Рішення № 63276818, 02.12.2016, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1293/16-ц

Провадження № 2/493/680/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2016 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді МЯСКІВСЬКОЇ І.М.

при секретарі ВЛАСОВІЙ Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ТОВ Лізингової компанії «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем 15 липня 2016 року укладено договір фінансового лізингу № 004923., за умовами якого лізингодавець зобов'язався придбати та передати у користування предмет лізингу, яким є трактор МТЗ 1025.2.

Згідно із додатком № 1 до договору вартість предмета лізингу визначена в сумі 27309,24 дол. США, з курсом долара на дату підписання договору 24,90 грн., що складає 680000,00 грн., з визначенням авансового платежу в розмірі 50% від вартості предмету лізингу, що складає 13654,62 дол. США, щомісячний платіж в розмірі 1137,88 дол. США, адміністративний платіж (винагорода лізингодавця за організаційні заходи) в розмірі - 10% від вартості предмета лізингу в сумі 2730,92 дол. США або 68000,00 грн. комісійна винагорода лізингодавця за передачу предмета лізингу 3 % (819,28 дол. США).

На виконання правочину позивачем в той же день, 15.07.2016 року, було сплачено відповідачу 68000,00 грн., як він вважав, авансового платежу, який виявився адміністративним платежем, тобто винагорода лізингодавцю за організаційні заходи, повязані з підготовкою та укладанням договору, що на думку позивача порушує принцип добросовісності і справедливості, оскільки відповідач не обґрунтував співмірність розміру платежу за організацію даного договору.

Позивач, вважаючи правочин несправедливим, звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору фінансового лізингу, на що одержав письмову згоду за вих. № 125 від 05.08.2016., однак із відмовою у поверненні сплачених коштів, у звязку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав як споживача.

Крім того позивач стверджував, що укладений правочин є недійсним через наявність у ньому інших несправедливих умов.

Зокрема, відповідно до пункту 1.5 договору лізингодавець разом з продавцем солідарно відповідають перед лізенгоодержувачем виключно за зобовязання щодо продажу якісного предмету лізингу, а отже не відповідає перед лізингоодержувачем за виконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо, так як за вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець, при цьому, відомості про продавця у правочині й додатках до нього відсутні.

Пунктом 10.4 договору передбачено збільшення лізингових платежів, при цьому лізингоодержувач зобовязаний прийняти такі зміни, підписавши додоток № 3 до договору.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що у випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів лізинодавець має право вимагати змінирозміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни.

Несправедливими на його думку є, зокрема, умови договору про:

виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);

встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;

надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;

надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;

визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду жодного разу не зявися, хоча був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, що відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України дає суду право розгляду справи на підставі наявних у ній даних та доказів.

Перевіривши матеріали справи й дослідивши зібрані по ній докази, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

15.07.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лізингова компанії «ВАШ АВТО» був укладений договір фінансового лізингу № 004923 з додатками.

За умовами цього правочину лізингодавець зобов'язався придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування трактор МТЗ 1025.2, а лізингоодежувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно із умовами цього договору.

Згідно п. 8.2. договору вартість предмета лізингу визначена в сумі 27309,24 дол. США, з курсом долара на дату підписання договору 24,90 грн., що складає 680000,00 грн.

Авансовий платіж в розмірі 50% від вартості предмету лізингу, що складає 13654,62 дол. США визначений п.9.2. договору, щомісячний платіж в розмірі 1137,88 дол. США визначений п.10.3. адміністративний платіж в розмірі - 10% від вартості предмета лізингу в сумі 2730,92 дол. США або 68000,00 грн. визначений п.9.1. договору, комісійна винагорода лізингодавця за передачу предмета лізингу 3 % (819,28 дол. США) визначена п. 9.8.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, та діє протягом 78 календарних місяців, строк лізингу починається з моменту передачі лізингу та підписання акту прийому-передачі предмета лізингу та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту прийому-передачі предмета лізингу та останньому місяці сплати лізингового періодичного платежу за додатком № 3 до договору (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 оформив письмову заявку від 15.07.2016 року на придбання комбайна «Енісей-960», але при цьому підписав договір фінансового лізингу на придбання трактора МТЗ 1025.2.

На виконання правочину позивачем в той же день, 15.07.2016 року, було сплачено відповідачу 68000,00 грн. авансового платежу.

Позивач, вважаючи правочин несправедливим, оскільки порушує принцип добросовісності і справедливості, звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору фінансового лізингу, на що одержав письмову згоду за вих. № 125 від 05.08.2016., однак із відмовою у поверненні сплачених коштів.

Суд констатує, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу реалізації права споживача на придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з того, що відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За змістом статей1, 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 року № 723/97- ВР, фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Договір лізингу має бути у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 16 згаданого вище Закону України передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостоюст. 203 ЦК України, частиною першою ст. 215 ЦК України.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша ст. 216 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другоїст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Дослідивши умови правочину щодо прав та обов'язків лізингодавця та лізингоодержувача, суд приходить до висновку, що ряд його умов є несправедливими за змістом частини третьої статті 18 вказаного вище Закону України, зокрема, положення: - щодо обмеження прав споживача стосовно виконавця, третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); - встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; - надання можливості продавцю (виконавцю) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; - надання продавцю (виконавцю) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд; - визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві й надання продавцю (виконавцю) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Такими несправедливими умовами правочину є пункти договору фінансового лізингу:9.4. (умови щодо можливості зміни вартості предмета лізингу й імперативний обов'язок лізингоодержувача єдиноразово доплатити різницю), 8.3., 8.4., 10.13 (умови щодо коригування лізингових платежів та проведення індексації розміру лізингової плати в залежності від конвертації гривні в іноземну валюту та змінами ситуації на грошовому ринку, збільшенням або зменшенням податків, зборів, та інших обов'язкових платежів тощо),10.15 (положення щодо неповернення сплачених лізингових платежів у разі відмови лізингоодержувача від підписання додаткової угоди про коригування розміру платежів та вартості предмета лізингу, при тому, що лізингодавець у такому випадку наділений правом на одностороннє розірвання договору п. 3.2.6.). Нечітке визначення підстав зміни вартості платежів, розміру предмету лізингу, порядку перерахунку з одночасним правом змінювати в односторонньому порядку ці умови надають лише одному учаснику відносин право на збільшення платежів та вартості у формально правильній поведінці й призводить до позбавлення іншого учасника правовідносин можливості будь-яким чином впливати на зміну істотної умови договору.

Договором передбачено право лізингодавця змінювати та розривати договір в односторонньому порядку, проте таке право не передбачається для лізингоодержувача.

Одночасно для лізингоодержувача встановлюються жорсткі зобов'язання та непропорційно великий розмір штрафу. Так, у пункті 10.14 передбачено, що за дострокову сплату платежів лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 10 % від суми дострокового погашення.

Виконання зобов'язань забезпечено лише відповідальністю лізингоодержувача. У пунктах 12.1., 12.2, 12.3, 12.5., 12.7, 12.10, 12.11, 12.12 договору передбачена сплата лізингоодержувачем штрафів, пені. При цьому адекватного захисту прав лізингоодержувача від неналежного виконання договірних зобов'язань лізингодавцем умовами договору не передбачено.

Таким чином, забезпечено захист інтересів лише лізингодавця, що свідчить про очевидну диспропорцію між правами та обов'язками сторін.

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ізст. 11ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими й доведеними зібраними по справі доказами, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому вони підлягають задоволенню. Підлягає визнанню недійсним договір фінансового лізингу (із додатками до нього, які є невід'ємною й складовою частиною цього правочину) із стягненням із відповідача сплачених позивачем грошових коштів в сумі68000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач був звільнений від сплати судового збору, однак за умовами ст. 88 ЦПК України судовий збір має бути стягнутий з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216,1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-213, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ лізингової компанії «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів задовольнити в повному обсязі.

Договір фінансового лізингу № 004923 від 15072016 року визнати недійсним.

Стягнути з ТОВ лізингової компанії «ВАШ АВТО», місцезнаходження якого: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, Код ЄДРПОУ: 39733392, р/р 26004482354 в АТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО: 380805, на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 68000,00 грн.

Стягнути з ТОВ лізингової компанії «ВАШ АВТО», місцезнаходження якого: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, Код ЄДРПОУ: 39733392, р/р 26004482354 в АТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО: 380805, на користь держави судовий збір в розмірі 680,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його ухвалення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя