Ухвала суду № 63274464, 06.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/8435/14 головуючий у 1-й інстанції Колесник С. Г.

провадження №22-ц/778/4779/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

Суддів Гончар М.С., Кухаря С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району м. Запоріжжя до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району м. Запоріжжя звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, яку згодом уточнив, зазначивши, що у період з червня 2011 року по квітень 2014 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у приміщення, яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд ? кв.92 на загальну суму 8523,75 грн..

Так як станом на 01.05.2014 року боржники оплату за надані послуги не здійснили, то позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 8523,75 грн. та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 29 вересня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1: на користь на користь Концерну «Міські теплові мережі»: заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення у розмірі - 8 523, 75 грн., судовий збір - 243,60 грн..

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять змінити рішення суду, відмовивши Концерну «МТМ» у задоволені позову в частині його задоволення до ОСОБА_2 та ОСОБА_2, бо вони в квартирі не мешкали і вищевказаним послугами Концерну „МТМ не користувалися.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, суд обгрунтовно виходив з їх доведеності матеріалами справи.

Судом встановлено, що позивач здійснює постачання теплової енергії в квартиру за адресою: м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд ? кв.92, за адресом якої зареєстровано повнолітніх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_5, 17.11.207 року народження/ а.с.14 /.

Право Концерну "МТМ" на отримання оплати за надані послуги з опалення підтверджено рішенням виконкому Запорізької міської Ради № 5 від 29.01 2009 року "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжі", за яким з 01 січня 2009 року в м. Запоріжжі виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн "МТМ" в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну "МТМ".

З наданого позивачем розрахунку, заборгованість з оплати наданих послуг із централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у квартиру відповідачів за період з 01.06.2011 року по 01.05.2014 року склала 8523,75 грн. / а.с.15-18 /, який останні не спростовували.

Згідно ст., ст. 19, 25 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин справи, ухвалене у цій справі рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, до яких приєднався ОСОБА_4, з посиланням на акт № 246 КП „Наше місто від 19.09.2016 року про непроживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_5, 17.11.20о7 року народження в квартирі за адресою: м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд ? кв.92 прийняти до уваги неможливо, бо п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, п.6 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги передбачено, що оплату послуг мають проводити всі зареєстровані у жилому приміщенні особи, крім випадків, коли вони тимчасово відсутні в ньому і подали письмову заяву та офіційний документ, що підтверджує їх відсутність.

Проте з матеріалів справи не слідує того, що б апелянти відмовлялися від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку, тобто що б вони зверталися з заявою про їх відсутність у квартирі до позивача і мали про це офіційний документ. При цьому за своїм змістом до такого документу неможливо віднести акт № 246 КП „Наше місто від 19.09.2016 року / а.с.79 /, при тому, що за період з 01.06.2011 року по 01.05.2014 року КП „Наше місто не було виконавцем послуг по утриманню житлового фонду, а відповідно і не мало повноважень на складення такого акту за той період часу.

Оскільки доводи апеляційної скарги про зміну судового рішення в частині його задоволення до ОСОБА_2 та ОСОБА_2, бо вони в квартирі не мешкали і вищевказаним послугами Концерну „МТМ не користувалися не було підтверджено належними та допустими доказами, то неможливо погодиться і з наданим до апеляційної скарги розрахунком заборгованостіз централізованого постачання горячої води за період з 01.06.2011 року по 01.05.2014 року, за яким заборгованість визначена лише за однією особою та без детального інформування кошторису послуг позивача.

Іншим доводам апеляційної скарги, які не свідчать про неправильне застосування судом вимог норм матеріального та процесуального права, дана належна оцінки судом першої інстанції, а тому додаткової аргументації вони не потребують.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: