Ухвала суду № 63289170, 08.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/790/6256/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 641/2047/16-ц ОСОБА_1

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Міненкова Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Міненкової Н.О.

суддів: Кокоші В.В.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Лашакової Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договорами позики,-

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 02.08.2016 року)а.с.102) просить стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за договорами позики, оформленими розписками від 26.09.2007 року та від 30.07.2008 року, яка складається з різниці стягненого рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2012 року по справі № 2-2207/11 еквіваленту 120 000 доларів США та еквівалентом 120 000 доларів США станом на 02.08.2016 року, що становить 2 014 863, 00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26.09.2007 року та 30.07.2008 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір позики в еквіваленті 120 000 доларів США, що підтверджується відповідними розписками.

06.12.2012року його позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики був задоволений, на його користь солідарно з відповідачів стягнута заборгованості у розмірі 959 160, 00 грн., що еквівалентно 120 000 доларів США станом на дату прийняття рішення суду, та відсотки річних у розмірі 74 420, 27 грн., що еквівалентно 9 310, 68 доларів США. У жовтні 2013 року за вищевказаним рішенням відкрито виконавче провадження, яке триває по теперішній час.

Посилаючись на зміну курсу долара США по відношенню до гривні, позивач просить стягнути заборгованість по договору позики в розмірі 2 014 863 грн. 00 коп., оскільки на час постановлення рішення суду від 06.12.2012 року про стягнення 959 160 грн. офіційний курс долару США, встановлений Національним банком України, становив 7,993 грн. за 1 долар США. Тому сума, що підлягала стягненню складала 959 160, 00 грн. (120 000 доларів США х 7,993 грн. = 959 160 грн.) 00 коп.

Між тим, станом на 02.08.2016 року офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України, становить 24, 783525 грн. за 1 долар. Таким чином, заборгованість ОСОБА_4, ОСОБА_5 складає 2 974 023, 00 грн. Оскільки рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2012 з відповідачів стягнуто 959 160 грн., остаточна заборгованість станом на 02.08.2016 року складає 2 014 863, 00 грн.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6, ОСОБА_3В, змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить здійснити нову оцінку наявних у справі доказів, встановити нові обставини згідно доводів апеляційної скарги. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, ухвалено за неповно та не всебічно зясованих, на які посилався позивач, неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду є суперечливими та не відповідають матеріалам справи, рішення є невмотивованим відповідно до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду від 06.12.2012 року по справі № 2-2207/2011, яке набрало законної сили 11.09.2013 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 959 160, 00 грн. боргу.

Зокрема, при розгляді справи № 2-2207/2011 суд дійшов висновку, що заборгованість за договорами позики відповідачами у сумі 120 тис. доларів США не погашена, строк повернення позики є простроченим. Згідно офіційного курсу НБУ від 20.06.2012 р. станом на день ухвалення рішення, офіційний курс гривні до іноземної валюти долара США становить 799.3000 грн. за 100 дол. США, а тому з відповідачів стягнена сума 959 160,00 гривень.

Згідно постанови державного виконавця від 10.10.2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 959 160 грн. було . До теперішнього часу вищевказане рішення не виконано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що цивільні права та обов'язки, які виникли та існували між сторонами на підставі договору позики (розписок), були припинені рішенням суду від 06.12.2012 року про стягнення заборгованості в національній валюті, на підставі якого між сторонами виникло інше зобов'язання, тому підстави для перерахунку заборгованості в зв'язку із зміною курсу валюти відсутні.

Судова колегія з висновками суду першої інстанції погоджується

Відповідно до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Ця вимога ґрунтується на положенні ст. 99 Конституції України та п.3.3 ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 року, яким встановлено, що гривня як грошова одиниця України, є єдиним законним платіжним засобом в Україні.

Як встановлено ч. 2 ст. 524 ЦК, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземні валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 533, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, коли інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно правовим актом ( ч.2 ст. 533.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №-5 від 30.03. 2012 року, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кридитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд в резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті.

З резолютивної частини рішення Комінтернівського районного суду від 06.12.2012 вбачається, що сума боргу на користь позивача стягнута з боржника в національній валюті гривні. Дане рішення позивачем в цій частині не оскаржувалося, набрало законної сили і повинно бути виконано боржником саме в національній валюті гривні.

Між тим, наявність судового рішення не припиняє зобовязань за договором позики і не позбавляє стягувача права на отримання процентів передбачених договором або законом та сум передбачених ст. 625 ЦК України.

Судова колегія вважає, що відсутні підстави для скасування рішення, яке відповідає вимогам статей 213,214 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - Н.О.Міненкова

Судді - В.В. Кокоша

- ОСОБА_2