Ухвала суду № 63309047, 30.11.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/923/16-а

2-асз/264/1/16

У Х В А Л А

30 листопада 2016 року суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1., при секретарі Атановій Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі заяву ОСОБА_2 про повернення суми сплаченого судового збору,

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2016 року до Іллічівського райсуду м.Маріуполя надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії. При зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі в сумі 551,20 грн.

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 08.12.2015 року, в розмірі 86% від грошового утримання судді Апеляційного суд Донецької області згідно довідки Апеляційного суду Донецької області від 24.11.2015 року №16103/15/17. Крім того, у звязку із задоволенням позову з Державного бюджету України стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Ухвалою Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 03.06.2016 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині постанови Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31.05.2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, та у третьому абзаці резолютивної частини постанови замість зазначеної дати початку здійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 довічного грошового утримання - «08.12.2015 року» вірно вказано дату «24.11.2015 року».

Постанова Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 31.05.2016 року набрала законної сили 02.08.2016 року.

У вересні 2016 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2, в якій він просить зобовязати Маріупольське відділення державного казначейства повернути йому сплачений ОСОБА_3 10.02.2016 року по квитанції №7815721 судовий збір у розмірі 551,20 грн. у відділенні №12 ПУМБ м. Маріуполя, код платежу НОМЕР_1, отримувач Маріупольський УК/Іллічівський райсуд м. Маріуполя/22030001, код отримувача37989721, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку отримувача 834016, призначення платежу */101/3306609520/22030001. В обґрунтування заяви посилається на те, що у вересні 2016 року він звернувся до Маріупольського відділення державної казначейства з наданням усіх необхідних документів для виконання постанови Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 31.05.2016 року про стягнення на його користь з Державного бюджету судового збору в сумі 551,20 грн., однак через розбіжності у прізвищі платника судового збору при зверненні до суду з позовом, зазначеному в квитанції, з документами, наданими до казначейства, йому було відмовлено у його відшкодуванні.

Заявник в судове засідання не зявився, надав на адресу суду заяву про розгляд клопотання про повернення судового збору без його присутності.

Дослідивши матеріали заяви про повернення судового збору, матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, законом не передбачено повернення судового збору після ухвалення рішення у справі.

Крім того, згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Постанова Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 31.05.2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, якою на користь останнього з Державного бюджету стягнуто судовий збір в сумі 551,20 грн., є такою, що набрала законної сили, а отже обовязкова до виконання.

Таким чином, підстав для вирішення питання щодо долі вже присуджених судовим рішенням судових витрат суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 14, 87, 94 КАС України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про повернення суми сплаченого судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1