Ухвала суду № 63274455, 06.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/468/16 головуючий у 1 інстанції Смолка І.О.

провадження № 22-ц/778/4697/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

Суддів Гончар М.С., Кухаря С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ПАТ«ОТП Банк», ОСОБА_3, зазначивши, що в грудні 2007 р. у її чоловіка ОСОБА_3 виникла необхідність в отриманні кредиту на оплату частини коштів при купівлі будинку, для чого він звернувся до ЗАТ "ОТП Банк" з метою отримання кредиту. Співробітники банку надали чоловіку пропозицію з надання кредитних коштів в сумі 15 000,00 дол. США, пояснюючи, що умови банку є найбільш вигідними серед пропозицій інших фінансових установ. 19.12.2007 р., між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк" було підписано частину №2 до Кредитного договору №МL-205/016/2007, а також додаток №1 (графік платежів) до Кредитного договору №МL-205/016/2007.

В той же день, між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено договір поруки №811-205/016/2007 від 19.12.2007 р., за умовами якого вона як поручитель солідарно відповідає за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № МL -205/016/2007 від 19.12.2007 року. Умовами договору поруки були визначено виключно розмір кредитних коштів. Розміру відсоткової ставки за кредитом, умови його надання та його погашення договором поруки визначено не було.

В зв'язку з збільшенням курсу долару США, позичальник за кредитним договором почав допускати прострочення за кредитом, в січні 2015 р. на його адресу банком було направлено досудову вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

В січні 2016 р. ОСОБА_2 було отримано позовну заяву банку про стягнення з неї суми боргу. Серед переліку Документів, доданих до позовної заяви, знаходилася частина №1 Кредитного договору № МL -205/016/2007, яку ні позивач, ні її чоловік ніколи не бачили, чоловік не підписував, про що свідчить відсутність його підпису на вказаному документі.

Пунктом 2 ч. 1 Кредитного договору встановлюється розмір кредиту, його цільове використання, дата остаточного повернення кредиту.

Пунктом 3 встановлюється тип та розмір відсоткової ставки. Пунктом 4 - тип погашення кредиту.

Згідно пункту 6, інші істотні умови цього Договору викладені в Частині №2, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

В зв'язку з не підписанням позичальником частини №1 Кредитного договору, такий договір є неукладеним та таким, що не відбувся, в зв'язку з наступним:

Згідно п. 1.9.1 частини №2 Кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором шляхом пред'явлення письмової вимоги. При цьому виконання зобов'язання повинно бути проведено протягом 30 днів з дати одержання позичальником вимоги.

28.01.2015 р. на адресу позичальника за кредитним договором банком було направлено вимогу вих. №22-2/864544 про дострокове повернення кредитних коштів в розмірі 8 166,12 дол. США за тілом кредиту та 237,70 дол. США процентів в строк до 30 днів, тобто до 28.02.2015 р.

Позичальником вказану вимогу про дострокове повернення суми кредиту виконано не було.

Посилаючись на ч.4 ст.559, ст.ст.251,252 ЦК України, пункт 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», постанову Верховного суду України №6-54цс13, позивач зазначила, що строк дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором настав 27.02.2015 р., кредитор повинен був подати позов до поручителя в строк до 27.09.2015 р., що ним здійснено не було, що є підставою для припинення поруки за договором поруки.

У звязку з зазначеним, позивач просила суд визнати припиненою поруку за договором поруки SR-205/016/2007 від 19.12.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_2.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано припиненою поруку за договором поруки SR-205/016/2007 від 19.12.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_2.

ПАТ «ОТП Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд обгрунтовно керувався нормами ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6-ти місяців від дня настання строку виконання основого зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що між Банком та ОСОБА_3 19.12.2007 року було укладено кредитний договір №МL-205/016/2007 з видачею останньому шляхом безготівкого переказу на його поточний рахунок 15000 доларів США, датою остаточного повернення кредиту було визначено 19.12.2022 року.

В той же день, між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено договір поруки №811-205/016/2007 від 19.12.2007 р., за яким вона як поручитель солідарно відповідає за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № МL -205/016/2007 від 19.12.2007 року з зазначенням його дії до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором, тобто без встановлення сроку його виконання у розумінні вимог ст. 251 ЦК України, за якою строк визначається роками, місяцями, днями або годинами.

Пунктом 1.5.1 частини № 2 кредитного договору зазначено, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісячно у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок.

Всупереч умовам кредитного договору, вищевказані кредитні зобовязання позичальником не виконувалися і станом на 09.11.2015 року згідно розрахунку Банку виникла заборгованість за : тілом кредиту - 8166,12 доларів США, нарахованими процентами за період з 21.10.2014 року по 04.11.2015 року 1035,21 доларів США, а всього з врахуванням пені у розмірі 208400 грн./ а.с.57, 88 /.

Згідно п. 1.9.1 частини №2 Кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором шляхом пред'явлення письмової вимоги. При цьому виконання зобов'язання повинно бути проведено протягом 30 днів з дати одержання позичальником вимоги.

28.01.2015 року на адресу позичальника Банком було направлено вимогу вих. №22-2/864544 про дострокове повернення кредитних коштів в розмірі 8 166,12 дол. США за тілом кредиту та 237,70 дол. США процентів в строк до 30 днів / а.с. 12 /, тобто до 28.02.2015 року, чим було змінено строк виконання кредитного договору.

Позичальником вимогу Банку від 28.01.2015 року про дострокове повернення суми кредиту впродож наступних 6-ти місцяв виконано не було.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, посилаючись на ч.4 ст.559, ст., ст. 251, 252 ЦК України, п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», прийшов до правильного висновку, що строк дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором настав після спливу 30 днів з дня направлення вимоги, а саме: 27.02.2015р. і так як кредитор не подав позов до поручителя в 6-ти місячний строк, тобто до 27.09.2015р., це є підставою для припинення договору поруки.

Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 року у справі № 6-691цс16, який згідно вимог ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим для всіх судів України.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що ухвалене у цій справі рішення суду є законним та обгурнтованим, підстав для його скасування не мається.

З доводами апеляційної скарги про те, що договір поруки не є припиненним в частині, яка діяла до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частині зобовязань погодиться неможливо, бо вони суперечать вимогам норм ч.4 ст. 559 ЦК України.

Іншим доводам апеляційної скарги, які не свідчать про неправильне застосування судом вимог норм матеріального та процесуального права, дана належна оцінки судом першої інстанції, а тому додаткової аргументації вони не потребують.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: