Постанова № 63317238, 07.12.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року справа № 813/3608/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З,

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представника позивача ОСОБА_1,представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Львівдах" до Городоцької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Львівдах" (надалі- ПП "Львівдах") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі Городоцька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001881401, №00018891401 від 12.08.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оспорюванні ним податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи, були прийняті контролюючим органом із порушенням норм матеріального права й суперечать чинному законодавству України.

Позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Львівдах", з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" за період з 2014-2015 рр., у результаті чого податковим органом встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" (ЄДРПОУ 38517030), нібито фактично не здійснювалися та документувалися виключно з метою отримання податкових вимог.

Підставою для такого висновку контролюючого органу здебільшого було посилання на податкову інформацію щодо порушення податкового законодавства зі сторони контрагента позивача, декларовану відсутність у такого контрагента можливості здійснювати задокументовані з позивачем операції, встановлення відсутності контрагента позивача за місцезнаходженням.

Однак, позивач стверджує, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки його операції з указаним контрагентом носили реальний характер, що підтверджується належними та допустимими доказами - укладеними договорами, податковими накладними, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними та фактом оплати за придбані товари грошовими коштами тощо. При цьому, позивач звертає увагу, що всі первинні документи, які складалися при документуванні господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства та є достатньою законною підставою для відображення в бухгалтерському і податковому обліку відповідних операцій які реально відбулись.

Також позивач акцентує увагу на тому, що всі операції, які ставляться під сумнів податковим органом, здійснювалися ним із метою реалізації власної господарської компетенції та були необхідні для провадження його діяльності як суб'єкта господарювання.

Відтак, ТОВ "Львівдах" вважає, що висновки відповідача, яких він дійшов за результатами перевірки, ґрунтуються здебільшого на домислах та необґрунтованих твердженнях, при цьому податковим органом не було дано належної оцінки усім наявним доказам із урахуванням норм чинного законодавства України, які безумовно та однозначно свідчили про реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" та, відповідно, про відсутність порушення чинного законодавства України зі сторони саме ПП "Львівдах".

Представник позивача в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що в основу визначення податкових зобов'язань згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок його контрагента, проведеною перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між платниками податків з ТОВ "Львівдах" а лише документування зазначених операцій та формування господарських операцій із відображенням їх в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП Львівдах, код ЄДРПОУ 37030088 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаєморозрахунках з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал (код ЄДРПОУ 38517030) за період травень 2014-2015 рр.

За результатами вищевказаної перевірки 27.07.2016 складено акт №144/1401/37030088, яким встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого ПП Львівдах занижено позитивнее значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.18) всього в сумі 63383., в тому числі за жовтень 2014 р в сумі 55250 грн., за листопад 2014 р в сумі 8133 грн., відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 63383 грн; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого занижено за 2015 р об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 262917 грн., відповідно занижено податок на прибуток на суму 47325 грн.

Не погоджуючись із викладеними висновками в акті перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки від 27.07.2016 №144/1401/37030088, однак відповідач висновки, викладені в акті залишив без змін.

На підставі акта перевірки від 27.07.2016 №144/1401/37030088, Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2016 №0001891401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 47325 грн, №0001881301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79229 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані рішення залишено без змін.

Позивач не погоджується з рішеннями, прийнятими податковим органом, вважає, що вони прийняті з порушенням положень податкового законодавства та підлягають скасуванню в судовому порядку.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до абзацу а) п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3.ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6.ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ПКУ.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №10 від 14.01.2014р.

З матеріалів справи встановлено, що між ПП "Львівдах" (покупець) та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал (продавець) укладено договір поставки №02/10 від 02 жовтня 2014 року, згідно умов якого, ТОВ Компанія Лакшері Кепітал (продавець) зобовязується передати та доставити у власність ПП "Львівдах" (покупцеві) товар, а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього ціну в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що у податкового органу виникає сумнів щодо економічної та практичної доцільності укладання договору між ПП "Львівдах" та ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал".

У той же час контролюючий орган висловлює власну думку про зміст наданих послуг та визначає обсяг ресурсів достатній для їх надання, що не належить до компетенції такого органу.

Крім того, податковий орган посилається на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал зазначає, що відповідні документи не можуть вважатися первинними без фактичного здійснення господарської операції.

Проте, відповідач не надав жодних підтверджень того, що господарські операції за договором № 02/10 від 02.10.2014, укладеним між позивачем та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал, не є реальними.

Натомість, позивачем як до перевірки, так і суду були надані оформлені відповідно до чинного законодавства наступні первинні документи: договір поставки з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал №02/10 від 02.10.2014р.; податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні,платіжні доручення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 зазначеного Закону первинний документ визначено як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Під час огляду та дослідження вищевказаних первинних документів, наданих позивачем, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони містять усі обов'язкові реквізити, отже такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.08.2016 р. №0001881401, №00018891401 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0001881401, №00018891401 від 12.08.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь Приватного підприємства "Львівдах" (81053, м.Новояворівськ, вул. Привокзаьна,3, ЄДРПОУ 37030088) судовий збір в сумі 1 898,31 грн. (одна тисяча вісімсот девяносто вісім гривень 31 коп).

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2016 року.

Суддя Гулкевич Ірена Зіновіївна