Рішення № 63275651, 01.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/2251/15 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І.М.

Провадження № 22-ц/783/6427/16 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про надання додаткових днів на побачення з донькою, -

в с т а н о в и л а:

16.05.2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання йому додаткових днів та годин побачень з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: понеділок, середа, п»ятниця кожного тижня щомісяця з 15.00 год. до 17.00 год., а у неділю кожного місяця змінити години побачень та збільшити час побачень з 15.00 год. до 19 год.

22.03.2016 року ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги та просив надати йому додаткові дні та години побачень з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: середа, п»ятниця кожного тижня щомісяця з 17.00 год. до 19.00 год., а у неділю кожного місяця змінити години побачень та збільшити години побачень з 15.00 год. до 18.00 год.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 14.02.2014 року розпорядженням Шевченківської РА ЛМР № 74 було встановлено йому дні та години побачень із малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якого днями побачень було визначено день - кожну неділю місяця, години - з 14.00 год. до 15.00 год. у присутності матері дитини, при умові, що побачення не будуть негативно впливати на фізичний та психічний стан дитини. Побачення повинні відбуватись поза межами місця проживання обох батьків.

Вказане розпорядження відповідачка ОСОБА_2 не виконувала, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про усунення перешкод у побаченнях із малолітньою дитиною та зобов»язання до виконання розпорядження, за результатами розгляду якої Стрийським міськрайонним судом Львівської області було ухвалено рішення від 23.09.2014 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та зобов»язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у побаченнях з дитиною ОСОБА_5, шляхом зобов»язання ОСОБА_2 виконувати розпорядження Шевченківської РА ЛМР № 74 від 14.02.2013 року. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Оскільки, ОСОБА_2 періодично продовжує чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, не інформує про стан здоров»я, розвиток дитини, не погоджується надавати дитину в інші дні впродовж тижня, крім визначених судом, ОСОБА_4 змушений звертатися до суду з проханням встановити додаткові дні та години побачень з дитиною ОСОБА_5, з метою захисту батьківських прав та належного виконання батьківських обов»язків.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Надано ОСОБА_4 додаткові дні та години побачень з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: середа, п»ятниця кожного тижня щомісяця з 17.00 до 18.00 годин, а у неділю кожного місяця змінено години та збільшено години побачень з 15.00 год. до 18.00 год.

Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зокрема, зазначає, що розпорядженням Шевченківської РДА від 14.02.2014 року ОСОБА_4 встановлено наступний порядок побачень з дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожна неділя місяця з 14.00 години до 15.00 години у присутності матері, при умові, що побачення не будуть негативно впливати на фізичний та психічний стан дитини. Вважає, що таке рішення органу опіки та піклування є обгрунтованим та таким, що захищає права на інтереси дитини, оскільки при винесенні такого рішення органом опіки та піклування обгрунтовано враховано вчинення ОСОБА_4 насильства щодо ОСОБА_2 В та дитини, а також малолітній вік дитини. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно ухвалив рішення, яке суперечить висновку органу опіки та не передбачає жодних заходів щодо захисту дитини. Побачення дитини з батьком, якого вона бачить рідко та який при зустрічах влаштовує скандали, без присутності матері протягом трьох годин буде спричиняти стрес та переживання дитині, негативно впливатиме на її емоційний стан та може спричинити психологічну травму.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

На думку колегії суддів, оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов»язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов»язковим до виконання.

Положеннями ст. 159 СК Кодексу передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров»я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов»язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.02.2013 року, за актовим записом № 803 (а.с. 5).

Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації «Про встановлення днів побачень ОСОБА_4 із малолітньою донькою ОСОБА_5» № 74 від 14.02.2014 року, виходячи з інтересів дитини, враховуючи зайнятість батьків, вік дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено днями побачень ОСОБА_4 із донькою, яка проживає з матір»ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: кожна неділя місяця з 14.00 год. до 15.00 год. у присутності матері дитини, при умові, що побачення не будуть негативно впливати на фізичний та психічний стан дитини. Побачення повинні відбуватися поза межами місця проживання обох батьків. Крім того, за домовленістю між батьками дитини зустрічі можуть відбуватись і в інші дні впродовж тижня, не порушуючи режим харчування та сну малолітньої ОСОБА_5 Матері дитини - ОСОБА_2, не перешкоджати зустрічам та спілкуванню батька - ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_5, дозволяти вільне спілкування з дитиною (а.с. 106).

Судом встановлено, що зі сторони відповідачки ОСОБА_2 допускалися перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, у зв»язку з чим ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у побаченнях з малолітньою дитиною та виконання розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 74 від 14.02.2014 року.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.09.2014 року позов ОСОБА_4 задоволено, зобов»язано ОСОБА_2 виконувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 74 від 14.02.2014 року, таким чином усунувши перешкоди ОСОБА_4 у побаченнях з донькою.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що між сторонами існує спір з приводу участі батька у спілкуванні з дитиною у зв»язку з чим є необхідність у визначенні способу участі батька у вихованні дитини. Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, як батько дитини, надає матеріальну допомогу дитині, а тому наявні підстави для визначення додаткових днів для спілкування з дитиною, а ОСОБА_2 не вправі перешкоджати йому в цьому.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися.

Згідно ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов»язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв»язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зазначений висновок органу опіки та піклування в матеріалах справи відсутній.

Згідно зі змісту листа Шевченківської районної адміністрації № 3609-вих-178 від 05.05.2016 року вбачається, що 27.05.2015 року ОСОБА_4 звертався до органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації з заявою про збільшення годин та днів побачень з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак у задоволенні такої заяви ОСОБА_4 було відмовлено.

Матеріалами справи встановлено, що згідно листа від 07.06.2013 року № 16/13-7124 Шевченківського районного відділу Львівського міського управління внутрішніх справ у Львівській області на гр. ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім»ї) по відношенню до ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_5 (а.с. 120).

За заявою ОСОБА_2 Шевченківським районним відділом Львівського міського управління внутрішніх справ у Львівській області відкрито кримінальне провадження № 12014140090001428 від 19.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_2 (лист від 12.12.2014 року № 16/13-Б-85) (а.с. 121).

09.09.2014 року слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12014140090001428 у зв»язку з відсутністю події кримінального правопорушення, однак Шевченківським районним судом м. Львова від 08.04.2015 року у справі № 466/9240/14-к постановлено ухвалу про скасування постанови від 09.09.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014140090001428 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_2 (а.с. 122).

Крім того, з довідки про розмір аліментів, сплачених у твердій грошовій сумі, виданої відділом державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області № 09-23/3901 від 28.05.2014 року та довідки про неотримання аліментів, виданої відділом державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області № 09-23/5967 від 23.10.2015 року, вбачається, що ОСОБА_4 ігнорує свій обов»язок щодо утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та не сплачує належним чином аліменти на утримання дитини.

Враховуючи наведене, особу позивача та вчинення ним неправомірних дій щодо матері дитини, вік малолітньої ОСОБА_5 (3 роки), чинне розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 14.02.2014 року № 74 «Про встановлення днів побачень ОСОБА_4 із малолітньою донькою ОСОБА_5», рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.09.2014 року, яким ОСОБА_2 зобов»язано виконувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 74 від 14.02.2014 року, виходячи з інтересів самої дитини, якій для розвитку та формування її особистості слід забезпечити належні умови виховання, висновок суду першої інстанції про можливість надання ОСОБА_4 додаткових днів та годин побачень з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є помилковим та не ґрунтується на належних і допустимих доказах.

З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись ст. 303, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенніпозову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про надання додаткових днів на побачення з донькою відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

Савуляк Р. В.