Постанова № 63298946, 08.12.2016, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2118/16-а

Рядок статзвіту № 87

08 грудня 2016 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Федас І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання дій протиправними щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області в якому просив суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії неправомірними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 89 відсотків від середнього заробітку щомісячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати, починаючи з 25 липня 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що з 20 січня 2011 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Костопільському районі Рівненської області та отримує пенсію, на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу». Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, у тому числі на посадах відділу статистики в Костопільському районі Головного управління статистики у Рівненській області, де позивач працював до виходу на пенсію. 25 липня 2016 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії з більш високого заробітку. Однак очікуваного перерахунку пенсії згідно поданої заяви про перерахунок пенсії не відбулося, йому було відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Вважає дії Пенсійного фонду протиправними та незаконними.

Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області подало суду письмові заперечення на адміністративний позов.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі .

Представник Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області за довіреністю ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, підтримала подані заперечення, та додатково вказала, що позивачу правомірно відмовлено у перерахунку пенсії, а тому просить у задоволені позову відмовити за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши подані сторонами письмові докази по справі, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що з січня 2011 року позивачу було призначено пенсію за віком як державному службовцю у відповідності до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" на підставі протоколу 1072 від 28.01.2011 року.

У зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів», з 01 грудня 2015 року підвищено заробітну плату державним службовцям у звязку з чим у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.

25 липня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії та просив провести перерахунок пенсії непрацюючому державному службовцю, згідно ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу».

У задоволенні цієї заяви позивачу було відмовлено, про що повідомлено листом Управління Пенсійного фонду України у Костопільському районі Рівненської області № 3308/02 від 05 серпня 2016 року.

Листом №3308/02 від 05 серпня 2016 року управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області повідомило позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на відсутність для того підстав, а саме, на положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, згідно яких з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Крім того, у листі зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», унесено зміни, зокрема до постанови від 31.06.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітків для обчислення пенсії», згідно з якими вилучено пункт 4 постанови, яким було визначено порядок обчислення заробітної плати для проведення перерахунку пенсії державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, а також роз»яснено, що з 01 травня 2016 року набрав чинності ЗУ «Про державну службу» №889-VIII, яким не передбачено проведення перерахунку пенсій державним службовцям.

Суд вважає, що дії відповідача по відмові у перерахунку позивачу пенсії є протиправними, оскільки обмежують його конституційні права.

Відповідно до статті 1 Конституції Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно з частиною другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У статті 22 Конституції України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 своєї Постанови від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснив, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Умови та порядок пенсійного забезпечення державних службовців визначено статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ). Редакція зазначеної статті змінювалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції станом на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст.37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 28.01.2011 року в розмірі 89% середньої заробітної плати за займаною посадою на час виходу на пенсію.

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за положеннями ст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу" було встановлено йому право на отримання пенсії у розмірі 89 % від заробітку та на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати державним службовцям, суд вважає, що зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 25.07.2016 року.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" N 76-VIII від 28 грудня 2014 року, що набув чинності 01 січня 2015 року ст.37-1 Закону України "Про державну службу" викладено в новій редакції та визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" №865 від 31 травня 2000 року.

Пунктом 4 Постанови №865 (у редакції, яка була чинна до 15 грудня 2015 року), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка набула чинності 15 грудня 2015 року до Постанови №865 внесено зміни, а саме: виключено пункт 4.

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України, всупереч статті 37-1 Закону України "Про державну службу", не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям, тому суд вважає, що підлягають застосуванню норми Закону України "Про державну службу" в редакції чинній на момент призначення пенсії державного службовця при здійсненні позивачу перерахунку такої, оскільки ст.22 Конституції України закріплено, що права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд при цьому враховує практику Європейського Суду з прав людини по справі "Суханов та Ільченко проти України", де вказано, що бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені ст.1 Першого протоколу.

Суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії на час звернення з заявою передбачене ст. 37-1 Закону України "Про Державну службу" і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, а тому неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення позивача наданих його соціальних гарантій.

В звязку з цим суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу згідно зі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» підлягає застосуванню норма, що визначає порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначив, що «невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави». Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо проведення йому перерахунку пенсії за вислугу років із розрахунку 89 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати є обґрунтованими та доведеними.

Доводи Управління Пенсійного фонду України у Костопільському районі Рівненської області, наведені у запереченнях на адміністративний позов, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та наведеними судом у даній постанові нормами права.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує на користь позивача понесені ним та документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету .

На підставі наведеного та керуючись ст.11,17,18,71,94,160,161,162,186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання дій протиправними щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Костопільському районі Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку призначеної пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723- XII.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723- XII, виходячи із розрахунку 89 відсотків відповідно до довідки про заробітну плату №12-45/88 від 15.07.2016 року, виданої Головним управлінням статистики у Рівненській області, починаючи з 25.07.2016 року, без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати.

Присудити з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України , а також прийняття постанови у письмовому чи скороченому провадженні - з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_3