Постанова № 63273309, 08.12.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №: 310/7449/16-п

3/310/2234/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Вірченко О.М. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і.п.н. НОМЕР_1,

у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 1732 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

01.10.2016 року о 15 годині 17 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, перебуваючи у нетверезому стані, вигнав свою доньку з дому, а саме ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, після чого повідомив, що більше додому її не впустить, а також ображав її, пригнічуючи її моральний стан, чим скоїв насильство в сімї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що донька не приходила додому добу, не зважаючи на телефонні дзвінки ОСОБА_3 Наступного дня вона зателефонувала та сказала, що додому не прийшла через те, що була пяна. Після чого донька і в цей день не прийшла додому, а зателефонувала на другий день. Пізніше неповнолітня прийшла додому, повідомила, що уходить з дому, ОСОБА_1 не пускав її, а донька вибігла у вікно. ОСОБА_1 побіг за нею, а надворі його побили хлопці. ОСОБА_1 викликав поліцію, написав заяву про побиття. Після прийшов поліцейський ОСОБА_4 з донькою, сказав віддавати речі доньки, що вона буде жити у подруги, потім вони разом поїхали на машині. ОСОБА_1 доньку ніколи не бив, з дому не виганяв, вважає, що все сталося через перехідний період доньки. Зараз донька живе у бабусі, відносини батька з донькою на даний час наладились.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює інспектором Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області з проблемними сімями, дітьми. 01.10.2016 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5, сказав, що ОСОБА_6 побив її пяний батько, вона убігла через вікно, речі їй батько не віддав. ОСОБА_4 з ОСОБА_2 поїхали до неї додому. Вдома ОСОБА_1 був з запахом алкоголю, сказав, що додому доньку не пустить, щоб йшла геть, що вона постійно гуляє, вдома не ночує, її речі не віддав. Ця родина на обліку в службі по справам неповнолітніх не перебуває.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в середині осені 2016 року він був вдома у ОСОБА_1, останній йому скаржився, що його донька два дні не ночує вдома, він їй телефонував, після чого вона прийшла додому, стала збирати за речі, щоб піти з дому. ОСОБА_1 її не пускав, не дозволяв збирати речі, вони розмовляли на підвищених тонах, батько доньку при цьому не бив, вона вистрибнула у вікно, батько погнався за нею. ОСОБА_1 довго не повертався, свідок ОСОБА_7 вийшов на двір і побачив, що ОСОБА_1 лежить на землі, тримається за бік, сказав, що його побили хлопці. ОСОБА_1 викликав поліцію, його опитали, поїхали, а через 20-30 хвилин приїхала донька з ОСОБА_4, останній сказав ОСОБА_1 віддати речі доньки, що вона буде жити у подруги, після чого вони поїхали.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_2, допитана в присутності практичного психолога Бердянського муніципального ліцею ОСОБА_8, пояснила, що на початку жовтня 2016 року вона зателефонувала батьку та повідомила, що не прийде додому, він погодився, але пізніше зателефонував в нетверезому стані, сказав, щоб донька не приходила додому. На ці батькові слова ОСОБА_2 образилась і наступного дня прийшла додому за речами, батько її додому пустив, але не виганяв, а навпаки не випускав з дому. ОСОБА_2 наперекір батьку пішла з дому через його образи напередодні та два тижні жила у подруги. На даний час ОСОБА_2 з батьком помирилися, живе у бабусі.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що восени, точну дату не памятає, вона прийшла до ОСОБА_1 Біля забору його будинку стояла група хлопців. Двері їй відчинив ОСОБА_1, в цей момент його донька ОСОБА_6 убігла з дому через вікно, ОСОБА_1 побіг за донькою. Він повернувся тримаючись за бік, сказав, що його побили та викликав міліцію. Близько 20 годин 30 хвилин того ж дня приїхали ОСОБА_6 із свідком ОСОБА_4, останній сказав віддавати Катіни речі, що вона буде жити у подруги. ОСОБА_1 відмовився віддавати речі доньки, з дому її не вижинав, сварки не було. Сама ОСОБА_2 дуже лінива, нічого не робить, груба з батьком, тільки гуляє, сварки виникають через те, що батько не пускає її гуляти.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та вивчивши матеріали справ про адміністративні порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за які передбачена ст.ст. 184 ч. 3, 1732 ч.1 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується письмовими матеріалами справи та не спростовується самим правопорушником.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини справи, пояснення правопорушника, свідків, поведінку неповнолітньої доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка в судовому засіданні підтвердила, що батько її з дому не виганяв, а до працівника поліції вона звернулась через образу на батька, та малозначність скоєного правопорушення, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1від адміністративної відповідальності у звязку із малозначністю скоєного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 85-1 ч. 1, 213, 221, 283 КУпАП, суд

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі № 310/7449/16-п (провадження № 3/310/2234/16) відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_10