Рішення № 63274490, 01.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/288/15 Головуючий у 1 інстанції: Боровікова А.І.

№ провадження 22-ц/778/3248/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„01 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2015 року у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ПАТ «ОСОБА_3 аваль» звернулось до суду з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4І, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначало, що ПАТ ОСОБА_3 Аваль" є правонаступником Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» відповідно до п. 1.3. Статуту, що зареєстрований 06.06.2012 року.

Відповідно до кредитного договору № 014/17-02/3721-50 від 05.09.2005 року Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», відповідачу ОСОБА_2 (позичальнику)було надано кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 22 000,00 доларів США, строком до 04.09.2025 року, із сплатою 12,5% річних.

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог ст. 3.2. кредитного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_2

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, між кредитором та відповідачем ОСОБА_2 були укладені додаткові угоди № 1 від 27.03.2009 року, за умовами якої було зменшено розмір щомісячного платежу у період з 15.04.2009 року по 15.03.2010 року та збільшено розмір кредиту шляхом видачі додаткового траншу, у зв»язку з чим сума кредиту стала складати 24186,69 доларів США.

За додатковою угодою № 014/17-02/3721-50/1 від 14.05.2010 року було, зокрема, збільшено строк надання кредиту на 120 календарних місяців, у зв»язку з чим дата остаточного погашення кредиту встановлювалась до 04.09.2036 року.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 банк уклав договори поруки від 05.09.2005 року, за умовами яких поручителі взяли на себе зобовязання відповідати перед банком АТ РБ Аваль в по зобовязанням позичальника ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору та додаткових угод, у звязку з чим станом на 10.11.2014 року у нього утворилася заборгованість у сумі 25616,19 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 379227,85 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 23779,43 дол. США (352036,48 грн.), заборгованість по відсоткам - 1673,56 доларів США(24775,76 грн.), пеня за не6своєчасну сплату кредиту та відсотків 163,17 доларів США(2415,61 грн.), а також на те, що направлені 16.10.2014 року на адресу відповідачів відповідно до п. 6.5 кредитного договору вимоги щодо погашення поточної заборгованості залишилися без задоволення, просило суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції: заборгованість за тілом кредиту- 23 779,46 доларів США (352 036,48 грн.); заборгованість по сплаті відсотків - 1 673,56 доларів США (24 775,76 грн.); пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків - 163,17 доларів США (2 415,61грн.), всього 25616, 19 доларів США, та судові витрати у сумі 3654 грн.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль заборгованість за кредитним договором у сумі 25616,19 дол. США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль заборгованість за кредитним договором у сумі 25616,19 дол. США.

Обмежено розмір стягнення сумою заборгованості за кредитним договором 25616,19 дол. США.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль судові витрати у сумі 1218 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль судові витрати у сумі 1218 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль судові витрати у сумі 1218 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове , яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525,526, 530 ЦК України зобов»язання мають виконуватися належним чином та в установлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно зі ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом встановлено, що 05 вересня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/17-02/3721-50, відповідно до якого кредитором було надано позичальнику кредит вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 22 000,00 доларів США, строком до 04.09.2025 року, із сплатою 12,5% річних.

За додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 27.03.2009 року було зменшено розмір щомісячного платежу у період з 15.04.2009 року по 15.03.2010 року та збільшено розмір кредиту шляхом видачі додаткового траншу, у зв»язку з чим сума кредиту стала складати 24186,69 доларів США.

За додатковою угодою № 014/17-02/3721-50/1 від 14.05.2010 року було, зокрема, збільшено строк надання кредиту на 120 календарних місяців, у зв»язку з чим дата остаточного погашення кредиту встановлювалась до 04.09.2036 року.

На забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 05 вересня 2005 року між банком та ОСОБА_4 та між банком та ОСОБА_5 були укладені договори поруки, за умовами яких поручителі зобов»язувались перед банком відповідати за виконання зобов»язань щодо повернення наданих позичальником кредитних коштів.

Згідно п.4.2 вказаних договорів, сторони встановили, що строк та умови виконання договору можуть бути переглянуті сторонами лише за їх письмової згоди.

Задовольняючи позовні вимоги банку про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25616,19 доларів США з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд виходив з доведеності неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, а отже і наявності підстав для солідарного стягнення суми заборгованості з відповідачів, як з позичальника та поручителів.

З висновками суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без належного встановлення фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з умов договорів поруки від 05.09.2005 року, зокрема, зі змісту п.4.2 договорів, при їх укладанні сторони не передбачили можливості збільшення обсягу відповідальності поручителів без їх письмової згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Між тим, 27.03.2009 року було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, яка передбачала, зокрема, збільшено розмір кредиту шляхом видачі додаткового траншу, у зв»язку з чим сума кредиту стала складати 24186,69 доларів США.

Доказів того, що вказана додаткова угода № 1, яка збільшувала обсяг відповідальності поручителів, письмово погоджувалась із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позивач по справі не надав.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 червня 2013 року № 6-43ц13, згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

Таким чином, за відсутності доказів погодження збільшення обсягу відповідальності поручителів у зв»язку з укладанням між банком та позичальником ОСОБА_2 додаткової угоди № 1, підстав для солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як з поручителів, заборгованість за кредитом станом 10.11.2014 року, суд не мав, оскільки відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України їх порука припинилася з 27.03.2009 року тобто часу збільшення розміру кредиту шляхом видачі додаткового траншу, внаслідок чого збільшився і обсяг відповідальності поручителів.

Посилання позивача про те, що надана до суд апеляційної інстанції копія укладеної пізніше додаткової угоди до кредитного договору від 14.05.2010 року, яка передбачала зміну умов, зокрема, як збільшення строку, так і розміру кредиту, була письмово погоджена з поручителями ОСОБА_4 і ОСОБА_5, не мають правового значення, враховуючи, що на час підписання цієї угоди порука вказаних осіб була вже припиненою.

Крім того, правомірно стягуючи з позичальника ОСОБА_2 заборгованість за тілом кредиту у сумі 23779,46 дол. США та заборгованість по відсоткам у розмірі 1673,56 доларів США у зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань з повернення отриманого позичальником у доларах США кредиту, суд також стягнув 163,17 доларів США пені за невчасну сплату кредиту та відсотків, не врахувавши, що відповідно до ст.. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 533 ЦК України грошове зобов»язання має бути виконане у гривнях Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов»язаннями допускається у випадках та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, пені за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами України.

Таким чином, суд не врахував на те, що пеня може обчислюватися лише в національній валюті України гривні.

У зв»язку з цим рішення з частині стягнення з ОСОБА_2 на користьПАТ «ОСОБА_3 Аваль» нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків пені у сумі 163,17 доларів США підлягає зміні, а саме, нарахована сума пені підлягає стягненню за курсом Національного банку України станом на 10.11.2014 року у сумі 2415 грн. 61 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2015 року по даній справі в частині стягнення з ОСОБА_4, як з поручителя , солідарно з ОСОБА_2, та стягнення з ОСОБА_5, як з поручителя, солідарно з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 25616,19 доларів США та в частині стягнення з них судових витрат у сумі 1218 грн. з кожного, скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, як з поручителів, - відмовити.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості по кредитному договору у сумі 25616,19 доларів США змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 25453,02 доларів США, з яких 23779,46 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 1675, 56 доларів США заборгованість за відсотками, а також 2415 грн. 61 коп. пені і судові витрати у сумі 3654 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: