УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/531/13-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.
Категорія 19 Доповідач Широкова Л. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Широкової Л.В.,
суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.,
при секретарі судового
засідання ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2015 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,
в с т а н о в и л а :
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, обґрунтовуючи його тим, що 25.12.2009 позичив останньому 1557182,00 грн. у строк до 01.10.2010. Оскільки ОСОБА_2 борг не повернув, просив суд задовольнити його позов.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1557182,00 грн. суми боргу за розпискою про отримання позики та 140146,00 грн. 3% річних від простроченої суми. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважав доведеними, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 вказує, що суд не обєктивно дослідив наявні у матеріалах справи докази, оскільки ОСОБА_2 не підписував розписку, за якою позивач просить стягнути борг. Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення по справі повторної почеркознавчої експертизи. У рішенні суду не зазначено жодного іншого доказу, воно ґрунтується на висновках, які нічим не підкріплені.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ізч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідност.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять раз перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Напідтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний Суд України в постанові №6-63цс 13 від 18 вересня 2013 року зазначив, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Судом встановлено, що позивач за розпискою про отримання позики, складеною 25 грудня 2009 року, позичив (передав у власність) відповідачу 1 557182,00 грн. Згідно змісту розписки відповідач обіцяв повернути позивачу взяті кошти до 01 жовтня 2010 року (а.с.128 т.1), проте ні на вказаний період, ні під час розгляду справи у суді так і не виконав свої зобов'язання.
У визначеному законом порядку спірний договір позики відповідачем не оспорений та не визнаний недійсним.
Відповідно ст.ст.525,526,530 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності до умов договору та вимогами даного кодексу у встановлений строк.Цивільним кодексом Українипередбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст.545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Борговий документ на момент звернення до суду знаходився у ОСОБА_4, що підтверджує факт не виконання зобов'язання ОСОБА_2
Згідно висновку експерта від 29.04.2015 року №28/436/15-25, складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_2 праворуч друкованого запису «Янович Володимир Миколайович» під основним текстом розписки про отримання позики від 25 грудня 2009 року - виконаний самим ОСОБА_2М.(а.с.230-234, т.1).
Висновком експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12.03.2016 року, складеного за результатами проведеної за ухвалою суду апеляційної інстанції повторної судової почеркознавчої експертизи №1/760 також встановлено, що підпис, який розміщений навпроти прізвища «Янович Володимир Миколайович» у розписці про отримання позики від 25 грудня 2009 року виконаний власноручно ОСОБА_2 (а.с.101-109, т.2).
Призначена за клопотанням представника позивача судом апеляційної інстанції 23.06.2016 судово-технічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз у звязку з несплатою не була проведена, а тому спір вирішувався судом за наявними у справі доказами.
Згідно до наданого позивачем розрахунку боргу, з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, на 25 грудня 2012 року сума боргу становить 1 700 978,00 грн.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних ґрунтуються на вимогах закону, доведені позивачем та підлягають до задоволення.
Рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, підстав для його зміни або скасування немає.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2015 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 63293750, Апеляційний суд Житомирської області було прийнято 08.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/531/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: