Рішення № 63274087, 08.12.2016, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1388/16-ц

Провадження № 2/324/650/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кацаренко І.О.,

при секретарі Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на малолітню дитину,

в с т а н о в и в :

26 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Пологівського районного суду Запорізької області із зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї від 25 травня 2016 року дитина передана на виховання до сім'ї позивача. Батьки дитини не цікавляться життям своєї доньки, байдуже ставляться до її благополуччя і розвитку, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, матеріальної підтримки на утримання дитини не надають. Тому позивач просить суд постановити судове рішення, яким позбавити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_4, а також з урахуванням заяви від 17 листопада 2016 року просить стягнути з відповідачів аліменти на її користь у розмірі по 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідачів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також просить покласти на відповідачів судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

У судове засідання 08 грудня 2016 року позивач надала письмову заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність. Свої уточнені позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення згідно ч.1 ст.224 ЦПК України (а.с.51).

Відповідачі у судове засідання не явилися, уповноважених представників не направили, заяв про розгляд справи без їх участі не надали, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені шляхом розміщення відповідного оголошення у газеті «Запорізька правда» від 01 грудня 2016 року №47 (23731) - а.с.50.

Представники третьої особи за довіреностями ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у судове засідання надали письмові заяви, в якій просять справу розглянути за їх відсутності, вважають позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Також надали до суду висновок Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області як органу опіки та піклування про виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 17 листопада 2016 року №01-33/1087. Представник третьої особи ОСОБА_6 в своїй заяві до суду від 08 грудня 2016 року висновок від 17 листопада 2016 року підтримала, не заперечує проти постановлення у справі заочного рішення відповідно до вимог ч.1 ст.224 ЦПК України (а.с.39,53).

На підставі ч.2 ст197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.224 ЦПК України у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи неявку у судове засідання усіх належним чином повідомлених відповідачів, від яких не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також думку позивача про можливість заочного розгляду справи в порядку ч.1 ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити у даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність відповідачів за правилами ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, думку представників третьої особи щодо позову, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається із копій паспортів відповідачів у справі, вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 березня 1999 року. На підставі рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2013 року у справі №324/2637/13-ц, яке набрало законної сили 17 грудня 2013 року, шлюб між сторонами було розірвано (а.с.5-6).

З копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого Пологівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 18 травня 2016 року, а також із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7, 13).

У травні 2016 року ОСОБА_4 була відібрана у матері у зв'язку із загрозою її життю та здоров'ю та влаштована до педіатричного відділення КУ «Пологівська ЦРЛ», звідки батьки чи інші родичі дитину забирати відмовилися, про що був складений акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забирати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я від 16 травня 2016 року. Також у вказаному акті зазначено, що мати зловживає алкогольними напоями, неодноразово залишала дитину бездоглядною, дівчинка не отримувала належного піклування та уваги з боку матері, існувала загроза її життю та здоров'ю. Мати місце проживання змінила, дитину не відвідувала, питання про її повернення не порушувала. Батько не виявляє інтересу до життя дитини взагалі, жодного разу не відвідав доньку, її життям, здоров'ям не цікавився, намірів виховувати та утримувати доньку не має. Батько розлучений з матір'ю з 17 грудня 2013 року, проживає окремо з двома дітьми (а.с.8).

Аналогічні відомості викладені і у висновку Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області як органу опіки та піклування від 17 листопада 2016 року №01-33/1087 про доцільність позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно їх малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с.40-42).

Відповідно до копії розпорядження голови Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області від 25 травня 2016 року №194 «Про створення прийомної сім'ї ОСОБА_7 і ОСОБА_1 та влаштування на виховання і спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1», а також копії договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї від 25 травня 2016 року №25, ОСОБА_4 передана на виховання та спільне проживання у прийомну сім'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_7, де і перебуває станом на час розгляду справи (а.с.9-12).

З аналізу добутих у судовому засіданні доказів судом встановлено, що відповідачі самоусунулися від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання своєї малолітньої доньки, матеріально її не утримують, не піклуються про її духовний та фізичний розвиток, не відвідують доньку у прийомній сім'ї і не цікавляться нею, фактично переклавши свої батьківські обов'язки на плечі прийомної родини.

Прийомна сім'я зарекомендувала себе як добропорядні, виховані, спокійні і врівноважені люди, турботливі батьки, які сумлінно виконують свої обов'язки по вихованню та утриманню малолітньої ОСОБА_4

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

На підставі наведеного вище суд дійшов до висновку, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню своєї малолітньої доньки, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Суд також враховує, що відповідно до ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Як вбачається з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Із позовної заяви і доданих до неї матеріалів судом встановлено, що дитина проживає у прийомній сім'ї, відповідачі у справі працездатні, але не мають постійного місця роботи, за віком і станом здоров'я можуть сплачувати аліменти на утримання дитини, батько дитини має на утриманні ще двох дітей.

Судом також враховано положення абз.4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року №3, у якому наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України, а відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі по 1/4 частині з усіх видів заробітку відповідачів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також суд зазначає, що аліменти підлягають стягненню від дня пред`явлення позову, тобто з 26 серпня 2016 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд керувався положеннями ч.1 ст.88 ЦПК України, згідно із якими стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача суд стягує 551,20 грн. понесених позивачем витрат зі сплати судового збору і 180 грн. витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів до суду (а.с.1,52).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-11, 15, 57, 60-61, 79, 88, 197 ч.2, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст.164, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на малолітню дитину задовольнити.

Позбавити громадян України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав щодо їх малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі по 1/4 (одній четвертій) частині з усіх видів заробітку (доходу) кожного із відповідачів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 серпня 2016 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 275,60 грн. з кожного судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 90,00 грн. з кожного витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: