а також додаткові угоди до договорів купівлі - продажу векселів, а також акти приймання - передачі до цих договорів. 02.08.2016 позивачем отримано відповідні примірники вказаних договорів, що засвідчили укладення вказаних угод між ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" на час спірних правовідносин.

За умовами вказаних додаткових угод, визначено порядок переходу права власності на частини частки у статутному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР", а саме визначено, що право власності на частину частки, що є предметом вказаних договорів, переходить від позивача (продавця) до ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" (покупців), відповідно, з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі частини частки продавцем покупцю. Також визначено, що покупець при сплаті частини частки покупцю, відповідно до пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПК України виконує функції податкового агента продавця шляхом утримання податку на доходи фізичних осіб та перерахування його до державного бюджету.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано відповідні додаткові угоди до договорів купівлі - продажу з ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" (т. 2 а.с.190-194, 212-234).

Відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2. ст. 170 ПК України, платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, має право укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.

Згідно ст. 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Таким чином, обов'язок обчислення, утримання з доходів та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб був покладений на ТОВ "Укр-Інвест" та ТОВ "Імпульс-капітал", які на час укладання договорів були професійними торговцями цінних паперів.

Отже, в ході розгляду справи не підтверджено висновок податкового органу щодо неправомірності дій позивача у вигляді несплати податку на дохід фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 26.09.2014 №0061951702 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що при розгляді даної справи судом враховано доводи податкового органу застосування принципу юридичної визначеності під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015. Проте, суд зазначає, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об'єктивній істині, правам і обов'язкам сторін, тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень. Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об'єктах і суб'єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі. При цьому принцип юридичної визначеності не є пріоритетним у застосуванні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наявності встановленого порушення прав людини.

Так, враховуючи положення ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ суди застосовують конвенцію та практику Суду як джерело права. ЄСПЛ у п.44 рішення у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011, заява №4994/04, зазначив: "Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження в якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована в спосіб, сумісний з ст.6 Конвенції".

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зазначає, що в ході розгляду даної справи встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини щодо позивача, а саме порушено принцип мирного володіння майном, оскільки фактично податковим органом неправомірно нараховано податкові зобов'язання, що становлять активи, які є "майном" в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини. Наведений принцип мирного володіння майном передбачає "справедливу рівновагу" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини. Отже, будь - яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Наведене тлумачення вказаного принципу міститься у рішеннях Європейського суду з правам людини у справах "Гайдук та інші проти України", "Щокін проти України", "Сірков проти України", а також по справі "Беєлер проти Італії".

Відповідно до ч.1 ст.253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Таким чином, заява ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по адміністративній справі №820/1576/15, підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 по справі №820/1576/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, - підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 487,20 грн., що підтверджується квитанцією від 16.02.2015 №210721-К/1 (т.1 а.с.3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по адміністративній справі №820/1576/15 - задовольнити.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 по справі №820/1576/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 26.09.2014 №0061951702.

Стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_3, АДРЕСА_1) у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17 листопада 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.