Постанова № 63315711, 08.12.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2111/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, діючи як адміністративний суд, в складі:

головуючого - судді Керекези Я.І.

при секретарі Хоменко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 28.11.2016 звернулась до суду із позовом і просить визнати неправомірною відмову Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в перерахунку її пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 року заробітної плати сільського голови Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01 листопада 2016 року перерахунок та виплату її пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати, вказаної у довідці № 281 від 28.10.2016 Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Посилається на те, що з 22.06.2006 перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію державного службовця в розмірі 90 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. В зв'язку з тим, що з 01.12.2015 було підвищено розмір посадового окладу за останнім місцем її роботи на державній службі, вона звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії. Відповідач своїм листом № 138/Л-01 від 11.11.2016 відмовив їй у вищезазначеному перерахунку, посилаючись на те, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України № 889-УІІІ від 10.12.2015 «Про державну службу», відповідно до якого втратив чинність Закон України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу». Разом з тим на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000, якою було передбачено умови та порядок перерахунку пенсій у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Вважає, що відмова відповідача є необґрунтованою, незаконною та такою, що грубо порушує її права на соціальний захист та пенсійне забезпечення..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити.

Представник відповідача Кошман А.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши, що з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015 р. Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р., а також ст.371 вказаного Закону. Відповідно до ст.90 Закону № 889-УІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить підстав для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. Так як позивач подав заяву про перерахунок пенсії після 01.05.2016 р., то Управлінням обґрунтовано відмовлено в проведенні такого перерахунку.

Проаналізувавши доводи представника позивача та заперечення відповідача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об'єднаному УПФ України Київської області та отримує пенсію державного службовця, яка їй призначена з 22.06.2006 р., відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993. Розмір її пенсії становить 90 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія призначена з заробітної плати за посадою сільського голови Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Відповідно до довідки № 281 від 28.10.2016 Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, сума заробітної плати сільського голови Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, з якої призначено пенсію ОСОБА_1, з 01.12.2015 становить 5 394,00 грн.

З листа відповідача від 11.11.2016 за № 138/Л-01 вбачається, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки, посилаючись на зміни в законодавстві, якими скасовано спеціальні пенсії державним службовцям, а також порядок та умови їх перерахунку.

На переконання суду положення нормативно-правових актів, на які посилається відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, можуть стосуватися лише тих державних службовців, які вийшли на пенсію після 01.05.2016 - дати набрання чинності новим Законом України «Про державну службу» № 889-19 від 10.12.2015, оскільки ним не передбачені спеціальні умови пенсійного забезпечення осіб, які є державними службовцями та працюють на нових умовах.

Як встановлено вище, позивачу пенсія призначена та виплачується з 22.06.2006 за Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (із змінами на час призначення пенсії), а тому з цього часу вона набула обсяг прав та гарантій щодо пенсійного забезпечення, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

В досліджуваній ситуації ОСОБА_1, вступивши на державну службу, склала присягу та взяла на себе високий рівень відповідальності перед державою, погодилась на обмеження висунуті державою, та прийняла умови оплати праці, які диктувала держава. В свою чергу держава спеціальним законом про державну службу від 16.12.1993 гарантувала достойне пенсійне забезпечення державним службовцям, які мають стаж роботи понад десять років при звільненні з державної служби у зв'язку з виходом на пенсію з правом підвищення такої пенсії у разі змін в оплаті праці державних службовців. Відтак, державний службовець та держава перебували в зобов'язальних відносинах один перед одним, без обмеження строком. Натомість, коли ОСОБА_1 пропрацювала на державній службі та отримала право на гарантоване державою пенсійне забезпечення, держава, в послідуючому, відмовилась від своїх зобов'язань перед нею та такими ж державними службовцями, що розцінюється судом як недодержання державних соціальних гарантій, звуження обсягу прав та свобод людини.

Відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає твердження відповідача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, з посиланням на набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015 р., необґрунтованими тому, що він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Але таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законом України № 889-УІІІ від 10.12.2015 не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія до набрання ним чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (в редакції чинній на час призначення пенсії), оскільки редакція цього Закону звужує права позивача в частині розміру нарахування пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтями 22 та 64 Конституції України, норми яких є нормами прямої дії, гарантовано право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про державну службу».

Відтак позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії, суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконаний.

Враховуючи вищевикладене суд вважає неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії ОСОБА_1

У відповідності до ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 в розмірі сплаченого нею судового збору при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 , ст.ст. 8, 9, 10, 11, 71, 94, 99, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1.

Зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01.11.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі - на посаді голови Дівичківської сільської ради відповідно до розмірів заробітної плати, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за № 1013 та з врахуванням довідки від 28.10.2016 № 281.

Стягнути з Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Складання постанови в повному обсязі вчинено 09.12.2016.

Суддя Я.І.Керекеза