Ухвала суду № 63290547, 07.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1660/16-к

Провадження №11-кп/772/1114/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Гончарук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Гончарука М.М.,

суддів: Нагорняка Є.П., Рупака А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду від 22 червня 2016 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має неповнолітню дитину, непрацюючого, незареєстрованого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 27 лютого 1990 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 81 КК України (1960 р.) до двох років виправних робіт з відрахуванням 20 % щомісячно із заробітної плати в дохід держави; 19 травня 1994 року Вінницьким обласним судом за ст. 86-1; ст. 17, ч. 4 ст. 81; ст. 42 КК України (1960 р.) до десяти років позбавлення волі у ВТК суворого режиму з конфіскацією майна, вирок переглянуто 14 липня 1994 року Верховним Судом України, засуджено за ст. 86-1; ст. 17, ч. 4 ст. 81, ст. 44; ст. 42 КК України (1960 р.) до шести років позбавлення волі у ВТК суворого режиму з конфіскацією майна; 23 травня 2001 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 212, ч. 2 ст. 81, ст. 42 КК України (1960 р.) до трьох років позбавлення волі у ВТК суворого режиму з конфіскацією майна, згідно з постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2002 року умовно-достроково звільненого на сім місяців двадцять три дні; 04 березня 2005 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 188 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки із застосуванням ст. 76 КК України; 08 вересня 2011 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого 11 червня 2014 року в зв»язку із застосуванням амністії, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами та витратами за проведені експертизи.

з участю секретаря: Міхневич І.А.,

прокурора: Кузьміна С.В.,

захисника: ОСОБА_3,

обвинуваченого : ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українита призначено покарання за ч. ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України- у виді 3 років позбавлення волі.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що 30 грудня 2015 року, приблизно, о 02.50 год. обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи неподалік будівельного майданчика ЖБК «Сімейний», що по вул. К. Маркса, 38 в м. Вінниці, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке знаходиться на території вказаного будівництва. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих спонукань, керуючись жагою до наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_4 через пошкоджену частину паркану незаконно проник на огороджену територію вказаного будівництва, де побачив електрокабелі КГ 4х35, які були під»єднані до кранів. За допомогою інструментів, які знайшов на території будівництва, обвинувачений ОСОБА_4 відрізав кінець кабелю, який приєднаний був до крану та змотавши його, відніс до паркану. Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4 наблизився до іншого кабелю та знов відрізав частину кабелю, яка була приєднана до крану, та змотавши його, знову відніс до паркану. Повернувшись, обвинувачений ОСОБА_4 наблизився до іншої частини кабелю та знов відрізав кінець кабелю, змотав його та почав рухатися в бік паркану, однак свій злочинний умисел до кінця не довів, оскільки був затриманий працівниками охорони.

Згідно з висновком експерта №88/16-21 від 20 січня 2016 року загальна вартість викраденого кабелю, довжиною 46 метрів, марки КГ 4х35, станом на 30 грудня 2015 року складала 7886 гривень 24 копійки.

Не оспорюючи кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українита доведеність вини ОСОБА_4 у його вчиненні, у поданій апеляційній скарзі прокурор вважає, що вказаний вирок суду незаконний та просить його скасувати на підставіст. 414 КПК Українитак як призначене особі покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українита призначити йому покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вирок суду є необґрунтованим, несправедливим через суворість покарання, і таким, що підлягає зміні через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить вирок Вінницького міського суду від 22.06.2016 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України змінити в частині призначеного покарання через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення через його суворість та призначити покарання обвинуваченому не повязане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора,вивчивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та адвоката є не обґрунтовані та не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України не оскаржується.

Відповідно дост. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно довимогст. 370 КПК Українизаконність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення полягає в тому, що воно повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріальногота процесуального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення , в якомунаведені належні і достатні мотивита підстави його ухвалення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вина ОСОБА_4, в скоєні інкримінованого йому злочину доведена та підтверджується наданими суду доказами. Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, недоведений до кінця з причин, що не залежали від його волі. Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_4покарання у строк три роки позбавлення волі належним чином виконав вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, які узгоджуються із розясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 Про практику призначення судами кримінального покарання, а саме відповідно до вимог ст. 65 КК України та врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що помякшують та обтяжують покарання. Зокрема те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, позитивно характеризується за місцем проживанням, на обліку в КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_5 та в КЗ ВОНД «Соціотерапія» не перебуває. Обставинами, що помякшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який потребує частого лікування, обвинувачений перебуває на диспансерному обліку з приводу лівобічної пахової грижи, потребує оперативного лікування. Обставини, що обтяжують покарання судом першої не встановлено.

Тому суд вважає, що апеляційна скарга прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання та посилення призначеного покарання ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3 про помякшення призначеного покарання ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, так як покарання в повній мірі відповідає вимогам ст. ст.50,65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про винноватість та призначене покарання ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Україниє законними, обґрунтованими та належним чином мотивованими у вироку.

На підставі викладеного, керуючись ч.2ст.376, ст. ст. 404,405, 407, 419 КПК України, Апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2016 року щодо ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українипо кримінальному провадженню № 12015020010009030 від 30.12.2015 року - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2016 року щодо ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українипо кримінальному провадженню № 12015020010009030 від 30.12.2015 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньодо касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

з оригіналом згідно

суддя