Ухвала суду № 63309276, 07.12.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/588/14-к

Номер провадження 1-в/235/226/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2016 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А.С.,

за участю: секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

прокурора: Рудь К.А.,

засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська справу за клопотанням засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

Засуджений ОСОБА_1 звернувся з вказаним клопотанням іменованим «про помякшення покарання», в якому просить звільнити його від відбування покарання в виді позбавлення волі, призначеного вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2014 року, посилаючись на те, що ухвалою цього ж суду від 1 серпня 2014 року його було звільнено від покарання, призначеного вироком цього ж суду від 21 травня 2013 року, на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», в звязку з чим відпали підстави для застосування положення ст. 71 КК України при призначенні йому покарання вироком суду від 21 травня 2014 року. Такі обставини, за позицією засудженого, є підставами для звільнення від покарання на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України в порядку ч. 2 ст. 74 КК України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав заяву, пояснив, що на теперішній час відбуває в Машівській виправній колонії Полтавської області покарання в виді позбавлення волі строком 2 роки 3 місяці, до якого його засуджено вироком суду від 21.05.2014 року з застосуванням ст. 71 КК України. Разом з тим, від покарання за вироком суду від 21.05.2013 року в виді 2 років позбавлення волі, яке було враховано при застосуванні ст. 71 КК України, його звільнення за амністією. Таким чином, він відбуває наразі покарання в виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 164 КК України, в той час як максимальна санкція за вчинення цього злочину передбачає покарання в виді обмеження волі.

Прокурор Рудь К.А. висловила думку доцільності усунення протиріч, виниклих при виконанні вироку від 21.05.2014 року.

Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення засудженого, дослідивши клопотання, надані докази в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, - приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 засуджений вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2013 року за ч. 1 ст. 382 КК України з призначенням покарання в виді 2 (двох) років позбавлення волі, при цьому звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з застосуванням іспитового строку на 2 (два) роки. Вирок набув законної сили 21.06.2013 року.

21 травня 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області ухвалено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_1 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України з призначенням покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі та відповідно до ч. 1 ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного вироком цього ж суду від 21 травня 2013 року за ч. 1 ст. 382 КК України визначено остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27.05.2015 року, за розглядом апеляції засудженого, вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2014 року залишено без змін. Вирок суду набув законної сили 21.05.2015 року.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 1 серпня 2014 року засудженого ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного вироком цього ж суду від 21 травня 2013 року згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. Ухвала суду набула законної сили 11.08.2014 р.

6 квітня 2016 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду Запорізької області заяву про перегляд ухвали цього суду від 27.05.2015 року, якою вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2014 року залишено без змін посилаючись на звільнення його від покарання за вироком від 21.05.2013 року на підставі Закону України «Про амністію». Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 7 квітня 2016 року вказану заяву повернуто засудженому в звязку з пропущенням трьохмісячного строку, встановленого ст. 461 КПК України для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, при цьому судом зазначено, що порушені питання можуть бути вирішено в порядку ст. 537 КПК України під час виконання вироків.

Крім того, 29 червня 2016 року прокурор Красноармійської місцевої прокуратури звернувся до апеляційного суду Запорізької області з заявою про перегляд ухвали цього суду від 27.05.2015 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 164 КК України за нововиявленими обставинами, в звязку з тим, що при ухваленні цього рішення не було враховано ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.08.2014 року про застосування до засудженого амністії, в звязку з чим застосування ст.ст. 71, 72 КК України підлягає виключенню. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2016 року вказану заяву повернуто прокурору, в звязку з пропущенням трьохмісячного строку, встановленого ст. 461 КПК України для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

14 березня 2016 року ОСОБА_1 направлений на підставі вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2014 року до Машівської виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області та на теперішній час відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно визначеного з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю з покаранням, призначеним вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2013 року, по якому засудженого звільнено за амністією.

Вказане свідчить, про наявність підстав для усунення сумнівів виниклих при виконанні вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2014 року (ухваленого під головуванням судді Стоілової Т.В.) в частині призначеного ОСОБА_1 покарання.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішити інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання про вирішення питання, повязаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питання, передбаченого п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України. Відповідно до п. 10 Постанови ПВС України № 11 від 21.12.1990 року (з відповідними змінами) суди вправі вирішувати питання, повязані з виконанням вироків, за наявності інших вироків, зокрема, коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з них скасований у порядку нагляду, внаслідок чого необхідно виключити із сукупності міру покарання, призначену судом за скасованим вироком. Згідно п. 12 вказаної Постанови не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 537-539 КПК України, питання, які, зокрема, зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення, стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання.

Таким чином, за вироком суду від 21.05.2014 року відносно ОСОБА_1 при засудженні за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України до 2 (двох) років обмеження волі була застосована ч. 1 ст. 71 КК України, а саме проведено часткове складання покарання у вигляді 2 років позбавлення волі за вироком цього ж суду від 21.05.2013 року за ч. 1 ст. 382 КК України, - з визначенням остаточного покарання в виді 2 років 3 місяців позбавлення волі, та приймаючи до уваги, ухвалу цього ж суду від 01.08.2014 року про звільнення засудженого за амністією від відбуття покарання за ч. 1 ст. 382 КК України, - необхідно виключити із сукупності міру покарання, призначену судом за вироком від 21.05.2013 року.

Приймаючи такий висновок, суд вказує на помилковість посилань засудженого в розглядуваній заяві щодо наявності підстав звільнення його від відбування покарання в виді позбавлення волі відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України. Так, вказана правова норма передбачає негайне звільнення особи від призначеного судом покарання у випадку, якщо новий закон усуває караність (декриміналізує) діяння, за вчинення якого її було засуджено. В даному випадку, застосування положення про зворотну дію у часі закону про кримінальну відповідальність не можливо, оскільки ОСОБА_1 звільнений від відбуття покарання, призначеного вироком суду від 21.05.2013 року за амністією, без усунення кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України.

Керуючись п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виключити із сукупності покарань за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2014 року відносно ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2013 року за ч. 1 ст. 382 КК України, залишивши покарання в виді 2 (двох) років обмеження волі, призначене за скоєння кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 164 КК України.

Копію ухвали вручити прокурору, надіслати ОСОБА_1 через адміністрацію Машівської виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області, в якій засуджений відбуває покарання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Донецької області протягом 7 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя Красноармійського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_2