Рішення № 63278369, 06.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7774/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Таварткіладзе О.М.

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради Одеської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2016 року,

встановила:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом і після уточнення позовних вимог посилалася на те, що 02.03.2011 року помер її рідний брат ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Заповіт ОСОБА_5 за життя не склав, тому має місце спадкування за законом. Спадкоємців першої черги за законом не має. Вона є спадкоємцем другої черги та звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру. ОСОБА_2 (до одруження ОСОБА_6) просила встановити факт того, що померлий ОСОБА_5 був її братом, так як в свідоцтві про народження його прізвище зазначено, як Сребницький, а в свідоцтві по смерть - Срібницький, а також визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3, який є дядьком померлого ОСОБА_5, позов не визнав, заперечував проти того, що ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_4 міська рада Одеської області позов визнала.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2016 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3просить скасувати рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника ОСОБА_4 міської ради, який заперечував проти задоволенняапеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення зміні з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано на підставі п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України встановив факт того, що ОСОБА_2 (до одруження ОСОБА_6) є рідною сестрою померлого ОСОБА_5, оскільки це підтверджується їх свідоцтвами про народження(а.с.92-93), витягом з реєстру актів цивільного стану(а.с.7), актовим записом про смерть ОСОБА_5С.(а.с.13), показами свідка ОСОБА_7

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що після смерті ОСОБА_5, який помер 02.03.2011 року, відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_2, як рідна сестра померлого, на підставі ч.1 ст.1263 ЦК України є спадкоємцем другої черги та прийняла спадщину шляхом своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_5 успадкував квартиру АДРЕСА_2 після смерті його матері ОСОБА_6, оскільки такий висновок не відповідає обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена квартира не належала ОСОБА_6 на праві власності, а тому не могла бути успадкована після її смерті ОСОБА_5 Квартира відносилася до житлового фонду ОСОБА_4 міської ради Одеської областіна підставі ч.1 ст.5 ЖК України. ОСОБА_6була наймачем цієї квартири, що підтверджується договором найму житла від 06.05.2001 року, а її син ОСОБА_5 був членом сім»ї наймача(а.с.40-42).

Після смерті ОСОБА_6, яка померла 02.02.2002 року, ОСОБА_5 став наймачем квартири та звернувся до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Одеської областіз заявою про приватизацію квартири. Рішенням зазначеного виконавчого комітету №37 від 28.12.2002року надано дозвіл ОСОБА_5 на приватизацію квартири(а.с.94, 131-132). Однак за життя ОСОБА_5 не отримав правовстановлюючих документів на квартиру та помер 02.03.2011 року.

Відповідно до висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 11.12.2013 року №6-121цс13 право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

З врахуванням того, що за заявою ОСОБА_5 виконавчим комітетом ОСОБА_4 міської ради Одеської області було прийнято рішення про приватизацію квартири ОСОБА_5, тому після його смерті квартира входить до складу спадщини, і суд першої інстанції обґрунтовано визнав за ОСОБА_2 право власності на квартиру в порядку спадкування за законом. В цій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не є рідною сестрою ОСОБА_5 спростовуються вищезазначеними доказами, а тому відхиляються колегією суддів.

Інші доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду.

Оскільки висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 успадкував квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_6 не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права, рішення суду в цій частині на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини рішення таких висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.3,4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2016 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення висновки суду про те, що ОСОБА_5 успадкував квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_6.

В решті рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_8

ОСОБА_9