Ухвала суду № 63291693, 11.11.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10777/16-к

н\п 1-кс/490/5511/2016

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2016 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

слідчий суддя Лагода К.О.,

при секретарі Афоніної О.В.,

за участю прокурора - Олефір М.,

слідчого - Володіної О.В.

потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши клопотання слідчого СВ Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2, про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150020004941, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2, про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150020004941, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Згідно вказаного клопотання, в провадженні СВ Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150020004941 від 20.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України за фактом невстановлена особа, шляхом обману заволоділа будинком та земельною ділянкою 24/1 по вул.Лагерна в м.Миколаїв.

Під час досудового розслідування встановлено в ході допиту потерпілої ОСОБА_1, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.2007 ОСОБА_3 придбав ? частку земельної ділянки розміщеної за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерна 24 за нотаріально посвідченою згодою дружини ОСОБА_1. В подальшому на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерна 24/1 було збудовано житловий будинок, який на підставі свідоцтва про право власності САЕ №359500 від 11.01.2012 було зареєстровано за ОСОБА_3 24.11.2015 року власником земельної ділянки та житлового будинку розміщених за адресою: м.Миколаїв, вул. Лагерна 24/1 стало ТОВ «Анттей». Однак ОСОБА_1 жодної згоди як дружина ОСОБА_3 не надавала на продаж, відчуження, тощо. В подальшому 11.02.2016 відповідно до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки розміщених за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерна 24/1 директор ТОВ «Анттей» ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виходячи із вищевикладеного земельна ділянка та житловий будинок розміщений за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерна 24/1 були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

У своєму клопотанні слідчий просив суд накласти арешт на земельну ділянку та житловий будинок розміщений за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерна 24/1 з метою запобігання подальших незаконних дій з вищезазначеним нерухомим майном.

Потерпіла клопотання підтримала, зазначила, що її чоловік без її згоди залучив до уставного фонду підприємства земельну ділянку, яка є їх спільною сумісною власністю, а після цього подарував своєму онуку, без згоди ОСОБА_1

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити. Прокурор зазначив, що підставою для накладення арешту на вказане майно є його набуття в результаті вчинення кримінального правопорушення. Разом із тим, прокурор зауважив, що на теперішній час в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які б спростовували або підтверджували не законність відчуження частки земельної ділянки і будинку, які належать потерпілій, на які слідчий просить накласти арешт.

Слідчий у судовому засіданні вказані факти підтвердила. Пояснила, що на теперішній час готується план слідчих дій на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Вивчивши матеріали кримінального провадження № 12016150020004941, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190 КК України, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи те, що доводи, викладені у клопотанні, а також поясненнях слідчого і прокурора не дають підстав вважати наявними на теперішній час визначені законом підстави для накладення арешту на вказану земельну ділянку, суд приходить до висновку що клопотання подано передчасно, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 170 -173 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2, про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150020004941, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України- залишити без задоволення.

Апеляція на ухвалу може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Лагода К. О.