Постанова № 63279280, 07.12.2016, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/157/15-к

Провадження № 1/603/1/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2016 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіян І. М. ,

за участі секретаря судового засідання Сандалюка О.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

з участю:

прокурора Старух В.І.;

підсудного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області знаходиться дана кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

У судове засідання яке відбулося 09 грудня 2016 року повторно не зявилися свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 хоча судом вживались заходи щодо належного повідомлення даних свідків про день, час та місце розгляду справи за вказаним в справі місцем проживання, а також щодо даних осіб 20.09.2016 року, 04.10.2016 року, 22.11.2016 року судом застосовувався привід, який не був виконаний.

Прокурор в судовому засіданні в звязку з неявкою свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання заявила клопотання про застосування до них приводу в судове засідання.

В судовому засіданні захисник підсудного проти заявленого прокурором клопотання про привід вищевказаних свідків обвинувачення в кримінальному процесі з метою їх допиту не заперечував.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав повністю.

Згідно з вимогами ст. 68 КПК (в редакції 1960 р.), як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи.

Згідно пунктів 1 та 3(d) статті 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Порушення Конвенції може бути там, де свідки, показання яких має істотне значення для вирішення справи, не міг бути опитаний, або за обставин, коли був ряд таких свідків, але жоден із них не міг бути опитаний.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Жуковський проти України» від 3 березня 2011 року наголошується, що за загальним правилом пункти 1 і 3(d) статті 6 Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати показання свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «ОСОБА_6 та інші проти Нідерландів» та рішення від 15 червня 1992 року у справі «Люді проти Швейцарії»). Вирок не може ґрунтуватись виключно або вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити (рішення від 27 січня 2009 року у справі «А.L. проти Фінляндії»).

В звязку з вказаним, суд зазначає, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у даній кримінальній справі доказів шляхом допиту свідків, що має значення для повного зясування обставин кримінального провадження та його обєктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозвязку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ст. 67 КПК (в редакції 1960 р.), і сформувати повне та обєктивне уявлення про фактичні обставини конкретної кримінальної справи.

Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 292 КПК (в редакції 1960 р.) до свідків, які не з'явилися в судове засідання без поважних причин, явка яких є обов'язковою відповідно до ст. 70 КПК (в редакції 1960 р.), суд може застосувати привід в судове засідання.

З урахуванням наведеного, заслухавши доводи клопотання прокурора, думку захисника підсудного, підсудного, які вважали неможливим розглядати справу за відсутності свідків обвинувачення, суд вирішив застосувати до свідків, які повторно не зявилися за викликом в Монастириський районний суд, примусовий привід.

Керуючись ст.ст. 68, 70, 292 КПК (в редакції 1960 р.), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати примусовий привід в судове засідання Монастириського районного суду Тернопільської області за адресою: вул. Шкільна 4 м. Монастириська Тернопільської області (суддя Галіян І.М.) на 09 год. 00 хв. на 21 грудня 2016 року, відносно свідків:

-ОСОБА_3 АДРЕСА_1;

-ОСОБА_5 АДРЕСА_2

Постанову відносно вищевказаних свідків для організації виконання направити Тернопільському відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області.

-ОСОБА_4 вул.В.Великого 22/63 м.Дрогобич Львівської області;

Постанову відносно вищевказаних свідків для організації виконання направити Дрогобицькому відділу поліції Головного управління національної поліції в Львівській області.

Контроль за виконанням постанови покласти на прокуратуру Монастириського відділу Теребовлянської місцевої прокуратури (прокурора Старух В.І.)

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7