Рішення № 63282020, 29.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненим,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року, -

встановила:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом.

Зазначала, що між нею та банком були укладені кредитний договір № 16-07-И/10 від 15.02.2007 року та іпотечний договір № 432 від 15.02.2007 року.

Судовим рішенням з неї на користь банку достроково стягнуто кредитну заборгованість.

Рішення суду нею виконано в повному обсязі.

З урахуванням даних обставин ОСОБА_1 просила визнати припиненими укладені договори, у зв'язку з їх належним виконанням.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року позов задоволено.

Визнано припиненими кредитний договір № 16-07-И/10 від 15.02.2007 року та іпотечний договір, посвідчений 15.02.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляром О.Л., зареєстрований у реєстрі за № 432, у зв'язку з виконанням зобов'язання.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконала рішення суду про дострокове стягнення з неї кредитної заборгованості, а відтак зобов'язання за кредитним та іпотечним договорами припинилися.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 15 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», укладено кредитний договір №16-07-И/10.

Сума кредиту: 160 000 доларів США.

Процентна ставка: 11,6% річних.

Цільове призначення: придбання 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Термін користування: до 14 лютого 2020 року.

15 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та банком укладено іпотечний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 передала в заставу (іпотеку) банку квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» стягнуто достроково заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 126 426грн. 23 коп.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що нею реально виконано рішення суду, сплачені кошти в розмірі 1 283 062 грн. 68 коп., тому кредитний договір та іпотечний договір є припиненими.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що оскільки позивач виконала рішення суду про дострокове стягнення кредитної заборгованості, то укладені кредитний та іпотечний договори є припиненими.

При цьому, суд не звернув своєї уваги, що з часу визначення банком розміру кредитної заборгованості при зверненні до суду ( заборгованість визначена станом на 28 жовтня 2013 року ) і до реального виконання рішення суду ( 06 жовтня 2015 року ), правовідносини сторін кредитного договору не припинялися, а тому наявність судового рішення про дострокове стягнення кредиту, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права банку на отримання, зокрема процентів за користування коштами, штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року, справа № 6-1206цс15.

Поза увагою суду також залишились умови п. 3.6. кредитного договору, згідно якого сторони домовились, що суми, внесені позичальником у погашення поточної заборгованості за цим договором, направляються на виконання зобов'язань Позичальника в такій черговості:

а) у першу чергу погашаються прострочені проценти за користування кредитними ресурсами;

б) у другу чергу погашаються нараховані проценти за користування кредитними ресурсами, які не є простроченими;

в) у третю чергу погашаються прострочені суми по комісійній винагороді Банку за надання Кредитних ресурсів;

г) у четверту чергу погашаються суми комісійної винагороди Банку за надання Кредитних ресурсів, які не є простроченими;

ґ) у п'яту чергу погашаються прострочені суми за основним боргом по кредиту;

д) у шосту чергу погашається непрострочена заборгованість по Кредитних ресурсах;

е) у сьому чергу погашається пеня за прострочення сплати ануїтентного платежу, комісій Банку та інших платежів за цим Договором.

Саме в такій послідовності зараховувались кошти позичальника, сплачені нею на виконання рішення суду.

А тому відсутні підстави вважати, що внесеними позичальником грошовими коштами в загальному розмірі 1 283 062 грн. 68 коп., була повністю погашена кредитна заборгованість.

Про факт невиконаних кредитних зобов'язань ОСОБА_1 свідчить також Договір застави майнових прав № 17/4-З від 11 лютого 2015 року, який укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Державною іпотечною установою, згідно якого банк передав, а Державна іпотечна установа прийняла усі права вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки (поруки), в тому числі і за договорами, укладеними банком з позивачем.

Зазначений договір вступив в силу 17 вересня 2015 року і є чинним.

Враховуючи межі позовних вимог та предмет доказування в даній справі, колегією суддів не встановлюється розмір наявної кредитної заборгованості позивача.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду від 23 травня 2016 року постановлено з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків суду обставинам справи; порушенням норм матеріального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненим відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук