Ухвала суду № 63278252, 30.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6221/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 червня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання неправомірними та скасування рішень органів місцевого самоврядування,-

В С Т А Н О В И Л А:

27 липня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання неправомірними та скасування рішень органів місцевого самоврядування.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_9 є власником будівлі контори з службовими будівлями та господарчими спорудами розташованими за адресою: Одеська область Комінтернівський район с. Фонтанка вул. Центральна, 1-б.

Відповідно до даних технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок за адресою вул. Центральна 1-б с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області станом на 04.10.2012 року, житловий будинок літера «Ж» забудовано самовільно.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.10.2012 року за ОСОБА_9 визнано право власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Центральній, 1-б в с. Фонтанка Комінтернівського району, а саме на житловий будинок літ. «Ж» загальною площею 444,2 кв. м., житловою площею 104, 1 кв. м. гаражів під літ. «Б, В, Г», вбиральні під літ. «Д», балкону, брукування під літ. «І».

Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 11.09.2014 року та копії паспорту громадянина України виданого 20 вересня 2014 року ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_3.

На підставі зазначеного, позивачка звернулась до суду із позовом, яким просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 628 VІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва індивідуального гаражу по вулиці Центральна, 1/3 на території с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області», № 629-VІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу громадянину ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва індивідуального гаражу по вулиці Центральна, 1/1 на території с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області», № 630 VІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу громадянину ОСОБА_8 земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва індивідуального гаражу по вулиці Центральна, 1/2 на території с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області», які прийняті 01.11.2013 року.

У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позову, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню посилаючись на те, що оскільки за результатами розгляду звернення позивача на адресу відповідача, було прийнято рішення про № 462 VІ від 22.02.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 загальною площею 0,2000 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с.Фонтанка по вул. Центральна, 1-б та зобовязано останню замовити виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність. Позивачкою замовлено відповідний проект та подано його на затвердження ОСОБА_5 сільської ради 24.04.2013 року, даний проект було затверджено рішенням ради № 503-VІ. Таким чином відповідачем передано, а позивачем отримано земельну ділянку необхідну для обслуговування існуючих будівель та споруд. Жодних скарг і заперечень від позивача, щодо розміру наданої земельної ділянки до ОСОБА_5 сільської ради не надходило, прийняте рішення не оскаржено, та у судовому порядку не визнано неправомірним. 11.09.2013 року за результатами розгляду звернень ОСОБА_6 К,О., ОСОБА_7, ОСОБА_8 було прийнято рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва гаражів площею 0,0069 га. (кожному), тим же рішенням їх зобовязано замовити виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва індивідуальних гаражів та протягом року з моменту прийняття цих рішень подати проекти на затвердження до сільської ради. Прийняттю оскаржуємих рішень передувало розгляд заяв та вивчення матеріалів на постійній депутатській комісії ОСОБА_5 сільської ради з питань землекористування, якою надано позитивний висновок про можливість задоволення клопотань ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки земельні ділянки по вул. Центральній 1/1,1/2, 1/3 у власності та користуванні громадян або юридичних осіб не перебували та були вільними від забудови. Факт відсутності обєктів нерухомості підтверджено спільним актом обстеження земельних ділянок від 10.09.2013 року постійними депутатськими комісіями ОСОБА_5 сільської ради. Крім того проекти землеустрою про виділення земельних ділянок були погоджені відділом містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації та Управлінням Держземагенства у Комінтернівську районі Одеської області.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до апеляційного суду сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, від представника ОСОБА_5 сільської ради надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона просить розглядати справу за її відсутності. Також інтереси позивача ОСОБА_3 представляє її довірена особа. Тому у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка зазначених осіб в суд апеляційної інстанції не перешкоджає розглядові справи та у їх доступі до апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на апеляцію, а також письмові заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.10.2012 року за ОСОБА_9 визнано право власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Центральній, 1-б в с. Фонтанка Комінтернівського району, а саме на житловий будинок літ. «Ж» загальною площею 444,2 кв. м., житловою площею 104, 1 кв. м. гаражів під літ. «Б, В, Г», вбиральні під літ. «Д», балкону, брукування під літ. «І».

Однак, позивачка не зареєструвала право власності на житловий будинок під літ. «Ж» на підставі рішення Комінтеренівського районного суду Одеської області від 08.10.2012 року.

На підставі звернення ОСОБА_9 ОСОБА_5 сільською радою прийнято рішення № 462-VІ від 22.02.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_9 загальною площею 0,2000 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Фонтанка по вул. Центральна, 1-б на території ОСОБА_5 сільської ради, та зобовязано останню замовити виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність.

Надалі позивачем замовлено відповідний проект землеустрою та подано його на затвердження ОСОБА_5 сільській раді.

Рішенням ОСОБА_5 сільської ради № 503-VІ від 24.04.2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_9 загальною площею 0,2000 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Фонтанка по вул. Центральна, 1-б на території ОСОБА_5 сільської ради.

Вказаний проект відведення земельної ділянки у власність погоджено, та подано на розгляд сесії ОСОБА_5 сільської ради, що свідчить про її згоду на відведення для потреб обслуговування належних позивачу обєктів нерухомості земельної ділянки відповідної площі та конфігурації.

Таким чином, ОСОБА_5 сільською радою передано позивачу у власність у відповідності до вимог земельного законодавства земельну ділянку, необхідну для обслуговування існуючих будівель та споруд, які розташовані в с. Фонтанка по вул. Центральна, 1-б на території ОСОБА_5 сільської ради. Рішення ОСОБА_5 сільської ради рішення № 462- VІ від 22.02.2013 року та № 503- VІ від 24.04.2013 року ніким не оскаржено, у судовому порядку не визнано неправомірним.

11.09.2013 року, за результатами розгляду звернень ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та вивчення матеріалів на постійній депутатській комісії ОСОБА_5 сільської ради з питань землекористування, якою надано позитивний висновок про можливість задоволення їх клопотань були ухвалені рішення ОСОБА_5 сільської ради № 589-VI, 590- VI, 591-VI, якими останнім надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0069 га. (кожному), які розташовані у селі Фонтанка, по вулиці Центральна, 1/1, 1/2, 1/3, оскільки дані земельні ділянки у власності та користуванні громадян або юридичних осіб не перебували та були вільні від забудови.

Факт відсутності обєктів нерухомості також підтверджено спільним актом обстеження земельних ділянок від 10.09.2013 року постійними депутатськими комісіями ОСОБА_5 сільської ради.

Рішеннями ОСОБА_5 сільської ради від 01.11.2013 року №628- VI, № 629-VI, № 630-VI затверджено проекти землеустрою щодо передачі громадянам земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів, які розроблені згідно прийнятих сільською радою 11.09.2013 рішень. Вищевказані проекти землеустрою погоджені відділом містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації та Управлінням Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення ОСОБА_5 сільської ради від 01.11.2013 року №628- VI, № 629-VI, № 630-VI відповідають вимогам законодавства, прийняті сільською радою в межах компетенції та не зачіпають права та інтереси позивача.

Отже, розглядаючи спір, місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Суд перевірив усі докази, які навела позивач ОСОБА_3 у підтвердження своїх вимог, а відповідач ОСОБА_5 сільська рада у підтвердження своїх заперечень, вислухав думку третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що за заявами позивача правоохоронними органами зареєстровано кримінальні провадження за фактами зруйнування невідомими особами обєктів власності ОСОБА_3, що, на їх думку, підтверджує порушення його прав та протиправність оскаржуваних рішень, не заслуговують на увагу.

Оскільки за частиною 4 статті 61 ЦПК України, обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою є вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що реєстрація кримінального правопорушення за заявою позивача є обовязком правоохоронних органів та є процесуальною дією, визначеною статтею 214 КПК України, а факт реєстрації кримінального правопорушення не має доказового значення для суду щодо того, чи мали місце незаконні дії, а тому позивач не звільняється від обовязку наводити достатні дані, які свідчать про наявність факту порушень.

Згідно з частинами 1,4 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що оскаржувані рішення відповідача прийнято без достатніх правоих підстав, внаслідок чого ОСОБА_5 сільська рада порушила права позивача.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи, тому такі вимоги заявлені передчасно.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам та постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_10

ОСОБА_2