Ухвала суду № 63311913, 01.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 331/8965/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

Провадження № 22-ц/778/2626/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

01 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного заповідника «Хортиця» про розяснення рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного заповідника «Хортиця», третя особа: ОСОБА_3, генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, компенсації вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2016 року у цій справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 скасовано та його позов задоволено частково.

Визнано звільнення ОСОБА_2 згідно з наказом № 372-к від 12 листопада 2015р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного інженера інженерно-господарського відділу Національного заповідника «Хортиця».

Стягнуто з Національного заповідника «Хортиця» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 73082 (сімдесят три тисячі вісімдесят дві) гривні 65 копійок (сума надана без відрахування податків і зборів).

Стягнуто з Національного заповідника «Хортиця» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500 (пятсот) грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з Національного заповідника «Хортиця» на користь держави судовий збір у сумі 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 28 копійок.

02 листопада 2016 року Національний заповідник «Хортиця» звернувся із заявою, в якій просить розяснити резолютивну частину вказаного рішення: на яку саме посаду слід відновити ОСОБА_2, оскільки посада головного інженера інженерно-господарського відділу була скорочена; чи буде рішення суду виконаним, якщо ОСОБА_2 буде поновлено на будь-якій наявній вакантній посаді за його вибором. Також в заяві відповідач просить відстрочити виконання рішення до одного місяця з дати його розяснення.

В судовому засіданні представник НЗ «Хортиця» підтримав заяву та просить її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 заперечував проти задоволення зая-

ви з тих підстав, що рішення є зрозумілим і не потребує роз»яснення, та підлягає негайному виконанню, а тому його виконання не може бути відстроченим.

Вивчивши матеріали справи в межах доводів заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до ст. 221 ЦПК України роз»яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунуті лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілими, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз»яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз»ясенні рішення.

За змістом ст. 221 ЦПК України зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Виходячи зі змісту вказаної норми, роз»яснення рішення це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 215 ЦПК України щодо змісту рішення суду, резолютивна частина рішення має містити висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю або частково; висновок по суті позовних вимог; вирішення питання про розподіл судових витрат, щодо строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Згідно з п. 4 статті 316 ЦПК України в резолютивній частині рішення апеляційного суду має бути зазначено: висновок про зміну або скасування рішення, задоволення або відмову в позові повністю або частково, висновок по суті позовних вимог, розподіл судових витрат, строк і порядок набрання ним законної сили та його оскарження.

За положеннями пункту 13 вищезазначеної постанови Пленуму ВСУ резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217, 316 ЦПК.

У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково ( при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права; розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 88 ЦПК; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов»язаний або має право його допустити.

З метою запобігання виникненню неясності при виконанні рішення у його резолютивній

частині зазначається точне та повне найменування юридичної особи, прізвище, ім»я та по-батькові фізичної особи, відносно яких суд вирішив питання.

Як вбачається з резолютивної частини рішення, про роз»яснення якої просить Національний заповідник «Хортиця», вона містить всі позиції, визначені п. 4 ст. 215, п. 4 ст. 316 ЦПК України, висновків, які можуть бути витлумачені неоднозначно, резолютивна частина не містить, юридична особа, яка є відповідачем у справі, та дані фізичної особи - позивача зазначені правильно.

В резолютивній частині рішення чітко зазначено: на яку посаду, в якому структурному підрозділі підприємства слід поновити ОСОБА_2

Рішення суду є обов»язковим до виконання, тому роботодавець зобов»язаний поновити працівника на посаду, яку він займав до звільнення, з усіма його попередніми правами та обов»язками. Тому відповідач повинен поновити працівника на його попередній роботі, незалежно від наявності в штатному розписі цієї посади і самостійно відшукати кошти для компенсації витрат у зв»язку з цим поновленням.

По суті зміст заяви вказує на те, що роботодавцю необхідно надати консультацію щодо механізму поновлення працівника на роботі у склавшійся ситуації, а не роз»яснити рішення, резолютивна частина якого викладена таким чином, що не допускає іншого тлумачення, ніж зазначено в ній.

Також заявник просив відстрочити виконання рішення суду на місяць з дня надання роз»яснення. Проте заява в цій частині не може бути задоволена з огляду на те, що у відповідності до вимог ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, а тому відстрочення виконання такого рішення не допускається.

Зважаючи на вищевикладене, підстав для задоволення заяви Національного заповідника «Хортиця» колегія не вбачає.

Керуючись ст. 221ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Заяву Національного заповідника «Хортиця» про розяснення рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2016 року та відстрочення його виконання - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Савченко О.В.

ОСОБА_5