Постанова № 63317307, 07.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2611/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 09.04.2016 року №500060006/2016/000028/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00079 від 09.04.2016 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.04.2016 року товариством до митного органу було подано митну декларацію МД-2 № 500060006.2016.005474, в якій декларантом визначена митна вартість товару за методом визначення митної вартості №1 - за ціною контракту згідно інвойса, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 21962,88 доларів США, із - розрахунку 1,2 доларів США за 1 кг. Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, державним інспектором відділу митного оформлення митного посту Одеса-порт Одеської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2016/000028/2 від 09.04.2016 року, яким визначено вартість за кг нетто товару у розмірі 1,5 дол. США, загальна сума товару при цьому була значно збільшена. При визначенні митної вартості товарів митним органом обрано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості. Також було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2016/00079 із зазначенням вимог для прийняття митної декларації та випуску товарів.

Позивач вважає, що ним були надані всі документи які спростовують зауваження відповідача щодо невідповідностей, виявлених останнім, в поданих позивачем до митного оформлення документах. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що ним в повному обсязі виконані вимоги митного органу про надання додаткових документів, які повною мірою надають можливість визначити вартість імпортованих товарів за основним методом.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач обрав спосіб захисту - звернення до суду, оскільки вважає, що відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував

Представник відповідача, Одеської митниці Державної фіскальної служби, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, також зазначив, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України. Також зазначив, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактична сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, та обумовлювали необхідність заптувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 11 лютого 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД, Україна, та PANACEA EXIM, Індія, (Постачальник) був укладений Контракт №07/16 на поставку товарів в кількості, за ціною та на умовах, визначених в інвойсах. Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - виноград без кісточок,столовий свіжий, вага нетто 18302,4 кг (2232 ящиків), врожай 2016 року, торговельна марка - Panacea (фірма-виробник PANACEA EXIM., Індія). (а.с. 21-24)

08.04.2016 року ТОВ ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД до митного органу була надіслана електронна декларація МД-2 № 500060006/2016/005474, в якій декларантом визначена митна вартість товару за методом визначення митної вартості №1 - за ціною контракту згідно інвойса, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 21962,88 доларів США, із - розрахунку 1,2 доларів США за 1 кг. (а.с. 162-163)

Разом із митною декларацією позивачем (декларантом) були подані наступні документи: контракт №07/16 від 11.02.2016 року; інвойс від 12.03.2016 року №EXPORT/1053; міжнародна автомобільна накладна СМR 08.04.2016 року; інформація про фіто санітарний контроль від 16.03.2016 року, радіологічний та ветеринарно-санітарний контроль товарів від 08.04.2016 року; сертифікат про походження товару форми А 954263від 15.03.2016 року; митна декларація країни відправлення від 15.03.2016; коносамент MSCUOI374593 від 16.03.2016 року. (164-177)

Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, 08.04.2016 державним інспектором відділу митного оформлення митного посту Одеса-порт Одеської митниці ДФС в електронній формі повідомлено декларанта, що подані документи містять розбіжності, а саме:

- в експортній декларації відправника від 15.03.2016 № 35/14 зазначено код товару «Виноград без кісточок,столовий свіжий» НОМЕР_1, в графі 33 поданій до митного оформлення ЕМД - код товару НОМЕР_2;

- в експортній декларації відправника від 15.03.2016 № 35/14 зазначено FOB VALUE, тобто умови поставки FOB (перекладу експортної МД до митного оформлення не подано), в графі 20 ЕМД умови поставки СІF; відповідно до п.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, додаються, зокрема, якщо вони не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 22.03.2016 №62 поставка товару здійсняється на умовах CIF - Одеса. У наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- також в інвойсі від 12.03.2016 №EXPORT/1053 в графі кількість не вказано брутто чи нетто.

Враховуючи спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724, вище ніж заявлено за МД), та у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, відповідно до п.З ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (а.с. 39-42)

08.04.2016 року TOB ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД було надано лист №39 з інформацією про неможливість надати витребувані документи та проханням поновити митне оформлення. (а.с. 50)

Така позиція з боку ТОВ ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД була обумовлена метою уникнення простою товарів, які швидко псуються, а також тим, що підготовка витребуваних документів займає певний час.

У звязку з цим Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2016/000028/2 від 09.04.2016 року, яким визначено вартість за кг нетто товару у розмірі 1,5 дол. США, загальна сума товару при цьому була значно збільшена. При визначенні митної вартості товарів митним органом обрано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості. (а.с. 17-18, 45-47)

Також позивачем було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2016/00079 із зазначенням вимог для прийняття митної декларації та випуску товарів. (а.с. 19-20, 48-49)

В результаті цього, ТОВ ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД скористалось своїм правом випустити товар у вільний обіг під гарантії по ст.55 МКУ та оформило товар за електронною МД №500060006/2016/005485 від 09.04.2016 року, яка була заповнена з урахуванням вимог рішення про коригування заявленої митної вартості товару №500060006/2016/000028/2 від 09.04.2016 року та картки відмови, з забезпеченням оплати митних платежів фінансовою гарантією. Після цього товар позивача було випущено у вільний обіг для подальшої реалізації. (37-38).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями та неврахуванням поданих документів, позивач, керуючись ч.8 ст.55 МК України, додатково надав митному органу із супровідним листом №46/16 від 11.05.16 та письмовими поясненнями стосовно зауважень митного органу лист продавця про підтвердження всіх взаємовідносин по поставці товару та відсутності розбіжностей у заявлених даних (із перекладом). (а.с. 51-53).

Відповідач, розглянувши вказаний лист позивача, повідомив останнього листом від 16.05.16 року № 1712/10/15-70-61 про залишення без змін оскаржуваних рішень з підстав, наведених в раніше направлених позивачу електронних повідомленнях, а також посилаючись на те, що надані пояснення та надані документи не усувають виявлених розбіжностей, а та лист відправника не відноситься до бухгалтерських документів чи висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, які згідно із п. 3 ст. 53 Кодексу вимагав орган доходів і зборів. (а.с. 56-58).

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі врегульовано нормами Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-УІ.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій рро вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 ст. 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, І визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості І товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання І відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) ; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою І декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності І обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або І відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що вказане в рішенні про корегування митної вартості зазначення в значення графи 33 МД 500060006/2016/005474 (код товару 08061010) не відповідає значенню «код товару» в експортній декларації відправника від 15.03.2016 року «виноград без кісточки, столовий свіжий НОМЕР_1, оскільки класифікація товарів проводиться згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, відповідно до розділу 3 Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2001, № 2371-III, до 08 групи товарів відносяться їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь. Зокрема, коду 0806 відповідає товар виноград свіжий або сушений, 0806 10 свіжий, 0806 10 10 00 столовий, 0806 10 90 00 інший, 0806 20 сушений, 0806 20 10 00 коринка, 0806 20 30 00 султана, 0806 20 90 00 інший.

Таким чином, при заповненні митної декларації позивач вірно визначив код УКТЗЕД товару виноград свіжий столовий, що відповідає чинному законодавству та зазначеному в експортній декларації відправника. При цьому зауважень щодо того, що імпортований позивачем товар не є виноградом свіжим столовий, відповідач не висловлював.

Також вказівка в експортній декларації відправника від 15.03.2016 № 35/14 FOB VALUE, тобто умови поставки FOB, в графі 20 ЕМД та в інвойсі на умовах CIF, не є невідповідністю, з огляду на наступне.

В експортній декларації відправника вказано, що вартість рахунку-фактури складає 1470414, 82 індійських рупій, що еквівалентно 21962,88 дол. США. При цьому загально вартість товару складається з: вартість FOB 1336514,82 індійських рупій (тобто вартість товару без страхування та фрахту) 19962,88 дол. США, вартість страхування 0,00, вартість фрахту 2000,00 дол. США.

Витрати по страхуванню товару були включені до суми 1336514,82 індійських рупій, що вбачається з умов поставки CIF, документів, наданих при проходженні митного оформлення та листа постачальника. Правилами ІНКОТЕРМС 2010, встановлено, що Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення та застрахувати вантаж. В даному випадку вартість партії товару визначена на умовах доставки CIF (Вартість/Страхування/Фрахт - оплачені до (... назва місця призначення) - порт Одеса Україна. Відповідно до офіційного тлумачення правил Інкотермс термін вартість/страхування/фрахт - доставка та страхування оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару на борт судна, а також повинен застрахувати вантаж, таким чином продавець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт та страхування, необхідні для доставки товару у названий порт призначення. Згідно зазначеного, продавець несе витрати із фрахту та страхування, необхідних для перевезення товару. Таким чином, здійснюючи поставку на умовах CIF саме продавець товару підтвердив наявність страхування.

Посилання відповідача на те, що в інвойсі від 12.03.2016 №EXPORT/1053 в графі кількість не вказано брутто чи нетто, що на думку відповідача впливає на визначення митної вартості товару, суд також вважає неспроможним з огляду на наступне.

В експортній декларації відправника від 15.03.2016 зазначено наступне: кількість коробок 2232; вага брутто 20520, 9 кг.; вага нетто 18302,4 кг. В митній декларації МД-2 №500060006/2016/005485 зазначено: вага нетто: 18302,4 кг; вага брутто 20520, 9 кг. В наданому до митного органу коносаменті також містяться відомості про вагу нетто та брутто товару, як і в міжнародній товарно-транспортній накладній.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі N 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі N 21-342а13 Верховний Суд України зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України під час перегляду справ про скасування рішень про коригування митної вартості, прийнятих вже на підставі норм Митного кодексу України 2012 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах від 30.01.2014 р. у справі N К/800/41272/13 та від 17.12.2013 р. у справі N К/800/28635/13, в яких Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Фактично митний орган залишив поза увагою документи надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Верховний Суд України в постанові від 31.03.2015 р. по справі № 21-127а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України 2012 року підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Правильному застосуванню вказаної норми може сприяти розуміння логіки правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 01.10.2013 р. у справі N 21-354а13.

У постанові від 01.10.2013 р. у справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

В даному випадку митним органом використано МД № 50006000/2016/003621 від 11.03.2016 р., за якою ТОВ «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» здійснено митну процедуру товару, отриманого від «PANACEA EXIM».

Як вбачається з МД № 500060006/2016/003621 від 11.03.2016 р та документів поданих ПП «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» поставка товару відбувалась також на умовах CIF, але за ціною 1, 5 дол. США за 1 кг винограду свіжого столового. При цьому вартість товару формувалась так само, як і при формуванні вартості товару за даною поставкою та інвойсу оформлений із зазначенням ваги без вказівки нетто або брутто. Зауважень з цього приводу, при здійсненні митного оформлення 11.03.2016 року відповідач не висловлював та визнав митну вартість товару заявлену позивачем за 1 методом.

Разом з тим, слід врахувати, що рівень ціни на товар - свіжий виноград може коливатися в залежності від строків збору врожаю, його якості, наявності на ринку та попиту на нього, оскільки він є сільськогосподарським продуктом який швидко псується та термін його зберігання не значний.

При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

В той же час, судом встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару дають можливість визначити митну вартість товару за ціною заявленою декларантом шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару.

Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваного позивачем рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000028/2 від 09.04.2016 року критеріям, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, а відповідачем правомірність цього рішення не доведена, суд прийшов до висновку про задоволення позову щодо визнання його протиправним та скасування.

Зважаючи на те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00079 від 09.04.2016 року видана у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000028/2 від 09.04.2016 року, яке є протиправним, суд вважає наявними підстави для визнання її протиправною та скасування.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Зважаючи на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити позивачу з державного бюджету здійснені ним судові витрати у сумі 3 818,02 грн.

Згідно положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ТОВ «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, ч. 6 ст. 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000028/2/ від 09.04.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2016/00079 від 09.04.2016 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40185705) судовий збір у розмірі 3503,02 грн. (три тисячі пятсот три гривні дві копійки).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук