Постанова № 63316839, 30.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/187/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Стенавській А.М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - представник в судове засідання не з"явивя ,

відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області - представник Динчик І.І.,

третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2016 року, позивач - ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - відповідач), яким просила: 1) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 12.02.2016 року за № Р-425/0-909/6-16 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1, мешканці АДРЕСА_1) земельної ділянки в оренду із земель сільськогосподарського призначення земель із зміною виду цільового призначення земель для садівництва (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 01.05), державної власності для індивідуального садівництва загальною площею 16,2674 га., з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована за адресою АДРЕСА_2 2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 для індивідуального садівництва земельної ділянки загальною площею 16,2674 га., з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та надати їй у користування; 3) стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору (а.с.5-11).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач 28 серпня 2015 року звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду однак, у зв'язку з невідповідністю в повній мірі вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" поданої документації остання, була повернута позивачеві на доопрацювання. Після повторного звернення 25 січня 2016 року, позивачу було відмовлено в затверджені даного проекту, оскільки спір про земельну ділянку зазначену в проекті та заяві перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції. Мотиви рішення про відмову в погоджені проекту землеустрою позивач вважає недоведеними та недостатньо обґрунтованими. Спираючись на норми передбачені Законом України "Про Державний земельний кадастр", статтями 122, 123, 186-1 Земельного кодексу України та статей 14 і 19 Конституції України.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак, 28 листопада 2016 року представником позивача подано заяву про розгляд даної справи без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримують (а.с.113).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог у повному обсязі з мотивів наведених у письмових запереченнях проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Пояснив наступне. Позивач зверталася до відповідача з відповідними заяви та додатками до них, клопочучи про затвердження проекту землеустрою. Однак, при звернені 28 серпня 2015 року, подана нею заява не в повній мірі відповідала вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій" і була повернутися разом з проектом без затвердження на доопрацювання. Після звернення позивача із заявою від 25 січня 2016 року, відповідач надав відповідь щодо у зв'язку з перебування на розгляді в Львівському апеляційному адміністративному суді спору щодо даної земельної ділянки, відмовлено останній в затвердженні проекту землеустрою. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що він діяв в межах та спосіб передбаченим чинним законодавством України, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Оскільки, відповідачем по даній справі за результатами розгляду заяви не було видано наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, останній звернувся до суду. 12 січня 2016 року Закарпатським окружним адміністративним судом відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання неправомірними дій щодо відмови надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначеної у графічних матеріалах для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,99 га. та зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначеної у графічних матеріалах для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,99 га. На час розгляду справи 807/187/16 Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 807/2358/15 - не набула законної сили.

08 серпня 2016 року, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду залучено ОСОБА_3 до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.83-85).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Пояснив, що в серпні 2015 року звернувся до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,99 га. з подальшою передачею у власність. Оскільки, відповідачем по даній справі за результатами розгляду заяви не було видано наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, останній звернувся до суду. 12 січня 2016 року Закарпатським окружним адміністративним судом відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання неправомірними дій щодо відмови надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначеної у графічних матеріалах для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,99 га. та зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначеної у графічних матеріалах для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,99 га.

На час розгляду справи 807/187/16 Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 807/2358/15 - не набула законної сили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та пояснення третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

29 травня 2015 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області винесено наказ за № 1618-СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", (а.с.12).

Згідно вищезазначеного наказу Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області розглянуто клопотання ОСОБА_1 та надано дозвіл останній, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 16,2674 га (кадастровий номер НОМЕР_2) із земель сільськогосподарського призначення із зміною виду цільового призначення земель для садівництва (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 01.05); розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню управлінням Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області; керівнику управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області при надходженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в установленому законодавством порядку: розглянути проект та провести реєстрацію земельної ділянки в у Державному земельному кадастрі.

28 серпня 2015 року, позивач звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатської області з клопотанням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати в оренду терміном на 49 років для індивідуального садівництва, площею 16,2674 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 б/н (кадастровий номер НОМЕР_2) (а.с.39).

09 вересня 2015 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області надано позивачу відповідь на звернення за № ДС-31-7-0.6-4293/21-15 "Про розгляд зверення"(а.с.40). Згідно останньої, подана заява та розроблений проект землеустрою вказана адреса земельної ділянки не в повній мірі відповідає частині 4 статті 122 Земельного кодексу України щодо повноважень Головного управління. Проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій", якою визначені основні складові проекту, зокрема: назва проекту землеустрою не в повній мірі відповідає наказу Головного управління від 29 травня 2015 року за № 1618-с/г "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду". Копія витягу з Державного земельного кадастру не завірена належним чином. Заява про виготовлення проекту землеустрою до виконавця робіт не містить дати подання. У висновку управління Держземагенства в Ужгородському районі не вказаний шифр агровиробничої групи ґрунтів, що унеможливлює перевірку стосовно особливо цінних земель. Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", необхідно уточнити, а рахунок яких земель відводиться розроблена земельна ділянка. З огляду на зазначене, подані позивачем матеріали потребували доопрацювання та повернулися останньому без затвердження.

06 жовтня 2015 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області надано відповідь ОСОБА_1 за № ДС-31-7-0.6-5442/21-15 "Про розгляд клопотання" (а.с.20).

Згідно останньої, відповідач опрацював клопотання позивача про затвердження проектну землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зареєстроване 25.09.2015 року та документацію, подану до управління та інформувало позивача про наступне. У поданому позивачем витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку необхідно уточнити вид цільового призначення земель згідно проекту землеустрою. У висновку Управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області уточнити склад ґрунтів (шифр агро-виробничої групи ґрунтів). З метою здійснення контролю Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, щодо вжиття власниками та землекористувача, в тому числі орендарями земельних ділянок, відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про охорону земель", заходів щодо охорони родючості ґрунтів, позивачу рекомендовано долучити до клопотання агрохімічний паспорт земельної ділянки та проект договору оренди земельної ділянки із зазначенням розміру річної орендної плати. У зв'язку з вищенаведеним, матеріали визнанні такими, що потребують доопрацювання та повернулися позивачеві без затвердження.

21 жовтня 2015 року, Управлінням Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатській області направлено позивачу висновок за № 31-709-0.3-8310/2-15 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для індивідуального садівництва в Закарпатській області АДРЕСА_2 б/н (а.с.14, 15).

Згідно вищезазначеного висновку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для індивідуального садівництва за адресою: АДРЕСА_2 б/н розробив приватний підприємець ОСОБА_4. Земельна ділянка відводиться для індивідуального садівництва (код КВЦПЗ 01.05: секція А 01, підрозділ 01.05). Категорія земель у яку відводиться земельна ділянка: землі сільськогосподарського призначення. На даній земельній ділянці встановлені (охоронна зона лінії електропередач до 10 кВ площею 0,2896 та обмеження червоної лінії забудови 0,4990 га). До використання земельної ділянки приступити після проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку. Висновок: розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для індивідуального садівництва за адресою: АДРЕСА_2 б/н, управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області погоджує його.

25 січня 2016 року, позивачем повторно подано заяву до відповідача з проханням затвердити проект землеустрою (а.с.41).

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області направило позивачу листа від 12.02.2016 року за № Р-425/0-909/6-16 "Про надання інформації" (а.с.42).

Згідно останнього, проінформовано позивача, що наразі по спірній земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_2), триває розгляд в апеляційному порядку даного спору. У зв'язку з даними обставинами, розгляд клопотання про затвердження проекту землеустрою, відповідач вважає за доцільне розглянути його після вирішення даного спору в судовому порядку, (а.с.21-27).

Статтею 14 Конституції України встановлено, що Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 1861 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Відповідно до вимог частини 8 статті 1861 Земельного кодексу України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Отже, статтею 1861 Земельного кодексу України, визначений вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачу було відмовлено в погодженні проекту землеустрою з підстави перебування на розгляду в суді апеляційної інстанції адміністративної справи за № 807/2358/15, яка розглядає спір відносно земельної ділянки, яку позивач має на меті отримати в оренду для індивідуального садівництва та відповідач вважав за доцільне проглянути питання про затвердження проекту землеустрою після винесення остаточного рішення суду, яка набере законної сили (а.с.18).

Однак, суд звертає увагу на те, що дана підстава у відмові затвердженні проекту землеустрою не передбачена чинними нормами земельного законодавства, а отже дії відповідача, - суб'єкта владних повноважень, при прийнятті рішення про відмову в затвердженні такого вчинені не в межах і не в спосіб передбачений національним законодавством України.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у формі листа "Про надання інформації" від 12.02.2016 року за № Р-425/0-909/6-16, щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду терміном на 49 років для індивідуального садівництва площею 16, 2674 га, яка заходиться за адресою АДРЕСА_2 б\н ( кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).

При цьому, не підлягає до задоволення вимога позивача сформульована за пунктом першим позовних вимог, оскільки така не відповідає змісту заяви позивача, яка була подана до Головного управління Держгеокадастру від 25 січня 2016 року, ( а.с.41).

Таким чином, позивач скористався правом на звернення до суду і його право не може бути обмежене, а заявлена позивачем вимога розглянута судом по суті, однак з урахуванням вищевикладеного підстави для задоволення в поновому обсязі такої вимоги, у суду - відсутні. Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи порушення порядку та способу прийняття такого рішення, відповідач розглянув клопотання позивача від 25 січня 2016 року не у спосіб передбачений законом, та відмовив у задоволенні такого з підстав, що не передбачені законом, отже позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та зобов'язати надати позивачу земельну ділянку в користування (оренду), суд зазначає наступне.

Вищезазначені повноваження відповідача є дискреційними повноваженнями, тобто, повноваженням, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Проте, суд не наділений повноваженнями, в межах предмету спору, що розглядається, перевірити наявність чи відсутність інших підстав для відмови в погодженні проекту землеустрою. Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав лише для зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області розглянути у встановленому законом порядку клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду згідно проекту землеустрою площею 16, 2674 га, яка заходиться за адресою АДРЕСА_2 б\н (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), що буде достатнім способом захисту порушеного права позивача в даній справі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення із вищезазначених підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 12 лютого 2016 року № Р-425/0-909/6-16 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду терміном на 49 років для індивідуального садівництва площею 16, 2674 га, яка заходиться за адресою АДРЕСА_2 б\н ( кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) - протиправною.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області розглянути у встановленому законом порядку клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду згідно проекту землеустрою площею 16, 2674 га, яка заходиться за адресою АДРЕСА_2 б\н (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).

4. В решті вимог адміністративного позову - відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (п.і. 88008, пл. Народна 4, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 39766716) на користь ОСОБА_1 (п.і.НОМЕР_4, АДРЕСА_3 ідент. номер НОМЕР_1,) витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня, 20 коп.) гривень.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

СуддяТ.В. Скраль