Ухвала суду № 63283724, 01.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

1 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Самсіна І.Л.,

суддів: Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б.,-

розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення страхової суми,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 квітня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року скасував, прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

До заяви додано клопотання про поновлення пропущеного строку, доводи якої колегія суддів вважає обґрунтованими, у зв'язку з чим, відповідно до частини п'ятої статті 238 КАС, пропущений строк слід поновити.

У заяві представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи.

На підтвердження наведених у заяві доводів представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надав копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року (№6-43368св11), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи та дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

За правилами пункту 2 частини другої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Аналіз правозастосування у рішенні суду касаційної інстанції, яке оскаржується та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами та оцінкою таких обставин судами при вирішенні спору, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Також, зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішення, яке надано для порівняння, не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених у заяві норм процесуального права.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2016 року.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України,

у х в а л и л а:

Поновити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 пропущений строк на подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2016 року.

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення страхової суми для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. СамсінСудді: О.Ф. Волков

О.Б. Прокопенко