Рішення № 63273224, 07.12.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/3707/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 грудня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів БОДНАР О.В., СОБОСЛОЯ Г.Г.

при секретарі КУХТІ М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

05.03.2013 ПАТ «Банк Форум» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу загальним розміром у 108944,99 грн.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.09.2013 позов було задоволено. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2016 задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду від 06.09.2013.

Заявою від 25.02.2016 ПАТ «Банк Форум», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_2, уточнило та збільшило позовні вимоги. Збільшений позов мотивувався наступним. За кредитним договором від 04.07.2007 № 0143/07/26-А, з урахуванням укладання 27.11.2009 додаткової угоди № 1 до цього договору, АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», надав ОСОБА_1 для придбання автомобіля кредит у розмірі 13135,00 дол. США строком по 03.07.2014 зі сплатою за нього 11,5% річних.

Банк свої зобовязання виконав, тоді як позичальник свої порушив, припинив сплачувати належні з нього за договором платежі і спричинив виникнення боргу, що станом на 22.02.2016 складався з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 9933,41 дол. США (що за офіційним курсом НБУ 1,00 дол. США/26,855762 грн на 22.02.2016 є еквівалентом 266769,29 грн), простроченої заборгованості за процентами 2755,30 дол. США (еквівалент 73995,68 грн), загальна заборгованість без штрафних санкцій 12688,71 дол. США (еквівалент 340764,98 грн), пені з розрахунку 0,2% на день за простроченим кредитом та процентами в розмірі 9743,57 дол. США (еквівалент 261670,91 грн) і штрафу за порушення умов п. 3.3.7. кредитного договору в розмірі 5000,00 грн, всього заборгованість за договором, виражена у гривнях, 607435,89 грн.

Посилаючись на ці обставини, на умови договору та на положення цивільного законодавства щодо права стягнення боргу з позичальника, позивач остаточно просив стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 04.07.2007 № 0143/07/26-А у розмірі 12688,71 дол. США та 266670,91 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 9933,41 дол. США, прострочена заборгованість за процентами 2755,30 дол. США, пеня з розрахунку 0,2% на день у розмірі 261670,91 грн, штраф за порушення умов п. 3.3.7. кредитного договору в розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2016 збільшений позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 04.07.2007 № 0143/07/26-А у розмірі 12688,71 дол. США та 266670,91 грн, а також 1089,45 грн у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Відповідач вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи. Зазначає, зокрема, що суд не встановив реального розміру боргу, а зазначений у рішенні його розмір викликає у відповідача сумнів. У рішенні не зазначені всі складові боргу, не вказано курсу долара США, за яким провадилися розрахунки та визначався гривневий еквівалент боргу. Відповідачу незрозуміло, яким чином збільшилася сума боргу порівняно із тією, що була раніше вказана в заочному рішенні суду, та чому стягнення здійснюється і в доларах США і в гривнях, тоді як відповідно до закону грошове зобовязання повинно бути виконане саме у гривнях.

Сторона просить змінити рішення суду в частині визначення суми заборгованості, визначивши реальну суму боргу в судовому засіданні апеляційного суду та зменшивши її до встановленого судом апеляційної інстанції розміру.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Встановлено, що за кредитним договором від 04.07.2007 № 0143/07/26-А Акціонерний комерційний банк «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 13135,00 дол. США зі сплатою за нього 11,5% річних і строком по 03.07.2012 (а.с. 8-9, 13-18, 20-23, 60). Додатковою угодою від 27.11.2009 № 1 до кредитного договору від 04.07.2007 № 0143/07/26-А строк кредитування був подовжений по 03.07.2014, були визначені умови погашення кредиту та процентів за ним шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів у розмірі 233,31 дол. США, умови сплати прострочених процентів тощо (а.с. 10-12).

Кредит був наданий для придбання автомобіля марки «Дачія Логан», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, заставою якого забезпечувалося виконання зобовязань позичальником (п.п. 1.1., 2.1., 2.2.), договором був установлений обовязок позичальника протягом дії договору страхувати предмет застави на користь банку (п. 3.3.7.), умовами договору передбачалося також, що: за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну ви часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2% за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів (п. 4.1.); за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених п. 3.3. договору (крім п. 3.3.2.), позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5000,00 грн (п. 4.4.).

Внаслідок порушення позичальником зобовязань за кредитним договором, позивач заявою, датованою 05.03.2013, предявив вимоги про стягнення з ОСОБА_1 боргу, що його визначив станом на 11.09.2012 у розмірі 108944,99 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 5140,05 дол. США (еквівалент 41084,42 грн), поточна заборгованість за кредитом 4793,36 дол. США (еквівалент 38313,33 грн), разом заборгованість за сумою кредиту 9933,41 дол. США, прострочена заборгованість за процентами 2625,20 дол. США (еквівалент 20983,22 грн, поточна заборгованість за процентами 130,10 дол. США (еквівалент 1039,89 грн), разом заборгованість за процентами 2755,30 дол. США, пеня у розмірі 941,34 дол. США (еквівалент 7524,13 грн), де пеня за несвоєчасне повернення кредиту 626,01 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату процентів 315,33 дол. США (а.с. 3-6). На підтвердження обґрунтованості своїх вимог позивач подав і розрахунок боргу (а.с. 7).

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.09.2013 указані вище вимоги були задоволені, на користь банку з боржника були стягнуті 108944,99 грн заборгованості за кредитним договором, вирішено питання про судові витрати (а.с. 31-32).

23.11.2015 ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 06.09.2013, яку ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2016 було задоволено (а.с. 37-38, 47).

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято 16.06.2014 рішення № 49 про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум», а 19.01.2015 прийнято рішення № 10 про призначення з 19.01.2015 уповноваженою особою на ліквідацію ОСОБА_2, яка цього ж дня приступила до виконання повноважень, рішенням указаної дирекції від 28.05.2015 № 106 повноваження ОСОБА_2 продовжені до 16.06.2016 (а.с. 61-64).

Заявою від 25.02.2016, підписаною уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_2, позивач у порядку ст. 31 ч. 2 ЦПК України збільшив позовні вимоги (а.с. 51-52). Кредитор визначив борг станом на 22.02.2016 із такими складовими: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 9933,41 дол. США (за офіційним курсом НБУ 1,00 дол. США/26,855762 грн на 22.02.2016 еквівалент 266769,29 грн), прострочена заборгованість за процентами 2755,30 дол. США (еквівалент 73995,68 грн), загальна заборгованість без штрафних санкцій 12688,71 дол. США (еквівалент 340764,98 грн), пеня з розрахунку 0,2% на день за простроченим кредитом та процентами в розмірі 9743,57 дол. США (еквівалент 261670,91 грн) і штраф за порушення умов п. 3.3.7. кредитного договору в розмірі 5000,00 грн, всього заборгованість за договором, виражена у гривнях, 607435,89 грн.

На підтвердження збільшених вимог позивач надав детальний розрахунок, що відображає динаміку руху коштів за кредитом і елементи предявленого до стягнення боргу із застосуванням у відповідній частині для розрахунку боргу офіційного валютного курсу НБУ 1,00 дол. США/26,855762 грн на 22.02.2016 (а.с. 53-59). Із розрахунку випливає, що:

заборгованість за сумою кредиту визначена у розмірі 9933,41 дол. США станом на останній день кредитування, визначений договором (03.07.2014);

заборгованість за процентами визначена у розмірі 2755,30 дол. США за відповідними періодами їх нарахування, де останнім днем останнього періоду нарахування процентів кредитором зазначено 30.09.2012;

предявлена до стягнення пеня загальним розміром у 9743,57 дол. США (еквівалент 261670,91 грн) розрахована з урахуванням несплачених у відповідний час сум, у межах періоду з 23.02.2015 по 21.02.2016, при цьому, пеня за несвоєчасне повернення кредиту визначена в розмірі 7231,52 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату процентів визначена в розмірі 2512,04 дол. США.

Обовязок позичальника протягом дії договору страхувати автомобіль на користь банку випливає зі змісту п. 3.3.7. кредитного договору, відповідальність у вигляді неустойки (штрафу) в розмірі 5000,00 грн за порушення цієї умови передбачена п. 4.4. договору. У справі немає доказів, які б вказували на виконання відповідачем цієї умови договору.

Таким чином, у частині стягнення основного боргу за кредитом та боргу за процентами позовні вимоги залишилися незмінними по суті щодо розміру відповідних сум, вимоги збільшилися за рахунок неустойки виходячи з умов договору та динаміки і часу існування предявленого до стягнення боргу.

Виникнення грошових зобовязань між сторонами в іноземній валюті узгоджується з нормами Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (ст. 2 ч. 2), Закону України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 47 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 49, 55), ст. 192 ч. 2, ст. 533 ч. 3 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з іншими нормами законодавства. Водночас із урахуванням цих норм закону, положень ст. 192 ч. 1, ст. 526, ст. 533 ч. 1, ст.ст. 549, 551 ЦК України та інших норм законодавства щодо законного платіжного засобу на території України, щодо правової природи неустойки, пеня та штраф можуть стягуватися лише у національній валюті гривні. Право кредитора як таке у зобовязанні, що із передбачених законом і кредитним договором підстав виникло в іноземній валюті, вимагати стягнення боргу за сумою кредиту та за процентами у валюті такого зобовязання, а стягнення неустойки у гривні відповідає вимогам закону, а також підтверджується правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справах № 6-79цс14 (постанова від 02.07.2014), № 3-29гс15 (постанова від 01.04.2015) і в ряді інших справ. Підстав для відступу від такої правової позиції апеляційний суд не вбачає (ст. 214 ч. 2, ст. 360-7 ч. 1 ЦПК України).

Предметом доказування для сторін (ст. 179 ч. 1 ЦПК України) є факти, які повинні, відповідно, підтверджувати доводи позивача щодо характеристик боргу позичальника та доводи відповідача, якщо він заперечує проти стягнення такого боргу, щодо відсутності підстав для задоволення позову повністю або частково, зокрема, конкретні доводи і докази щодо необґрунтованості розрахунку боргу. У справі немає конкретних і обґрунтованих, у т.ч., документально, заперечень відповідача по суті щодо розрахунку боргу, визначеного кредитором станом на 22.02.2016. Власне, відповідач не заперечував ані факту порушення ним зобовязань за договором і, відповідно, виникнення у кредитора права на позов, ані наявності боргу як такого, натомість висловлював лише сумніви щодо розміру боргу, вказував на незрозумілість для нього розрахунку боргу з огляду на відсутність у рішенні суду вказівки на відповідний валютний курс, на елементи боргу тощо.

Між тим, самі по собі міркування, сумніви сторони в справі не є доказами і можуть, за наявності для того підстав, враховуватися у контексті встановленого на підставі доказів й інших матеріалів справи. Офіційний розрахунок боргу, складений позивачем, ґрунтується на умовах договору та фінансових документах, що підтверджують в обліку відповідні операції, виконаний із застосуванням спеціалізованого банківського програмного забезпечення, фахівцями уповноваженої спеціалізованої фінансової установи, підписаний ОСОБА_2 як уповноваженою особою позивача, посвідчений печаткою банку і є письмовим доказом (ст.ст. 57-59, 64 ЦПК України).

Враховуючи принципи змагальності цивільного процесу, свободи сторін у поданні доказів, у розпорядженні своїми цивільними та процесуальними правами (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України), слід дійти висновку, що обравши на свій розсуд лінію захисту від позову, відповідач у передбачений цивільним процесуальним законом спосіб не спростовував по суті розрахунку боргу, його елементів, предявлених до стягнення, не подавав своїх доказів на заперечення відповідних доводів кредитора тощо, а відтак не довів обґрунтованості своїх заперечень проти позову. На противагу належним доказам щодо характеру спірних правовідносин, поданим позивачем, що ґрунтуються на чинному та обовязковому для виконання сторонами кредитному договорі (ст. 629 ЦК України), відповідач оперував по суті лише власними міркуваннями, які в силу наведеного мають тільки характер недопустимих у доказуванні припущень (ст. 60 ч. 4 ЦПК України). Твердження відповідача про можливість стягнення всіх елементів боргу лише у гривнях або в гривневому еквіваленті теж необґрунтоване.

Отже, позичальник не довів відсутності вини у порушенні зобовязання (ст. 614 ч. 2 ЦК України), не спростував підстав позову та доводів, якими він обґрунтовувався.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову та стягнення заборгованості загальними розмірами в іноземній валюті 12688,71 дол. США та в національній валюті 266670,91 грн вірний як такий. Суд правильно по суті застосував до спірних правовідносин наведені вище норми законодавства та положення ст.ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 611, 614, 623-625, 1050, 1054 ЦК України, які їх регулюють і передбачають, що цивільні права та обовязки, які виникають з договорів, повинні належно виконуватися; позичальник зобовязаний повернути кредитору заборговане, а той управі вимагати стягнення боргу та сплати неустойки.

Поряд із цим, доводи апеляції щодо недостатньої вмотивованості рішення суду, відсутності в ньому вказівок на відповідні елементи боргу, на певні параметри його розрахунку і т.ін. заслуговують на увагу. За змістом положень ст. 213, ст. 214 ч. 1 п.п. 2, 5, 6, ст. 215 ч. 1 п.п. 3, 4 ЦПК України, рішення суду повинно бути обґрунтованим, умотивованим, якщо йдеться про стягнення боргу, у рішенні повинні бути зазначені його елементи з урахуванням підстав і предмету позову та результату його вирішення, інші обставини, що мають значення в справі, у резолютивній частині рішення про стягнення боргу зазначаються, зокрема, його складові, суд повинен належно вирішити питання про судові витрати. Цим вимогам цивільного процесуального закону рішення суду не відповідає, тому на підставі ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України апеляцію відповідача, оскільки для зменшення розміру належного до стягнення боргу підстав немає, слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його резолютивну частину відповідно до встановленого під час апеляційного розгляду справи та вирішивши питання про судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 3, ст. 309 ч. 1 п. 4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2016 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Змінений позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_2, до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (код ЄДРПОУ 21574573) заборгованість за кредитним договором від 04.07.2007 № 0143/07/26-А у розмірі 12688,71 дол. США (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім доларів США 71 цент), яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 9933,41 дол. США, що за офіційним курсом НБУ 1,00 дол. США/26,855762 грн на 22.02.2016 становить еквівалент 266769,29 грн, і простроченої заборгованості за процентами у розмірі 2755,30 дол. США (еквівалент 73995,68 грн), пеню в розмірі 261670,91 грн (еквівалент 9743,57 дол. США) і штраф за порушення умов п. 3.3.7. кредитного договору в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 8566,81 грн на користь ПАТ «Банк Форум» у відшкодування витрат по оплаті судового збору.».

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді