Ухвала суду № 63315914, 10.12.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8128/16-к

Провадження № 1-кс/461/6213/16

УХВАЛА

про виправлення описки

10.12.2016 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Стрельбицький В.В., розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області В.Дудчака про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова Стрельбицького В.В. від 09.12.2016 року клопотання слідчого В.Дудчака задоволено та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Львівському слідчому ізоляторі УДПтСУ у Львівській області.

У виготовленій та врученій учасникам процесу копії ухвали було допущено технічну описку (помилку). Зокрема, під час збереження (направлення) ухвали слідчого судді в автоматизованій системі документообігу суду замість проголошеної в судовому засіданні і винесеної в нарадчій кімнаті ухвали було збережено чорновий варіант (проект) тексту такої, що також підтверджується звукозаписом судового засідання.

Частиною 1 статті 379 КПК України передбачено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Допущену описку слід виправити шляхом викладу повного тексту проголошеної в судовому засіданні ухвали в ухвалі про виправлення описки.

Керуючись ст.379 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Виправити описку (технічну помилку) в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 09.12.2016 року по справі №461/8128/16-к (провадження №1-кс/4616213/16), а саме вважати вірним (таким, яка відповідає оригіналу) текст ухвали, прийнятої за результатами розгляду клопотання старшого слідчого та проголошеної в судовому засіданні, в наступній редакції:

«УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

09 грудня 2016 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Стрельбицький В.В., при секретарі Кахнич С.П., з участю прокурора - Р.Замараєва, слідчих - В.Дудчака, А.Пшенички, підозрюваного - ОСОБА_2, його захисника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області В.Дудчака про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр омадянина України, українця, уродженця с.Тетевчиці Радехівського району Львівської області, працюючого на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної поліції (карний розшук) Головного Управління Національної поліції у Львівській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

в с т а н о в и в :

В провадженні слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016140000000244 від 06.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України.

Старший слідчий першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області В.Дудчак, за погодженням прокурора, звернувся в суд з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років без альтернативи застосування більш м'якого покарання, що стимулюватиме підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, перебуваючи на волі, може незаконними засобами впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їм обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 179, 184 КПК України.

ОСОБА_2 органом досудового розслідування повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.

Таким чином, розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши думку підозрюваного та його захисника, які клопотання заперечили з мотивів безпідставності та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту або інший більш м'який, дослідивши матеріали клопотання, враховуючи особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років без альтернативи застосування більш м'якого покарання, перебуваючи на волі, може незаконними засобами впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показами інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їм обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, відсутні обставини, які перешкоджають утриманню підозрюваного в слідчому ізоляторі, а тому клопотання підлягає задоволенню, оскільки необхідним та можливим є обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Приймаючи до уваги вищенаведене, а також наявність обґрунтованих даних про погрози застосування насильства до потерпілого, які зокрема підтверджуються протоколом його допиту, підстав для визначення застави немає

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задоволити.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Львівському слідчому ізоляторі УДПтСУ у Львівській області.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області В.Дудчака.

Строк дії ухвали 60 днів з моменту фактичного затримання, тобто до 04.02.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області на протязі п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.»

Копію ухвали негайно скерувати підозрюваному, його захиснику, слідчому та прокурору.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області, в строки, передбачені ст.395 КПК України.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.