Ухвала суду № 63292062, 08.12.2016, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1652/16-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 грудня 2016 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на частину спадкового майна,-

встановив:

Позивачки звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідачки про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на частину спадкового майна, посилаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_4 відкрилася спадшина на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 3,6 га, розташоваану на території Винограівської сільської ради Арцизького району Одеської області, яка належала померлій на піставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. Відповідачка прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки після смерті батька ОСОБА_5, про що не повідомила позивачок. Позивачки вважають, що видане свідоцтво про право на спадщину є недійсним та спірне майно слід розділии в рівних частинах між спадкоємцями, у зв'язку з чим звернулися до суду з вказаним позовом.

Розглянувши позовну заяву, подану позивачками та матеріали додані до неї, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, які відповідно передбачають, що позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка визначається дійсною вартістю нерухомого майна, однак позивачками взагалі не зазначено ціну позову.

В порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, які відповідно передбачають, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, тобто у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й повинні бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, але позивачки при обґрунтуванні обставин не зазначає доказів, що підтверджують ці обставини, зокрема: відкриття спадщини (копія свідоцтва про смерть); що позивачки є спадкоємицями (копії свідоцтва про народження, про шлюб, про усиновлення, довідки про знаходження на утриманні тощо); фактичного вступу до володіння (квитанції про сплату податків, внесків страховок, інших платежів, договір оренди тощо); наявності або відсутності заповіту; належності майна спадкодавцю; відмови позивачки ОСОБА_2 від прийняття спадщини; отримання відповідачкою дивідендів від державного акту; звернення позивачок до ФГ «АФ «Бургуджи» із заявою про те, що не всі спадкоємці прийняли спадщину; прийняття спадщини відповідачкою після смерті батька.

Також встановлено, що у змісті позовних вимог позивачками не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме в прохальній частині не вказані серія, номер, дата видачі та ким видане свідоцтво про право на спадщину, яке позивачки просять визнати частково недійсним; серія, номер, дата видачі державного акту на право приватної власності на землю.

Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачки, яка як і позивачі має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, однак позивачками до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.

Разом з тим, позивачки з позовною заявою подали до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до визначення вартості державного акту на право приватної власності на землю.

Вирішуючи вищезазначене клопотання позивача, суддя виходить з наступного.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

При здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення сплати судових витрат), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, відповідно до ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В порушення вищезазначених вимог закону позивачками ніяких належних і допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану, а також неможливості визначення вартості державного акту на право приватної власності на землю суду не надано.

Таким чином, позивачкам необхідно згідно ст. 4 закону України «Про судовий збір» сплатити судовий збір і надати суду документи, що підтверджують його сплату.

Крім того, зазначаю, що згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на частину спадкового майна підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п'яти днів з дня отримання позивачками копії наявної ухвали.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивачів, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим, та повернутий позивачці.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Також, вважаю за необхідне роз'яснити позивачкам, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на частину спадкового майна - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1, ОСОБА_2 про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.