Постанова № 63316734, 05.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 р. Справа №805/3791/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Куденков К.О.;

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача:ОСОБА_2,

представника відповідача:ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконними і скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (надалі відповідач, ГУНП в Донецькій області) про, з урахуванням наданих уточнень: - визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 02.09.2016 року №1369 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів Національної поліції; - визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 21.09.2016 року №317о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції; визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 21.09.2016 року №1491 в частині звільнення з органів Національної поліції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції було застосовано з порушенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених ст.16 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Також позивач посилається на прийняття наказу від 21.09.2016 року №317о/с на підставі неіснуючого законодавчого акта Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 в порушення вимог чинного законодавства не повідомив начальника про скоєння адміністративного правопорушення, яке було вчинено протягом виконання його службових обов'язків. Відповідач вважає, що основне порушення позивача це неповідомлення безпосереднього або старшого прямого начальника про скоєння ним адміністративного правопорушення, а таке порушення не порушує строки притягнення до дисциплінарної відповідальності в даному випадку, оскільки воно є тривалим. Відповідач вважає, що з моменту вчинення адміністративного правопорушення і до моменту, коли посадові особи ГУНП в Донецькій області дізнались про притягнення його до адміністративної відповідальності позивач продовжував вчиняти це порушення.

Крім того, відповідач зазначає, що під час службового розслідування було встановлено, що за позивачем взагалі не було закріплено жодної лінії роботи, тобто фактично позивачем не здійснювались функції, передбачені відповідно до функціональних обов'язків помічника оперуповноваженого.

Відповідач посилається на те, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» діючим законодавством поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Відповідно до наданого паспорту громадянина України ММ386584, виданого Купянським МРВ УМВС України 05.11.1999р., позивач ІНФОРМАЦІЯ_1.

У надані до суду трудовій книжці позивача БТ-ІІ №7779288 зазначено, що 07.11.2015р. позивача прийнято на службу в Національну поліцію України, а 21.09.2016р. позивача звільнено з Національної поліції України на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 21.09.2016р. №317 о/с.

Відповідно до копії наказу ГУНП в Донецькій області від 17.08.2016р. №1282 призначено службове розслідування за фактом того, що позивач неналежним чином виконує свої функціональні обовязки.

29 серпня 2016 року затверджено висновок службового розслідування за фактом невиконання посадових обов'язків помічником оперуповноваженого Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_1, в якому зазначено наступне: за особисту недисциплінованість, безпідставну відсутність на службі 19 та 20 січня 2016 року, грубе порушення транспортної дисципліни, скоєння дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння, приховування вказаних фактів від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, порушення вимоги ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення вимог п.2.5 та п.10.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, помічника оперуповноваженого Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити з Національної поліції України по виходу з лікарняного.

З наведеного висновку випливає, що ОСОБА_1 займав посаду помічника оперуповноваженого Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області. Позивач до несення служби у складі нарядів не залучався, займається поточною роботою та допомагає оперативним працівникам, за ним не закріплено жодної лінії роботи. Вказано про відсутність контролю за ОСОБА_1 з боку безпосереднього керівництва. 19 січня 2016 року відносно позивача за порушення вимог п.2.5 та п.10.9 Правил дорожнього руху України складені протоколи про адміністративні правопорушення за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце в Харківській області, м Купянськ, смт. Ківшарівка, пл.1, а також за відмову у проходженні відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння. 20 січня 2016р. Купянським міськрайонним судом Харківської області у судовому рішенні було встановлено, що позивач, перебуваючи з явними ознаками алкогольного спяніння, керуючі власним автомобілем «ВАЗ-21173» рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення зі стоячим автомобілем «Volkswagen Crafter», в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Під час удового засідання ОСОБА_1 свою провину визнав та судом йому було призначено штраф у розмірі 3400,00 грн.

Надалі у висновку від 29 серпня 2016 року наведені відомості, за яким ОСОБА_1 підтвердив вказані обставини щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому зазначено, що керівництву про виїзд не повідомляв та рапорт не писав. Також зазначено, що додатково опитаний ОСОБА_4 (начальник відділу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області) пояснив, що 19.01.2016р. він під свою відповідальність дозволив позивачу відвідати у Харківській області свою матір, про що ОСОБА_1 написав відповідний рапорт, а 21 січня 2016 року позивач вийшов на роботу та про скоєння ним ДТП не повідомив. Крім того, зазначено, що додатково опитаний ОСОБА_5 пояснив, що 19.01.2016р. ОСОБА_4 дозволив позивачу відвідати у Харківській області свою матір.

У вказаному висновку зазначено, що згідно з інформацією наданою ВКЗ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області позивач у 2016р. у відпустці не перебував та за межі Донецької області у відрядження не направлявся.

У зв'язку з наведеним у вказаному висновку зазначено, що встановлені факти особистої недисциплінованості з боку помічника оперуповноваженого Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1, який 19.01.2016р. безпідставно покинув межі Донецької області, не вийшов на роботу, а також скоїв дорожньо-транспортну пригоду у стані алкогольного спяніння та про вказані події не повідомив керівництву Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, а також порушення вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення вимог п.2.5 та п.10.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надані копії: - письмових пояснень ОСОБА_6 від 17.08.2016р.; - письмових пояснень ОСОБА_7 від 17.08.2016р.; - письмових пояснень ОСОБА_4 від 17.08.2016р.; - письмових пояснень ОСОБА_1 від 17.08.2016р.; - письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.08.2016р., довідки інспектора ДС Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_8 від 17.08.2016р., а також роздруківки карток обліку адміністративного правопорушення від 19.01.2016р. в адміністративних справах АП1№367166 від 19.01.2016р. та АП1№367151 від 19.01.2016р. Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна постанова Купянського міськрайонного суду Харківської області від 20.01.2016р. у справі №628/221/16-п (реєстраційний номер рішення: 55094049), якою позивача визнано винним в скоєнні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також до суду надана копія наказу Артемівського відділу поліції ГУНП в Донецькій області від 08.01.2016р. №26 «Про закріплення співробітників сектору КП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області за лініями робот», в якій відсутні відомості щодо закріплення ОСОБА_1 за певною лінією роботи, та копія функціональних обовязків помічника оперуповноваженого сектора кримінальної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1

02 вересня 2016 року ГУНП в Донецькій області прийнято наказ №1369 «Про порушення службової дисципліни працівниками Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області заходи реагування», пунктом першим якого вирішено за особисту недисциплінованість, безпідставну відсутність на службі 19 та 20 січня 2016 року, грубе порушення транспортної дисципліни, скоєння дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння, приховування вказаних фактів від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, порушення вимоги ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення вимог п.2.5 та п.10.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, помічника оперуповноваженого Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити з Національної поліції України по виходу з лікарняного.

21 вересня 2016 року ГУНП в Донецькій області прийнято наказ №1491 «Про виконання п.1 наказу ГУНП в Донецькій області від 02.09.2016 №1369», пунктом першим якого вирішено за особисту недисциплінованість, безпідставну відсутність на службі 19 та 20 січня 2016 року, грубе порушення транспортної дисципліни, скоєння дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння, приховування вказаних фактів від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, порушення вимоги ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення вимог п.2.5 та п.10.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, помічника оперуповноваженого Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити з Національної поліції України.

21 вересня 2016 року ГУНП в Донецькій області прийнято наказ №317о/с «По особовому складу», яким відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 помічника оперуповноваженого Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області з 21.09.2016р.

Підставою зазначено наказ ГУНП в Донецькій області від 21.09.2016р. №1491.

У судовому засіданні позивач надав пояснення, за якими з наказами ГУНП в Донецькій області від 02.09.2016р. №1369 та від 21.09.2016р. №317о/с він був ознайомлений 21.09.2016р. після виходу з лікарняного.

З наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, а також з висновку службового розслідування від 29.08.2016р. та спірних наказів ГУНП в Донецькій області від 02.09.2016р. №1369 та від 21.09.2016р. №1491 випливає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Національної поліції через безпідставну відсутність на службі 19 та 20 січня 2016 року, грубе порушення транспортної дисципліни, скоєння дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння, приховування вказаних фактів від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, а також через особисту недисциплінованість, яка повязана з наведеними обставинами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст.18 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобовязаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обовязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовязків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоровя; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у звязку з виконанням службових обовязків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною другою ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до п.4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної ОСОБА_6 України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

Таким чином, оскільки в період спірних правовідносин Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» не набрав чинності, відповідач при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен був керуватися саме приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що реалізація дисциплінарного стягнення у спірний період у вигляді звільнення з органів національної поліції повинна проводитися відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому зазначення у спірному наказі ГУНП в Донецькій області від 21.09.2016р. №317о/с «(у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України)» вказує лише на те, що відповідач дослівно процитував відповідні положення п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», що не впливає на правомірність або неправомірність цього рішення.

Статтею першою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Статтею другою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У відповідності до статті 5 вказаного Дисциплінарного статуту встановлено , що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

Статтею 7 вказаного Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 8 вказаного Дисциплінарного статуту передбачені обов'язки начальника. Суд зазначає, що у висновку службового розслідування від 29.08.2016р. на наведено обґрунтування порушення позивачем приписів ст.8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Пунктом 8 ст.12 вказаного Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення з органів внутрішніх справ.

Приписами статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вказаними приписами заборонено накладення дисциплінарного стягнення, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. При цьому, до вказаного строку не включається строк проведення службового розслідування та строк кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення. Періоди непрацездатності, знаходження у відпустці, відсутність на роботі без поважних причин, тощо включаються до строку протягом якого до особи можливо накласти дисциплінарне стягнення, оскільки у спеціальній нормі відсутні такі виключення.

Суд зазначає, що з моменту скоєння зазначених у висновку службового розслідування порушень у вигляді безпідставної відсутності на службі 19 та 20 січня 2016 року, грубого порушення транспортної дисципліни, скоєння дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння та, відповідно, особистої недисциплінованості до моменту призначення службового розслідування (17.08.2016р.) минуло більше півроку.

Щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за особисту недисциплінованість суд зазначає, що зі змісту наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, з висновку службового розслідування та з спірного наказу ГУНП в Донецькій області від 02.09.2016р. №1369 випливає, що відповідач повязує особисту недисциплінованість позивача з іншими порушеннями, за які ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме: безпідставну відсутність на службі 19 та 20 січня 2016 року, грубе порушення транспортної дисципліни, скоєння дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння, приховування вказаних фактів від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.

Щодо зазначення у висновку службового розслідування та у спірних наказах про порушення у вигляді приховування вказаних фактів від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області суд зазначає, що відповідачем у спірних наказах та у висновку службового розслідування не наведено правових підстав для визначення такого неповідомлення як порушення.

У наданих письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на те, що у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові (ч.2 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Проте, суд зазначає, що 19 та 20 січня 2016р. позивач не здійснював службову діяльність, а, як зазначено самим відповідачем у висновку службового розслідування, був відсутній на службі. При цьому, з висновку службового розслідування випливає, що ОСОБА_4 був обізнаний про відсутність позивача на службі 19 та 20 січня 2016р.

Відповідачем під час судового розгляду справи та у висновку службового розслідування не наведено які саме приписи законодавства порушив позивач не повідомивши безпосереднє керівництво про те, що він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин або керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння), а також про те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення.

Перевіряючи спірні рішення відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не має повноважень щодо зміни або доповнення фактичних та правових підстав для прийняття цих рішень.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що посилання відповідача у наданих письмових запереченнях на те, що неповідомлення позивачем безпосереднього або старшого прямого начальника про скоєння адміністративного правопорушення є основним порушенням, за яке позивача має бути притягнуто до відповідальності, - є необґрунтованим.

Також у письмових запереченнях відповідач зазначив, що за позивачем не було закріплено жодної лінії роботи та ним не здійснювались функції, передбачені відповідно до функціональних обов'язків помічника оперуповноваженого. Проте, у висновку службового розслідування не вказано про наявність вини позивача у тому, що за ним не закріплено лінії роботи, та позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за іншими підставами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність спірних наказів.

При цьому, вимоги про визнання рішення субєкта владних повноважень незаконним або неправомірним є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, направленого на визнання рішення протиправним.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконними і скасування наказів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Донецькій області №1369 від 02 вересня 2016 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення з органів Національної поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Донецькій області №1491 від 21 вересня 2016 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення з органів Національної поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Донецькій області №317 о/с від 21 вересня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 05 грудня 2016 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом пяти днів з дня завершення судового розгляду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2016 року.

Суддя Куденков К.О.