Ухвала суду № 63298666, 05.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1775/14-ц Номер провадження 22-ц/786/3046/16Головуючий у 1-й інстанції Горошко А. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Кривчун Т.О., Панченка О.О.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2016 року

за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року по цивільній справі № 526/1775/14-ц, провадження № 2/526/6/2015,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року по цивільній справі № 526/1775/14-ц, провадження № 2/526/6/2015 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Гадяцької міської ради, треті особи: відділ Держземагенства у Гадяцькому районі Полтавської області, Полтавська регіональна філія ДП «Центр ДЗК» про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, розподіл будинковолодіння, скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку, виділення в користування та визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки - в звязку з нововиявленими обставинами, якою просить переглянути дане рішення за нововиявленими обставинами, скасувати його та винести рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

У заяві ОСОБА_2 вказує на те, що вищезазначеним рішенням суду задоволено позовні вимоги позивача ОСОБА_3 та здійснено розподіл користування домоволодіння та земельної ділянки, визнано право власності на 1/2 частки домоволодіння - квартира № 1 за позивачем та 1/2 частки домоволодіння - квартира № 2 за відповідачем, визначені частки реального користування та стягнуто з нього грошові кошти в сумі 4949 грн. компенсації на користь позивача, як різницю у вартості нерухомого майна, також стягнуті судовий збір в сумі 664,14 грн. та вартість судової будівельно-технічної експертизи - 3954,56 грн.

Крім того, відповідача зобов'язано за погодженнями із відповідними установами здійснити перепланування та переобладнання житлової кімнати 1-7 із утворенням санвузла суміщеного із ванною, кухні та передпокою. Також, його зобов'язано за погодженнями із відповідними установами здійснити та забезпечити нерухоме майно водо-, газопостачання та каналізацією. Рішення суду ґрунтується на призначеній судом та проведеній комплексній судової будівельно-технічній експертизі від 27 квітня 2015 року № 15/16/17/18 Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту ім. Засл. проф. Бокаріуса. Судова експертиза здійснювалася згідно із даними та характеристиками технічного паспорту на нерухоме майно, виготовленого в жовтні 2014 року КП «Контур» за результатами технічного обстеження нерухомого майна. Право власності ОСОБА_2 не було зареєстровано на підставі зазначеного рішення суду, але після вступу в законну силу судового рішення про розподіл користування, він розпочав перепланування та переобладнання згідно рішення суду та реалізувати своє право власності на виділ нерухомого майна в одну окрему одиницю не вдалося.

На його звернення йому надано відомості про те, що у варіанті розподілу згідно судової експертизи та рішення суду неможливо законно забезпечити оснащення каналізацією виділених йому приміщень, розмістити у житлових кімнатах санвузол та ванну і кухню.

Також, неможливо законно утворити дверний блок і вхідні двері у визначеному місці. При виготовленні технічних документів після вступу в законну силу рішення суду в 2016 році виявилося у складі домоволодіння самочинне будівництво, яке було на час судового процесу і він про це не знав, оскільки не являється спеціалістом у цій галузі, а спеціалісти, призначені судом на вимогу та за оплату позивача виготовляли технічний паспорт та висновок експерта, згідно яких самочинне будівництво відсутнє. Внаслідок цього, було незаконно включено самочинне будівництво до розміру частки, визначена вартість нерухомого майна та підрахований розмір грошової компенсації, яку ОСОБА_2 сплатив позивачеві.

Крім цього, на звернення відповідача про виготовлення технічного паспорту та видачу висновку з технічної можливості виділу у одну окрему одиницю, розподіленого йому судом майна у користування, Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» (далі - ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор») повідомив, що даним підприємством заведена інвентаризаційна справа на нерухоме майно, проведено інвентаризацію нерухомого майна та виготовлено технічний паспорт. У виготовленні висновку на можливість поділу в одну окрему одиницю отримав відмову у відповідності до вимог інструкції щодо проведення поділу та виділу і розрахунку часток по причині наявності самочинного будівництва в нерухомому майні, яке не повинно включатися до розрахунку часток, визначення вартості майна та до визначення вартості компенсації в різниці у вартості майна.

З метою виконання даного рішення, ОСОБА_2 звернувся: 18 квітня 2016 року до Гадяцького міжрайонного управління головного управління Держсанепідемслужби у Полтавській області для погодження у варіанті судового рішення та судової експертизи каналізації та ями антисептика, згідно відповіді якого заявнику відмовлено у звязку з неможливістю такого розміщення за нормами ДБН 360-92; 21 квітня 2016 року до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» з питання розміщення дверного блоку у варіанті судового рішення та судової експертизи, згідно відповіді якого заявнику відмовлено у звязку з неможливістю такого влаштування за приписами ДБН 2.5-20-2001; до ПП ПБТІ «Інвентаризатор», яке повідомило про наявність у них заведеної інвентаризаційної справи та відмовило у виготовленні висновку про можливість поділу та виділу в окрему одиницю у звязку з наявністю самочинного будівництва.

Дані обставини стали заявнику відомі після вступу в законну силу рішення суду та існували на час розгляду, входять до предмету доказування та впливають на юридичну оцінку обставин, встановлених судом, тому є нововиявленими.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року по цивільній справі № 526/1775/14-ц, провадження № 2/526/6/2015 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погодившись з ухвалою суду, просить її скасувати та постановити нову, якою переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року і відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права, недоведеність обставини, які суд вважає встановленими та невідповідність висновків суду матеріалам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, постановлена із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання 05 грудня 2016 року сторони не зявилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що заявник, як сторона у спорі про розподіл будинковолодіння в натурі, не був позбавлений можливості скористатися своїм правом не погодитись з технічним паспортом, виготовленого КП «Контур» у жовтні 2014 року чи висновком судової експертизи, заявивши клопотання про виготовлення іншого технічного паспорта, призначення додаткової експертизи. Однак, ОСОБА_2 своїм процесуальним правом не скористався, а тому, на думку суду, висновки щодо розподілу будинковолодіння, в якому наявне самочинне будівництво не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст. 361 ЦПК України, оскільки вони були або могли бути відомі заявнику під час судового розгляду цивільної справи, однак, не були встановлені через відсутність такого волевиявлення заявника.

Проте колегія суддів не може погодитися з даним висновком виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року було розподілено по варіанту № 1 висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 15/16/17/18 від 27 квітня 2015 року домоволодіння між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: пров. Кошового, 15-а, м. Гадяч, Полтавська область, до складу якого, зокрема, входить гараж та тамбур; виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1; виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2; зобовязано сторони здійснити переобладнання будинку; стягнено з ОСОБА_2 компенсацію вартості виділених будівель та споруд; виділено сторонам та визнано за ними право власності на земельні ділянки; скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0, 0599 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданий ОСОБА_2; розподілено судові витрати.

Як вбачається з копії повідомлення Гадяцького міжрайонного управління головного управління Держсанепідемслужби у Полтавській області від 18 квітня 2016 року, по запропонованому варіанту встановлення каналізаційних споруд за адресою: пров. О. Кошового, 15-а, у м. Гадячі Полтавської обл., не можливо, в звязку з невідповідністю відстані, згідно ДБК 360-92 (мінімальна відстань від житлової забудови до септика 5 м, від фільтруючого колодязю 8 м).

04 травня 2016 року ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» відмовило ОСОБА_2 у виготовленні та видачі висновку щодо технічної можливості поділу обєкта нерухомого майна за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, пров. Кошового, буд. 15-а, у зв'язку з наявністю у складі нерухомого майна самочинно збудованих будівлі літ. «Г» - гаражу, прибудови літ. «а1» - тамбуру та під час переобладнання приміщення № 2-1 в житловому буднику літ. «А-1».

20 травня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області було відмолено ОСОБА_2 у прийнятті в експлуатацію самочинно збудованого гаража та тамбуру у звязку з тим, що будівельні роботи по даних обєктах виконувалися самочинно, а тому прийняття зазначених будівель в експлуатацію можливе лише після вирішення у суді питання про право власності на них.

Відповідно до листа № П-286 від 27 вересня 2016 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз директором інституту розяснено, що згідно з висновком експертизи № 15/16/17/18 від 27 квітня 2015 року дослідження проводилося на підставі технічного паспорту на садибний житловий будинок № 15-а по пров. О. Кошового в м. Гадячі станом на 02 жовтня 2014 року, яка містилась в матеріалах справи. Визначення самочинно зведених будівель та споруд не входить до компетенції експертів при проведенні такого виду експертиз та такі дані приймаються за даними технічних паспортів. Як слідує із даного висновку на плані земельної ділянки не зазначені будівлі самовільної забудови та на плані житлового будинку не вказані самовільно спорудженні його частини, тому експертами в розподіл включені всі будівлі та споруди, які заінвентаризовані у технічному паспорті. Даних про другий погріб у домоволодінні та реконструйований новий гараж, не введений в експлуатацію, у наданому технічному паспорті також не міститься.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у звязку із нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звернулася із заявою, на час розгляду справи.

Як розяснено у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нормативно-методичне забезпечення субєктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію обєктів нерухомого майна врегулювало, зокрема, Інструкцією про проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майно, яка затверджена наказом Держбуду України № 127 від 24 травня 2001 року та зареєстрована у міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року № 582/5773 (далі Інструкція).

Відповідно до п 1.4 Інструкції технічна інвентаризація обєктів нерухомого майна проводиться субєктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), повязаних із створенням обєктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність».

На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти.

Відповідно до розділу 11 Інструкції матеріал має бути сконцентрований в одній інвентаризаційній справі (паралельні справи не заводяться).

Оскільки заявник ОСОБА_2 не володіє спеціальними знаннями, він не міг знати про невідповідність технічного паспорту фактичним даним домоволодіння.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідність технічного паспорту, навіть спеціаліст, може визначати лише із урахування інвентаризаційної справи, доступ до якої ОСОБА_2 не мав.

Так, відповідно до розділу 11 Інструкції зняття копій з інвентаризаційної справи, а також різного роду вибірки та виписки з них, обробка безпосередньо працівниками інших установ та організацій, а також приватними особами не дозволяється, всі ці роботи виконує лише працівник субєкта господарювання.

Тобто, навіть у разі залучення фахівця визначити достовірність технічного паспорту на домоволодіння можливо із урахування даних інвентаризаційної справи.

Відтак, з наведених вище документів вбачається, що вказані дані не були відомі та не могли бути відомі на час розгляду справи та проведення експертизи, а стали відомі лише при виконанні рішення суду.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Як вбачається з п. 2.3. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року, не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Враховуючи, що обставини наведені заявником та підтверджені наданими ним документами впливають на можливість розподілу домоволодіння та вибір варіанту такого розподілу, а також призвели до неможливості виконання судового рішення, колегія суддів вважає їх істотними та такими, що є підставою для перегляду рішення за ново виявленими обставинами.

При цьому, ОСОБА_3 посилалася на те, що тамбур - «а1» та гараж «Г» вказані в технічному паспорті від 14 квітня 2016 року не є самочинним будівництвом, оскільки були збудовані та переобладнані в період з 1985 року по 1987 рік проте доказів на підтвердження даного твердження не надала. Тоді як згідно технічного паспорта на житловий будинок № 15-а по пров. О. Кошового в м. Гадячі від 22 січня 2010 року дані будівлі не вказані. Свідчення надані ОСОБА_4 в судовому засіданні, що виходячи з огляду, який вона проводила, зазначені обєкти були збудовані раніше є особистою думкою свідка, яка не має належної кваліфікації та не є спеціалістом у будівельних питаннях. Інших доказів того, що тамбур - «а1» та гараж «Г» були збудовані до 1992 року та не є самочинним будівництвом суду надано не було.

Доводи наведені в запереченні на апеляційну скаргу, що ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» в своєму листі від 04 травня 2016 року вказавши про неможливість виготовлення та видачі висновку щодо технічної можливості поділу обєкта нерухомого майна у звязку з наявністю у складі нерухомого майна самочинно збудованих будівель літ. «Г» - гараж, прибудови «а1» - тамбура та під час переобладнання приміщення № 2-1 в житловому будинку літ. «А-1» не вивчило матеріали справи, перевищило свої повноваження, фактично визнало не дійсним висновок експерта № 15/16/17/18 від 27 квітня 2015 року є необґрунтованими оскільки, даним листом повідомляється про неможливість виготовлення зазначеного висновку тобто є відповіддю на заяву ОСОБА_2 наданою в межах своїх повноважень. Крім того, як зазначалося вище, при проведенні експертизи використовувалися матеріали справи надані судом в який не було зазначено про обєкти самочинного будівництва.

Безпідставними, також, є посилання ОСОБА_3 на те, що при розгляді справи Гадяцьке управління Держсанепідемслужби не заперечувало проти розподілу спірного домоволодіння згідно варіанту 1, 2, а в довідки № 138 від 18 квітня 2016 року зазначено про можливість інших варіантів розміщення каналізації окрім варіанту № 1 визначеного судом; ОСОБА_2 необхідно було погодити інше місце розташування каналізаційних споруд, а тому дана обставина не є ново виявленою, виходячи з наступного.

Як вбачається з листа управління Держсанепідемслужби № 138 від 18 квітня 2016 року, він не містить інформації щодо можливості інших варіантів розміщення каналізації, а вказує лише на неможливість розташування каналізаційних споруд відповідно до висновку № 1 встановленого рішенням суду.

Також, колегія суддів звертає увагу, що обставини неможливості виконання вказаних дій не є за своєю суттю нововиявленою обставиною, а лише вказує на неможливість виконання рішення, проте може враховуватися судом при визначенні істотності нововиявлених обставин.

Посилання ОСОБА_3 на те, що представник заявника представляв інтереси ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» не є підставною брати під сумнів довіку видану даним підприємством в межах своїх повноважень, так як буд-які обєктивні дані, що ставили б її під сумнів відсутні.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2016 року - скасуванню з направленням матеріалів цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року по цивільній справі № 526/1775/14-ц, провадження № 2/526/6/2015 до Гадяцького районного суду Полтавської області для перегляд рішення за нововиявленисми обставинами.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

УхвалуГадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2016 року скасувати.

Матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року по цивільній справі № 526/1775/14-ц, провадження № 2/526/6/2015 повернути до Гадяцького районного суду Полтавської області для перегляд рішення за нововиявленисми обставинами.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.О. Кривчун

ОСОБА_5