Рішення № 63287992, 09.12.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1702/16-ц

Провадження №2/639/998/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.

за участю секретаря Антохіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП, суд

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 3271,22 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, та стягнути судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12.10.2015 р. ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 2106 в районі будинку №83 по вул. Полтавський шлях у м. Харкові при повороті ліворуч не надав дорогу велосипеду під керуванням ОСОБА_1 в результаті чого допустив зіткнення та спричинив матеріальну шкоду.

Позивач вказує, що розмір відшкодування матеріальних збитків становить 3271,22 грн.

Також ОСОБА_1 вказує, що в результаті ДТП йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 2000 грн.

У зв'язку з викладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.

11 лютого 2016 року відповідачем ОСОБА_2 було подано письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких вказано, що позивачу було виплачено відшкодування матеріальної та моральної шкоди страховою компанією «Провідна», яке в повному обсязі покриває шкоду, завдану внаслідок ДТП, у зв'язку з чим підстави для стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди відсутні.

02 грудня 2016 року представником СК «Провідна» також було подано письмові заперечення в яких вказано, що 05.01.2016 року позивач звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, яка сталася 12.10.2015 року. 08.02.2016 року було проведено огляд велосипеду позивача за результатами якого складено акт, який підписаний позивачем. Заяв та зауважень з приводу акту від позивач а не надходило. З метою визначення розміру збитків, спеціалістом компанії було здійснено розрахунок суми стразового відшкодування, відповідно до якого вартість ремонту складала 2407,00 грн., та була виплачена 09.03.2016 року. Також страховиком було виплачено підтверджені витрати на лікування у розмірі 139,22 грн. Відповідно до вимог ст. 26-1 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» страховиком було виплачено моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду здоровю, що склало 6,96 грн.

Представник СК «Провідна» вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримав, але змінив розмір вимог, та просив суд стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування матеріальної шкоди 800 грн., та в якості відшкодування моральної шкоди 1994 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.

Представник СК «Провідна» в судове засідання не зявився, у письмових запереченнях просив суд розгляд справи проводити за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн. Постанова набрала законної сили 23.11.2015 року. (а.с. 5)

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_2 12.10.2015 р. о 07-45 год. керував автомобілем НОМЕР_1, в районі будинку №83 по вул. Полтавський шлях у м. Харкові при повороті ліворуч не надав дорогу велосипеду під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що в результаті ДТП йому було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 800,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 1994,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє транспортним засобом.

Судом встановлено, що 21 червня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_2 було укладено Договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що видано Поліс №АВ/3871476. (а.с. 28)

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до умов Договору, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «ВАЗ 21063», 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_2. Строк дії Договору з 27.06.2015 року по 26.06.2016 року включно.

Отже, на момент скоєння ДТП цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Провідна».

Відповідно до п. 2 Договору страхування, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-IV), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

Так, 05 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з заявою про виплату страхового відшкодування по збитку, спричиненому в результаті ДТП, яке сталося за участю транспортного засобу страхувальника, майну потерпілого: велосипед Canyon Urban 5.0 SL. (а.с. 80-81)

Звертаючись до страхової компанії ОСОБА_1 погодився з розміром та способом визначення страхового відшкодування за розрахунком страховика у відповідності до вимог ст. 36.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (а.с. 81)

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону №1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

08 лютого 2016 року працівником ПрАТ «СК «Провідна» було складено Акт огляду транспортного засобу в результаті якого було визначено характер пошкоджень велосипеду. ОСОБА_1 з актом був ознайомлений, зауважень не мав. (а.с. 82-83)

Частиною 1 ст. 22 Закону №1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону №1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

29 лютого 2016 року було проведено ремонтну калькуляцію №2300097082 та визначено вартість ремонту у розмірі 2407 грн. (а.с. 84)

У розрахунку суми матеріального збитку №2300097082 від 29.02.2016 року було визначено суму збитку у розмірі 2407,00 грн. (а.с. 86)

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону №1961-IV, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається з копії платіжного доручення №0009620 від 09.03.2016 року ОСОБА_1 було виплачено стразове відшкодування у розмірі 2407 грн. (а.с. 87-88)

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1961-IV, у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоровя.

Статтею 26-1 вказаного закону передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 було виплачено відшкодування витрат на лікування у розмірі 139,22 грн. та моральну шкоду у розмір 6,96 грн., у сумі 146,18 грн. згідно копії платіжного доручення №0014280 від 04.04.2016 року. (а.с. 89-91)

Даючи оцінку вищезазначеному, суд приходить до висновку про те, що матеріальну та моральну шкоду, спричинену ОСОБА_1 внаслідок ДТП, було відшкодовано в повному обсязі страховиком відповідача ОСОБА_2 ПрАТ «СК «Провідна», та така виплата була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Пунктом 24 вказаної постанови передбачено, що страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у статті 9 та пункті 19.1 статті 19 Закону № 1961-IV. Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Шкода, завдана ОСОБА_1, відшкодована страховиком ОСОБА_2 в повному обсязі, а тому підстав для стягнення матеріальної шкоди з відповідача суд не вбачає.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд вказує наступне.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р., під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що на лікуванні він не перебував, а витрати на лікування у розмірі 139,22 грн. булі відшкодовані страховою компанією.

Крім того, страховиком ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було виплачено відшкодування моральної шкоди у розмірі 6,96 грн., у відповідності з положеннями ст. 26-1 Закону №1961-IV.

Жодних інших підстав для відшкодування моральної шкоди суд не вбачає.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-61, 88 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 23, 979, 988, 990, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 6, 22, 24, 26-1, 29, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, п. 4, 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з дня отримання його копії.

Суддя В. В. Труханович