Вирок № 63288458, 08.12.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3124/15-к

Номер провадження 1-кп/629/37/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Ткаченко О.А., при секретарях Авраменко О.С., Білик (Перепелиці) В.Ю., за участю прокурорів Стеценка В.В., Шульги Ю.М., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області кримінальне провадження №12015220380000807 від 14.04.2016 року, яке надійшло з Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області 03.08.2015 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Терентьєвського, Прокопєвського району, Кемеровської області, без громадянства, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без визначеного місця проживання, запобіжний захід утримання під вартою, раніше судимого:

- 29.04.2002 року Волновахським районним судом Донецької області за ст.ст.81 ч.3 КК України (в редакції1960 року), 309 ч.1 КК України (в редакції 2001 року), 70 КК України (в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі, звільненого за відбуттям строку покарання 19.03.2005 року;

- 10.05.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3,69 КК України до 2 років позбавлення волі, який апеляційним судом Харківської області в частині призначеного покарання скасовано та призначено нове покарання за ст.ст.185 ч.3,70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі та звільненого 06.03.2006 року на підставі п.«б» ст.3 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року;

- 03.09.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.3,186 ч.3,70 КК України до 6 років позбавлення волі, 18.04.2013 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 8 місяців 8 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3,185 ч.2 КК України, -

встановив:

12.04.2015 року, приблизно о 22-00 год., ОСОБА_2, знаходячись поблизу господарського двору, за адресою: АДРЕСА_1, помітив, що неподалік від входу в господарський двір знаходяться клітки з кролями, які належать ОСОБА_3, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав трьох кролів породи «Обер», чим спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_3 в сумі 930 грн. З місяця злочину зник, викраденим розпорядився.

Крім цього, 17.05.2015 року, приблизно о 16-00 год., ОСОБА_2, їхавши з м.Лозова Харківської області в смт.Орілька Лозівського району Харківської області, на пасовищі неподалік від села, побачив корову червоно-рябої масті, породи «Українська молочна», яка була прив'язана на цеп і випасалась одна неподалік від дороги та належала ОСОБА_4, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Після чого, знаходячись на відкритій ділянці місцевості неподалік від смт.Орілька Лозівського району Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав вказану корову, чим спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_4 в сумі 8740 грн. З місяця злочину зник, викраденим розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю у вчинених злочинах щиросердно розкаявся та дав показання, що дійсно 12.04.2015 року відпочивав із знайомими, проходячи біля гаражного кооперативу, за адресою: АДРЕСА_2, побачив сарай з відкритими дверима, зайшовши в середину побачив клітку в якій сиділи кролі, відчинивши її забрав звідти чотирьох кролів, яких того ж дня з'їв із своїми знайомими, з якими відпочивав та розпивав спиртні напої. 17.05.2015 року їхавши з м.Лозова Харківської області в с.Орілька Лозівського району Харківської області, при в'їзді побачив на луку приблизно 15 корів. Після чого підійшов ближче до однієї з них і побачив, що вона прикута ціпком, на якому був карабін, тоді він відімкнув карабін та повів корову в напрямку с.Яблучне Лозівського району Харківської області, потім зателефонував знайомому ОСОБА_5, з яким перебував в місцях позбавлення волі та домовився про зустріч з метою продажу корови. Зустрівшись із ОСОБА_5, який приїхав на автомобілі, продав йому корову за 3000 грн., останній погрузив її в авто і пообіцяв розрахуватись пізніше, однак гроші він так і не отримав. В подальшому працівники міліції вилучили та повернули корову потерпілій. Вчинив крадіжку так як йому були потрібні гроші, бо після звільнення з місць позбавлення волі він не міг знайти роботу. Заявлений цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6050 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. визнає в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні цивільного позову наполягала в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов по справі не заявляла.

Враховуючи зізнавальні показання підсудного ОСОБА_2, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням даних, які характеризують особу підсудного, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 доведена, його дії суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, та за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, що відповідно до ч.ч.3,4 ст.12 КК України, він вчинив злочини, які відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості, не одружений, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше перебував на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання алкогольних напоїв зі шкідливими наслідками, в 2012 році знятий з обліку, постійного місця реєстрації та проживання не має, раніше проживав без реєстрації на території Орільської селищної ради, за місцем останнього проживання характеризується посередньо (а.с.114,115,116,117,118,119,120-121,122-125,126-131,132).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин, які пом'якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, даних про особу підсудного і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, вчинення нових злочинів особою, що має не погашені судимості, перебування понад рік у розшуку, відсутність постійного місця реєстрації та проживання, з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинені злочини, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 11.11.2016 року, згідно протоколу затримання б/н від 11.11.2016 року.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов, який складається з вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на її користь, в рахунок відшкодування заподіяної злочином майнової шкоди в сумі 6050 (шість тисяч п'ятдесят) гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень (а.с.11-12,13-15,16,17,18,19).

Сума майнової шкоди заподіяної ОСОБА_4 документально підтверджена та підлягає стягненню в заявленому об'ємі з обвинуваченого ОСОБА_2 на її користь, оскільки майнова шкода заподіяна потерпілій в результаті його злочинних дій.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, суд, визначаючи розмір її відшкодування, наряду з характером і обсягом моральних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_4, виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №5406 від 20.07.2015 року в розмірі 615 грн., №6852 від 20.07.2015 року в розмірі 307,50 грн., а всього в загальній сумі 922,50 грн. (а.с.112,113).

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.100,349,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.ст.185 ч.2,185 ч.3 КК України та призначити покарання:

- за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

За сукупністю злочинів, в силу ст.70 ч.1 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_2, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 11.11.2016 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2, в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 6050 (шість тисяч п'ятдесят) гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятьсот) гривень, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №5406 від 20.07.2015 року в розмірі 615 грн., №6852 від 20.07.2015 року в розмірі 307,50 грн., а всього в загальній сумі 922,50 грн., перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко