Рішення № 63279793, 06.12.2016, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1089/16-ц

Провадження №2/650/439/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Коваля В.О.

при секретарі Пилипенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. В.Олександрівка справу за позовом

ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, представник ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельних земельних ділянок площею 8,8 гектарів та 8,79 гектарів, розташованих на території ОСОБА_6 селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС № 029763 від 10.04.2001 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НАК № 102384 від 20.12.2014 року. 05 квітня 2014 року позивач засіяв 15 га своїх земельних ділянок соняшником «Ясон» та «Орішок», а в травні 2014 року знайшов свої земельні ділянки пере культивованими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посіви було знищено.

Після цього позивач звернувся до В.Олександрівського РВ УМВС із заявою про відкриття кримінального провадження відносно відповідачів. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження та винесено постанову про його закриття. Оскільки відносини є цивільно-правовими йому було рекомендовано звернутися до суду з позовом про стягнення матеріальних збитків. Нанесені йому матеріальні збитки ОСОБА_1 оцінює в 121080,00 грн., моральну шкоду в 60000 грн.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала і суду пояснила, що 05 квітня 2014 року ОСОБА_1 засіяв належні йому земельні ділянки насінням соняшника, а в травні знайшов свої ділянки перекультивованими. Позивач відразу ж звернувся в міліцію і було відкрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за фактом пошкодження його майна. Дане провадження було закрито, оскільки встановлено, що відносини між сторонами є цивільно-правовими. Однак для засіяння 15 га своїх земельних ділянок соняшником «Ясон» та «Орішок» ОСОБА_1 було затрачено грошові кошти в сумі 33660,00 грн. Крім того, на час пошкодження відповідачами посівів було вже пізно засівати знову і тому з відповідачів слід стягнути вартість неодержаної сільськогосподарської продукції неодержаний дохід в сумі 87420,00 грн. Нанесену йому моральну шкоду позивач оцінює в 60000 грн. Просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 121080,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 60000 грн.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав і суду пояснив, що тривалий час належні йому земельні паї площею 15 га., тобто його земельний пай та пай його померлого батька, знаходилися в оренді у відповідачів, які доводяться йому двоюрідними братами. Договір оренди було укладено усно. Восени 2013 року він поїхав до відповідачів та попередив їх, що забирає землю і буде обробляти її самостійно, оскільки вони з 2012 року не платять орендну плату. У квітні 2014 року він засіяв вказані ділянки соняшником «Ясон» та «Орішок», а в травні відповідачі на своєму тракторі передискували посіви. Йому відомо, що його рідний брат ОСОБА_7 отримав від відповідачів 80 тисяч грн. орендної плати за два земельні пая на чотири роки вперед, але він оформив батьковий пай на себе, відносини його брата з відповідачами його не стосуються. Просить задовольнити вимоги позову.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог. Немає ніяких доказів щодо понесених матеріальних збитків, а отже немає підстав і для стягнення моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і суду пояснив, що поруч з їх земельною ділянкою знаходяться земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які на протязі 10 років перебували у них в оренді. У 2012 році до них приїхав ОСОБА_7 та попрохав виплатити йому орендну плату на чотири роки вперед. Вони погодились і сплатили йому наперед 80000 грн. орендної плати за два пая за його особистий пай та за пай його померлого батька ОСОБА_8. ОСОБА_7 стверджував, що обидва паї належать йому та на підтвердження цього надав копії Державних актів. Позивач був при цьому присутній, він погоджувався з домовленістю між ними і не оспорював право брата на батьківський пай. Восени 2013 року до них звернувся позивач та повідомив, що забирає свої земельні паї свій пай, пай матері ОСОБА_9 та пай покійного тестя ОСОБА_10 При цьому вони домовилися, що два паї, а саме пай його брата ОСОБА_7 та їх батька, залишаються у них в оренді. Позивач самостійно визначив межі земельної ділянки, яка залишається у їх користуванні. Однак весною 2014 року до них зателефонував позивач і повідомив, що забирає земельний пай померлого батька, оскільки являється спадкоємцем. Коли вони нагадали про домовленість з його братом та сплачену наперед орендну плату, він сказав що це його не стосується, однак документів на право власності на даний пай також не надав. Тому в квітні 2014 року вони з братом перекультивували земельну ділянку, яка за домовленістю перебувала у них в оренді та межі якої ОСОБА_1 указав їм сам. Посівів соняшнику вони там не помітили, оскільки на ділянці було багато буряну.

Відповідач ОСОБА_4 також заперечує проти задоволення позовних вимог, суду пояснив, що вони з братом у квітні 2014 року перекультивували лише ту земельну ділянку, яка залишилася у них в оренді і яку позивач особисто показав їм восени 2013 року. До того ж вони сплатили ОСОБА_7 80000 грн. орендної плати наперед і позивач знав про цю домовленість між ними та його братом. Вони не мали на меті пошкодити майно позивача, але сходів соняшника в бурянах не помітили.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що у 2014 році її чоловік позичив у ОСОБА_12 більше 20000 грн., на ці гроші вони поїхали в ОСОБА_13 та закупили посівмат соняшника, засіяли свою земельну ділянку. У травні 2014 року на полі вже добре було видно рядки сходів соняшника, але відповідачі перекультивували частину поля своїм трактором.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що на початку квітня 2014 року він культивував поле ОСОБА_1 на його тракторі, а позивач слідом за ним засівав поле. При цьому позивач говорив, що буде забирати свою землю у ОСОБА_9 та оброблятиме її сам. У травні 2014 року він бачив сходи соняшника на полі позивача.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він привозив позивачеві посів мат соняшника весною 2014 року, взяв у них вдома 4 чи 5 мішків. Також йому відомо, що на полі позивача сіяв соняшник один трактор, а культивував інший.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив, що навесні 2014 року позивач найняв його і він дійсно сіяв соняшник на землі ОСОБА_1 площею 35 га. за с. Первомайське. Пізніше він дізнався, що частину поля перекультивували ОСОБА_4.

Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5.

За вимогами ч.3ст. 10 ЦПКкожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд в порядкуст.60 ЦПК Українишляхом перевірки доказів сторін, встановивнаступні обставини у справі.

Правовідносини, що є предметом спору між сторонами в межах визначених позивачем позовних вимог, регулюються цивільним законодавством України щодо підстав і правил відшкодування майнової шкоди, а також земельним законодавством України щодо набуття і посвідчення прав осіб на земельні ділянки.

За приписами ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як встановлено в судовому засіданні, сторони є суміжними землекористувачами земельних ділянок і тривалий час між ними мали місце не зареєстровані у встановленому законодавством порядку відносини по оренді земельних ділянок.

У судовому засіданні також встановлено, і даний факт не заперечується сторонами по справі, що восени 2013 року позивач повідомив відповідачів, що забирає земельні паї свій пай, пай матері ОСОБА_9 та пай покійного тестя ОСОБА_10 Пай його брата ОСОБА_7 та померлого батька ОСОБА_8 позивач залишив в оренді у відповідачів. При цьому самостійно визначив межі земельної ділянки, яка залишається у їх користуванні. Дана земельна ділянка становила собою єдиний масив площею приблизно 15 га.

ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у травні 2014 року перекультивували належні йому на праві власності земельні ділянки з посівами соняшника. Право власності на вказані земельні ділянки підтверджується ОСОБА_16 про право на спадщину за законом серії НАК № 102384 від 20.12.2014 року та Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС № 029763 від 10.04.2001 року.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю від 10.04.2001 року ОСОБА_8 мав у приватній власності земельну ділянку площею 8,8 гектарів, розташовану на території Великоолександрівської селищної ради.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАК № 102384 від 12 грудня 2014 року ОСОБА_5 отримав у спадщину від батька ОСОБА_8, померлого 03.11.2003 року, земельну ділянку загальною площею 8,7962 гектара, розташовану на території Великоолександрівської селищної ради.

Таким чином на момент виникнення спору, тобто станом на квітень-травень 2014 року, ОСОБА_5 не мав законного зареєстрованого права власності (володіння чи користування) земельною ділянкою свого померлого батька ОСОБА_8 Згідно наданого позивачем ОСОБА_16 про право на спадщину за законом серії НАК № 102384 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з 12.12.2014 року.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС № 029763 від 10.04.2001 року ОСОБА_5 має у приватній власності земельну ділянку площею 8,8 гектарів , розташовану на території Великоолександрівської селищної ради.

З викопіювання земельних ділянок, що міститься в матеріалах справи, та з Планів зовнішніх меж земельних ділянок в державних актах вбачається, що земельні ділянки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 межують одна з одною та із земельними ділянками родини відповідачів.

При цьому винесення меж земельних ділянок сторін в натурі здійснено не було, межові знаки не встановлено.

З матеріалів кримінального провадження за фактом пошкодження майна ОСОБА_1, зокрема з Протоколу огляду місця події від 08.05.2014 року та доданої до нього фото таблиці неможливо встановити чию саме земельну ділянку та в якій частині було перекультивовано відповідачами. З протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього вбачається, що було оглянуто земельну ділянку неподалік від с. Первомайське В.Олександрівського району Херсонської області.

В рамках кримінального провадження спеціалісти із земельних питань не залучалися, експертиза не призначалась, тож наявна в матеріалах кримінального провадження інформація є явно недостатньою для встановлення факту та меж матеріальної шкоди, завданої позивачеві.

Відповідно до ч. 1ст. 143 ЦПК Українидля з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Під час судового розгляду від сторін по справі не надходило клопотань про призначення експертизи чи залучення спеціалістів.

Суд позбавлений можливості перебирати на себе функції відповідного органу та констатувати факт пошкодження посівів соняшника саме на земельній ділянці позивача та в розмірах, вказаних у позові.

Зазначені у позовній заяві ОСОБА_1 матеріальні витрати на культивацію, закупівлю посівного матеріалу, посів, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Отже суд визнає недоведеним стороною позивача факт заподіяння йому матеріальних збитків на земельній ділянці саме в межах, конфігурації і площі, на які він вказує. Також позивачем не доведено причинного звязку між діями відповідачів та спричиненням йому моральних страждань, не наведено чим саме керувався позивач, визнаючи розмір морального відшкодування.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі у звязку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючисьст. 6, 10-11, 60 ЦПК України, ст.ст.125,126 ЗК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, представник ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити за необгрунтованістю.

На рішення суду протягом 10 днів через райсуд до Апеляційного суду Херсонської області може бути подано апеляцію.

Суддя В.О. Коваль