Рішення № 63282107, 01.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 758/7022/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Ларіонова Н.М.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/12793/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Перетятько А.К.

за участю:

представника позивача: Гречкосій А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Лисого Максима Станіславовича в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 39.1/АК-002.07.2 від 13 березня 2007 року в сумі 9 815,46 доларів США та 390 571,51 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 26 липня 2016 року Лисий М.С. в інтересах ПАТ «Родовід Банк» направив апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Апелянт вказує, що останній платіж відповідачем було здійснено 24 грудня 2010 року, однак 05 травня 2015 року банк отримав кошти від органу ВДВС Подільського РУЮ м. Києва, що свідчить про те, що кошти за кредитним договором вносились на рахунок банку після дати останнього платежу, що свідчить про те, що відповідачем вчинились дії про визнання боргу.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явилась про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Тому відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності відповідача.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.611 ЦК України, визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 13 березня 2007року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК» та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 39.1/АК-002.07.2.

У п.1.1 вказаного кредитного договору сторони погодили, що банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 18 700,00 доларів США терміном по 13 березня 2014 року включно.

Пунктом 3.1 кредитного договору сторони погодили, що починаючи з місяця, наступного звітним, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця,частково погашати заборгованість за кредитами у розмірі 223 долари США на рахунок НОМЕР_2, шляхом внесення готівки чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Згідно з п. 1.5 кредитного договору, процентна ставка за кредитами встановлюється у розмірі 9,00 % річних.

Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору, щомісячна плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком та рахунком для нарахування процентів (а подальшому плата за проведення розрахунків) встановлюється в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту.

Також, у п.3.9 кредитного договору сторони погодили, що порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати Банку за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п. 1.5. цього Договору від суми простроченого платежу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 отримала кредитні кошти в розмірі 18700 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви про видачу готівки №335_9.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідача виникла прострочена заборгованість, тому банк використав своє право на звернення стягнення на предмет застави.

02 квітня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. були вчинено виконавчий напис на суму 16578,64 долари США, на підставі якого 21 вересня 2010 року в.о. начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві відкрив виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 138646 грн 34 к. на користь ПАТ «Родовід Банк».

12 грудня 2011 року державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про розшук майна боржника, та відповідно до постанови про припинення розшуку майна боржника від 29 квітня 2015 року припинено розшук майна боржника ОСОБА_4 у зв'язку зі сплатою боржником коштів в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Проте, заборгованість відповідача перед банком не була повністю погашена, і станом на 05 травня 2015 року вона становить 9824,32 доларів США та 390 571грн 51 к., що складає: сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам - 326607 грн 31 к., сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту - 5078 грн 22 к, сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам - 54 447 грн 04 к., сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 846 грн 37 к., сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 3592 грн 57 к.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Зі змісту ст.1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не виконувала взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, не сплачує платежі по погашенню кредиту та по пені за прострочення виконання зобов'язань, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про те, що заборгованість за кредитним договором відсутня.

Судом встановлено, що ПАТ «Родовід банк» має ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ліцензій (а.с.67-73).

А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 9824,32 долари США.

Щодо посилання відповідача про застосування строку позовної давності необхідно зазначити, що хоча останній платіж на виконання умов договору відповідачем був здійснений в липні 2007 року, однак в 05 травня 2015 року відбулась реалізація автомобіля і банк отримав кошти, що свідчить про те, що кошти за даним кредитним договором вносились на рахунок банку після дати останнього платежу, а позов був поданий до суду 12 червня 2015 року.

А тому, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач не заперечувала проти здійснення реалізації предмету застави та зарахування отриманих коштів на погашення заборгованості, тим самим вчинивши дії, що свідчать про визнання боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення у відповідності до п.3.9 кредитного договору що стягнення пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків, а також стягнення на підставі ст. 625 ЦПК України трьох відсотків річних та інфляційне збільшення колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В силу п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. А згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду 12 червня 2015 року, а тому період нарахування пені має становити з 12 червня 2014 року по 12 червня 2015 року, відповідно, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості по тілу кредиту у розмірі - 61453 грн 37 к., пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом у розмірі - 4878 грн 77 к.; пеню за несвоєчасне погашення плати за обслуговування кредиту у розмірі - 803 грн 67 к.; три відсотки річних від суми простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10242 грн 48 к.; три відсотки річних від суми простроченої заборгованості по відсотках у розмірі 813 грн 00 к.; суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 2286 грн 59 к., а всього 80611 грн 82 к., а всього підлягає стягненню у відповідності до п.3.9 кредитного договору що стягнення пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків, а також стягнення на підставі ст. 625 ЦПК України трьох відсотків річних та інфляційне збільшення у сумі 80611 грн 82 к.

Отже суд при ухваленні рішення на вищезазначене уваги не звернув, чим порушив норми матеріального права, а тому колегія суддів вважає, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід Банк».

Також в порядку ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню суми сплаченого ПАТ «Родовід Банк» судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3654 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 4019 грн. 40 к. а разом у сумі 7673 грн 40 к.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ЛисогоМаксима Станіславовича в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження: м. Київ, вул. Пінічно-Сирецька, 1-3) заборгованість за кредитним договором №39.1/АК-002.07.2 від 13 березня 2007 року в сумі 9815 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) доларів США 46 центів та пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості по тілу кредиту у розмірі - 61453 (шістдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят три ) грн 37 к., пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом у розмірі - 4878 (чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн 77 к.; пеню за несвоєчасне погашення плати за обслуговування кредиту у розмірі - 803 (вісімсот три) грн 67 к.; три відсотки річних від суми простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10242 (десять тисяч двісті сорок дві) грн 48 к.; три відсотки річних від суми простроченої заборгованості по відсотках у розмірі 813 (вісімсот тринадцять) грн 00 к.; суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 2286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн 59 к., а всього 80611 (вісімдесят тисяч шістсот одинадцять) грн 82 к.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження: м. Київ, вул. Пінічно-Сирецька, 1-3) суму сплаченого судового збору у розмірі 7673 (сім тисяч шістсот сімдесят три) грн 40 к.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: