Постанова № 63317536, 08.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1832/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі-позивач, ОСОБА_1 ОДПІ/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 /надалі - відповідач/ про стягнення коштів за податковим боргом з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 20 833,34 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на несплату відповідачем узгодженого грошового зобов'язання у строк, встановлений нормами Податкового кодексу України, тому просив стягнути даний борг в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. До суду від відповідача повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку "за не запитом", який направлявся за адресою: просп. 50 років Жовтня (ОСОБА_3), б. 138, кв. 133, м. Кременчук, Полтавська область, 39600.

На ухвалу суду від 17 жовтня 2016 року, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2, судом отримано відповідь Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Полтавської області від 27.10.2016 № 01-45/4907, відповідно до якої відповідач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (50 років Жовтня), б. 138, кв. 133, (а.с. 17).

За приписами частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ОДПІ 24.06.2015 винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 2045-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 20 833,34 грн. /а.с. 8/, яке надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернулося до контролюючого органу у зв'язку з неврученням /а.с. 8, на звороті/.

За пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

Дане податкове повідомлення - рішення в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувалося.

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення (п.п. 267.8.1. п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України).

ОСОБА_2 у строк передбачений п.п. 267.8.1. п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України визначене податковим повідомленням - рішенням грошове зобов'язання не сплачено.

Згідно з витягом інтегрованої картки платника транспортного податку з фізичних осіб, станом на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 20 833,34 грн. /а.с. 29/.

Позивач, вважаючи узгодженою суму зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 ОДПІ суд дійшов наступних висновків.

За приписами пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 ПК України.

Водночас пунктом 87.11 статті 87 встановлено особливості порядку стягнення податкового боргу платників податків фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб (орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження).

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України інформаційним листом від 04.05.2012 № 1198/12/12-12 розяснив адміністративним судам, що норми статей 95-99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу лише в тій частині, що не суперечить вимогам п. 87.11 ст. 87 даного Кодексу.

Разом з тим, пунктом 87.11 статті 87 ПК України не встановлено особливостей щодо моменту, з якого у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу. Зокрема, не передбачено особливостей щодо направлення платникові податку фізичній особі податкової вимоги як умови для виникнення права на примусове стягнення податкового боргу, передбаченої п. 95.2 ст. 95 ПК України.

Отже, фізичним особам податкова вимога надсилається в тому самому порядку і з тих самих підстав, що і платникам податку юридичним особам. Зазначене випливає із змісту ст. 59 ПК України, яка передбачає уніфіковані правила направлення податкових вимог усім платникам податків.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України у вищевказаному листі, правове значення факту надіслання податкових вимог не розрізняється залежно від того, фізичній чи юридичній особі надсилається податкова вимога. Таке правове значення в будь-якому разі полягає в тому, що право на стягнення податкового боргу виникає у податкового органу через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, як це передбачено п. 95.2 ст. 95 ПК України.

Таким чином, у податкового органу право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи платника податків виникає через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

ОСОБА_1 ОДПІ, як органом, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), вживалися заходи по погашенню податкового боргу у встановленому законом порядку.

Позивачем 29.09.2015 сформовано податкову вимогу № 868-23 про сплату узгодженої суми грошового зобовязання в розмірі 20 833,34 коп. Податкову вимогу направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка повернулася з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 10/.

В силу пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається, що податкова вимога вручена відповідачу.

Доказів оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу матеріали справи не містять.

За відомостями інтегрованої картки платника транспортного податку з фізичних осіб за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 20 833,34 грн. /а.с.29/.

У терміни передбачені законодавством заборгованість в загальному розмірі 20 833,34 грн. ОСОБА_2 не погасила, тому позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 20 833,34 грн. (двадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні тридцять чотири копійки) на р/р 31414715700008, код платежу 18011000, одержувач - УДКСУ у м. Кременчуці Полтавській області, код одержувача 37965850, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяЛ.О. Єресько