Ухвала суду № 63284, 02.08.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

31 липня 2006 року

Справа № 2-23/6775-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Лазарева К.С.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М. ) від 20.04.2006 у справі № 2-23/6775-2006А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" (вул. Куйбишева, 12-13,Феодосія,98100)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АвтономнійРеспубліці Крим (вул. Кримська, 82-В,Феодосія,98100)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №5771/23-1/1/0 від 04.11.2005 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 7170,00 грн., у тому числі: основний платіж –5975,00 грн., штрафні санкції –1195,00 грн.

20.04.2006 року позивач уточнив позовні вимоги відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України і просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №5771/23-1/1/0 від 04.11.2005 та №5771/23-1/1/2 від 16.02.2006 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 7170,00 грн., у тому числі: основний платіж –5975,00 грн., штрафні санкції –1195,00 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М. ) від 20.04.2006 року у справі № 2-23/6775-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 5771/23-1/1/0 від 04.11.2005 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 7170,00 грн., у тому числі: основний платіж –5975,00 грн., штрафні санкції –1195,00 грн.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції № 5771/23-1/1/2 від 16.02.2006 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 7170,00 грн., у тому числі: основний платіж –5975,00 грн., штрафні санкції – 1195,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс витрати, пов’язані із сплатою за договором оренди и нежитлових приміщень, до складу валових витрат, оскільки зазначені приміщення використовувались позивачем у власній господарський діяльності. Тому донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток, на думку суду, не засновано на законі.

Не погодившись із зазначеною постановою, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" у задоволенні позову.

Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, на його думку, судом було проігноровано вимоги статті 28 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, в якій йдеться про те, що відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб включаються до її реєстраційній справі і до єдиного державного реєстру, що в даному випадку не має місця. Враховуючи викладене, на думку заявника, у суду не було юридичних підстав приймати як необґрунтовані витрати на утримання фактично неузаконеної філії позивача та пов’язувати їх з господарською діяльністю підприємства. Витрати за орендою, як вважає відповідач, підлягають виключенню зі складу валових витрат позивача.

У запереченні на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" не погоджується з доводами відповідача, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим –без задоволення. Позивач вважає, що доводи відповідача про те, що витрати за орендою підлягають виключенню зі складу валових витрат позивача, необґрунтовані, тому що відповідно до пункту 5.11. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків, крім тих, що встановлені цим Законом, не дозволяється. Витрати, пов’язані з орендними платежами не входять в перелік витрат, які включаються до складу валових витрат відповідно до пункту 5.3. Закону.

Також позивач не погоджується з доводом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про те, що судом Автономної Республіки Крим були порушені права відповідача на своєчасне оскарження постанови суду першої інстанції, тому що з процесуальними документами суду стороні були ознайомлені в строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 31.07.2006 року у зв’язку з зайнятістю головуючого судді Коваля В.М. в іншому процесі та відпусткою судді Шевченко Н.М. у складі колегії було замінено на суддів Волкова Н.М. та Сотула В.В.

У судовому засіданні, призначеному на 10.07.2006 року, оголошувалась перерва. Після оголошеної перерви 31.07.2006 року сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

До судового засідання відповідач надав клопотання, в якому просить здійснити заміну відповідача –Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим –у зв’язку з наступним.

Наказом Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим № 150 від 24.03.2006 року „Про реорганізацію Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції” було припинено юридичну особу Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію та створено Державну податкову інспекцію у місті Феодосії, Державну податкову інспекцію у Кіровському районі і Державну податкову інспекцію у Советському районі з правами юридичних осіб шляхом поділу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції, які є правонаступниками останньої. Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №646530 від 06.06.2006 року зареєстровано юридичну особу –Державну податкову інспекцію у місті Феодосії Автономної Республіки Крим –та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим здійснити заміну відповідача –Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим –його правонаступником –Державною податковою інспекцією у місті Феодосії Автономної Республіки Крим.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим 27.10.2005 року було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" у період з 18.05.2004 року до 01.07.2005 року. По результатах перевірки було складено акт №3227/23-1/32777796 від 27.10.2005 року.

Перевіркою було встановлено порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” що виразилось у заниженні податку на прибуток за перше півріччя 2005 року на суму 5795,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №5771/23-1/1/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 7170,00 грн., з яких 5975,00 грн. –податку, 1195,00 грн. –штрафні санкції.

По результатах адміністративного оскарження Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №5771/23-1/1/2 від 16.02.2006 року.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" уклало з приватним підприємцем Припутніковою Г.Г. договір суборенди не житлових приміщень №5 від 05.08.2004 року, згідно з яким позивач отримав у термінове платне користування (суборенду) не житлові приміщення загальною площею 48,11 м2, які знаходяться на балансі товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Схід” та розташовані за адресою: місто Сімферополь, вулиця Леніна, 29/1 (офіс 408) (аркуші справи 51-52). Балансова вартість приміщення складає 3328,00 грн., орендна плата –3328,00 грн. у місяць.

У декларації з податку на прибуток за півріччя 2005 року позивач відніс до складу валових витрат суму орендної плати за користування зазначеними приміщеннями у сумі 23900,00 грн.

Згідно з актом перевірки позивачем було віднесено до складу валових витрат суму коштів, сплачену за договором оренди офісу в місті Сімферополі, у розмірі 23900,00 грн. В акті перевірки податковою інспекцією зроблено висновок про те, що витрати, пов’язані з орендою офісу, не відповідають вимогам, які пред'являються до складу валових витрат, оскільки до перевірки не були надані документи, які б підтверджували фактичне використання цього офісу у власні господарський діяльності підприємства.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" передбачено, що для досягнення статутної мети позивач зокрема набуває, отримує в оренду чи на лізингових умовах техніку будівлі, споруди та інше майно, необхідне для статутної діяльності (аркуш справи 98). Основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" є загальне будівництво будинків, здача в оренду власності та інші.

Відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" № 4 від 12.07.2004 року у зв’язку з виробничою необхідністю для проведення ділових зустріч та переговорів з організаціями та підприємствами було прийнято рішення про оренду додаткового офісу підприємства у центрі міста Сімферополя.

Колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що використання орендованих приміщень у місті Сімферополі проводилось у межах господарської діяльності позивача, про свідчать договори про надання банківських послуг, необхідних для виробничої діяльності підприємства (аркуші справи 45-50).

До того ж витрати, пов’язані з сплатою оренди приміщень, не є такими, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат, у розумінні норм статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Підпунктом 5.11 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” також встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 7170,00 грн. є, на думку судової колегії, не обґрунтованим та не заснованим на законі.

Посилання податкової інспекції на те, що зазначені витрати за договором оренди повинні бути складовою витрат неузаконеної філії позивача, а не Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Схід" та не пов’язані з господарською діяльністю позивача, судовою колегією не приймаються, оскільки рішення про створення філії позивачем не приймалось.

Таким чином, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог та вважає постанову, прийняту судом першої інстанції, обґрунтованою та заснованою на законі. Підстав для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим колегією не знайдено.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-23/6775-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова