Ухвала суду № 63282068, 29.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Трясуна Ю.Р.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Радзієвського Юрія Євгенійовича, який діє у захист прав та інтересів власника майна ТОВ "СМЕСЬМЕТ", на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року,

за участю представника власника майна - адвоката Радзієвського Ю.Є.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Яковця О.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О., у кримінальному провадженні, внесеному 20.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016100000000804 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023); заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та заробітної плати; зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на адресу по рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023) на внутрішньобанківські рахунки та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на вказані рахунки та вже знаходяться на рахунках, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів державних цільових фондів; зобов'язано службових осіб ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023) надати довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023).

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат Радзієвський Юрій Євгенійович, який діє у захист прав та інтересів власника майна ТОВ "СМЕСЬМЕТ", подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Васильєвої Н.П. від 17 жовтня 2016 року по справі №757/50526/16-к.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що будь-які кримінальні провадження стосовно ТОВ «СМЕСЬМЕТ» або навіть його посадових осіб наразі відсутні. Слідчий здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №142016100000000804, внесеному 20.08.2016 року до ЄРДР за фактом вимагання неправомірної вигоди співробітниками Головного управління Національної поліції в Київській області, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Отже, ТОВ «СМЕСЬМЕТ» не є і в принципі не може бути суб'єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, умова щодо наявності кримінального провадження по відношенню до юридичної особи, на майно якої накладається арешт, в даному конкретному випадку не виконується. Більш того, задля подальшого забезпечення відшкодування збитків за рахунок накладеного арешту згідно приписів ч. 6 та ч. 8 ст. 170 КПК України має бути встановлений обгрунтований розмір цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При цьому, в даному кримінальному провадженні накладення арешту з метою забезпечення речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди є абсолютно незаконним та невиправданим.

Вважає, що слідчим суддею не вірно застосовано норми процесуального права, оскільки ч. 2 ст. 167 КПК України, передбачає підстави для тимчасового вилучення майна у вигляді речей, документів, грошей тощо, а не підстави для арешту майна чи якісь критерії. Тобто, постановляючи ухвалу слідчий суддя зробив посилання на статті Закону, які не застосовуються в даному випадку.

Зазначає, що згідно з вимогами ст. ст. 171, 173 КПК України слідчим до свого клопотання не було додано жодних оригіналів або копій документів, якими б він обґрунтовував причетність посадових осіб ТОВ «СМЕСЬМЕТ» до факту реалізації мідно-нікелево-залізних труб (МНЖ 5.1.).

Звертає увагу на те, що на рахунки №26001011457217 (євро), №26003011457185 (долар США), №26054011459488 (картковий рахунок) у вказаний слідчим період грошові кошти не надходили взагалі.

На думку апелянта, слідчим суддею було накладено арешт необґрунтовано та безпідставно, а вжитий захід кримінального провадження перешкоджає правомірній підприємницькій діяльності товариства.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2016 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження автор апеляції вказує на те, що ТОВ «СМЕСЬМЕТ» не було повідомлено про розгляд клопотання слідчого і прийняте рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, при цьому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду провадження належно повідомлений, про причини неявки не повідомив.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність представників ТОВ «СМЕСЬМЕТ», а тому враховуючи, що ухвалу суду від 17.10.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016100000000804 від 20.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що 18.05.2016 під час досудового розслідування співробітниками Головного управління Національної поліції в Київській області кримінального провадження № 12016100000000029 від 03.02.2016 (за ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 364 КК України) на складі ТОВ «Контракт кабель» (Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське пров. Будівельний, 9/11) проведено обшук, в ході якою вилучено 137 865 кілограм мідно-нікелево-залізних труб (МНЖ 5.1) та інші документи. Вказані матеріальні цінності 19.05.2016 передані для тимчасового відповідального зберігання ОСОБА_1 (без належного обліку та оформлення), де вони зберігалися на території ВК «Фірма «Агробудпостач» (Київська область м. Буча, вул. Кірова, 144, заступник голови правління ОСОБА_2).

Після чого, протягом 20-22.05.2016 року вказані труби МНЖ 5.1. були вивезені ОСОБА_1 з території ВК «Фірма «Агробудпостач» у невідомому напрямку. Надалі, ОСОБА_1 знову завіз труби МНЖ 5.1. на територію ВК «Фірма «Агробудпостач», але у кількості близько 45 тонн.

09.08.2016 року на території ВК «Фірма «Агробудпостач» проведено обстеження вилучених труб МНЖ 5.1, в ході якого виявлено нестачу труб вагою 91 тонна на загальну вартість близько 5857222,8 грн.

Поряд з тим, встановлено, що до посадових осіб ТОВ «Контракт-Кабель» зверталися невстановлені особи та пропонували «вирішити питання» щодо повернення вилучених труб за надання грошових коштів працівникам поліції, які здійснювали їх вилучення та в подальшому проводили досудове розслідування.

Таким, чином невстановлені службові особи Національної поліції України в Київській області за попередньою змовою групою осіб вимагають неправомірну вигоду, тобто вчиняють дії, передбачені ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, у ході виконання доручення оперативним підрозділом встановлено, що ОСОБА_1 передано ОСОБА_3 партію труб вагою близько 90 тонн, які останній реалізував, використовуючи суб'єкти господарювання, зокрема: ТОВ «СМЕСЬМЕТ» (код ЄДРПОУ 39454464) та ТОВ «МЕТАЛ ЮА» (код ЄДРПОУ 39679063).

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «СМЕСЬМЕТ» (код ЄДРПОУ 39454464) має відкриті у ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) рахунки №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, які були використані для перерахування грошових коштів із реалізації труб МНЖ 5.1.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та заробітної плати.

В мотивування клопотання зазначив, що іншим способом ніж накласти арешт на грошові кошти неможливо припинити злочинну діяльність та забезпечити відшкодування нанесених збитків.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва погодився із вказаними доводами слідчого та ухвалою від 17.10.2016 р. задовольнив клопотання наклавши арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023).

Разом з тим, виходячи з встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового та передчасного висновку про необхідність арештувати вказані грошові кошти.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України (в редакції від 27 лютого 2016 року) арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому, слідчий суддя суду першої інстанції накладаючи арешт на майно, як на правову підставу послався на вимоги ч. 2 ст. 167, ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка з 11 грудня 2015 року втратила чинність відповідно до Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року. В свою чергу, 28 лютого 2016 року ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року теж втратила чинність і з цього числа діє ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року.

На підставі зазначеного, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України не містить під собою правового підґрунтя, оскільки відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону, а саме ст. 170 КПК України (в редакції, яка набрала чинності 27.02.2016 р.), взагалі не передбачено відповідності арештованого майна критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, як підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. В свою чергу, слідчий суддя не звернув увагу на вказаний факт та зазначив, що майно підлягає арешту, оскільки має ознаки, визначені ч. 2 ст. 167 КПК України.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно, як на правову підставу накладення арешту послався на вимоги закону, які втратили чинність.

Отже, посилання слідчого судді на ст. 170 КПК України, як на підставу для накладення арешту на майно належним чином необґрунтовано та невмотивовано, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону, крім того в редакції, яка втратила чинність. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Взагалі, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді місцевого суду в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «СМЕСЬМЕТ» є цілком формальною, необґрунтованою, невмотивованою, винесеною без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Вказані обставини вплинули на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, правової підстави для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках ТОВ «СМЕСЬМЕТ».

Так, арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та було набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт такого майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Коли ж метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то в цьому випадку правовою підставою для накладення арешту на майно має бути можлива конфіскація майна за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Причому, в останньому випадку арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Однак, клопотання слідчого не містить обґрунтувань на підтвердження того, що вказане майно є доказом злочину та може бути використано з метою забезпечення відшкодування збитків, як зазначив слідчий, а тому не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, на підставі чого слідчий суддя не мав правових підстав для його задоволення.

Більш того, посилаючись у клопотанні, що оперативним підрозділом встановлено, що ОСОБА_1 передано ОСОБА_3 партію труб вагою близько 90 тонн, які останній реалізував, використовуючи суб'єкти господарювання, зокрема: ТОВ «СМЕСЬМЕТ» (код ЄДРПОУ 39454464) та ТОВ «МЕТАЛ ЮА» (код ЄДРПОУ 39679063), слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження зазначених висновків, однак вони навіть не внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних про причетність ТОВ «СМЕСЬМЕТ» до кримінального правопорушення, а слідчий суддя не звернув на це уваги.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Також, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином грошові кошти, які розміщені на рахунках ТОВ «СМЕСЬМЕТ» можуть бути предметом злочину та стосовно них існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, відсутнє також посилання на те, за якими операціями грошові кошти надійшли на вказані у клопотанні слідчого банківські рахунки.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення грошові кошти ТОВ «СМЕСЬМЕТ» мають до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на грошові кошти ТОВ «СМЕСЬМЕТ», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Крім того, не дивлячись на те, що кримінальне провадження №42016100000000804 зареєстроване ще 20.08.2016 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «СМЕСЬМЕТ» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні службові особи вказаного товариства в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебували, у зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно товариства.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. При цьому, клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Така необхідність завжди має бути об'єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об'єктивних для цього підстав, на підставі чого розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, про що в своїй апеляційній скарзі також зазначає і представник товариства, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні достатні докази про причетність ТОВ «СМЕСЬМЕТ» до вчинення злочину то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства взагалі спростовується. Тобто, спростовується той факт, що кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «СМЕСЬМЕТ», відповідають критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, а отже висновки слідчого та слідчого судді з цього приводу є помилковими.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог закону, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Беручи до уваги викладені обставини, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити адвокату Радзієвському Юрію Євгенійовичу, який діє у захист прав та інтересів власника майна ТОВ "СМЕСЬМЕТ", строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року.

Апеляційну скаргу адвоката Радзієвського Юрія Євгенійовича, який діє у захист прав та інтересів власника майна ТОВ "СМЕСЬМЕТ", - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Яковця О.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О., у кримінальному провадженні, внесеному 20.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016100000000804 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023); заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та заробітної плати; зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на адресу по рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023) на внутрішньобанківські рахунки та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на вказані рахунки та вже знаходяться на рахунках, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів державних цільових фондів; зобов'язано службових осіб ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023) надати довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Яковця О.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О., у кримінальному провадженні, внесеному 20.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016100000000804 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№26001011457217, 26003011457185, 26054011459488 та 26006011457160, відкритих ТОВ "СМЕСЬМЕТ" (код ЄДРПОУ 39454464) у ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023)- відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч Ю. Р. Т р я с у н