Постанова № 63316598, 10.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 р. Справа № 804/4463/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Криворізька південна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати акт опису майна № 64 від 04.12.2015 року та податкову вимогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за акт опису майна та податкова вимог винесені відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Позивач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без участі, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 08.08.2016 у справі №804/3432/16 було визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення №332-17, прийняте Криворізькою південною ОДПІ від 30.06.20145 про визначення податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн. позивачу. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що у даній справі відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.06.2015 року Криворізькою південною об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №332-17, яким було визначено зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25 000 тис, гри. ОСОБА_1.

07.06.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду була подана позовна заява про скасування податкового повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 332-1 7, яким було визначено зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25 000 тис. гри. ОСОБА_1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року по справі № 804/3432/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Криворізького південного об'єднання державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення від 30.06.2015 року №332-17.

30.06.2016 року позивачем було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року по справі № 804/3432/16 з якої вбачається задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 332-17, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем, транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.

Підпункт 54.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ визначає, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи, норми якого набрали чинності 01 січня 2015 року, запроваджено транспортний податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно редакції пп. 267.2.1 н. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, яка діяла на час винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення, передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За правилами обчислення та сплати транспортного податку, визначеними у підпунктах 267.6.1, 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючій^ органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, п. 88.1 ст. 88 ПКУ визначено, що у податкову заставу передається майно платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.1.12 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1841/24373, повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II ПКУ.

Пунктом 89.3 ст.89 ПКУ визначено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Аналогічні вимоги визначені п.2.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1841/24373.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна Криворізькою ОДПУ складено Акт опису майна № 64 від 04.12.2015 року згідно з яким, автомобіль ОСОБА_1 марки Audi Q5, білого кольору, з об'ємом двигуна 3197 куб. см., 2011 року випуску знаходиться в податковій заставі.

Так, згідно з п.59.1. ст.59 ПКУ, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Кодексу, - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Водночас, відповідно до п.56.18 ст.56 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102, а саме 1095 днів, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом, за платежем: транспортний податок є неузгодженим. У зв'язку із чим, податкова вимога від винесена передчасно та є неправомірною.

Щодо винесеного Акту про опису майна у податкову заставу суд зазначає наступне.

Транспортний засіб, який вказано в акті опису майна не має відношення до власності позивача, а відтак акт про опис майна №64 від 04.12.2015 є протиправним та підлагає скасуванню.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94,122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати акт опису майна № 64 від 04.12.2015 року та податкову вимогу.

Присудити з Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 551, 21 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3