Постанова № 63271773, 28.11.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14740/16-а

Провадження № 2-а/234/322/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Бакуменко А.В.

при секретарі Кісточка І.В.

розглянувши у м. Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПСЗН Краматорської міськради про визнання неправомірними дії щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, в тому числі й на покриття житлово-комунальних послуг, за заявою від 29.04.2016 року про призначення вказаної допомоги, а також про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної адресної грошової допомоги відповідно до зазначеної заяви від з 29.04.2016 року.

Згідно позову, з 07.04.2016 року позивача було взято в УПСЗН Краматорської міської ради на облік внутрішньо переміщених осіб згідно довідці №1426/69166. 29.04.2016 року вона, звернулася до відповідача із заявою про призначення державної щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, в тому числі й на покриття житлово-комунальних послуг, на що рішенням управління від 12.05.2016 року №12888 було відмовлено з огляду на відсутність у довідці №1426/69166 штампу ДМС. Таку відмову позивачка вважає неправомірною та просить її права поновити на підставі поданої до відповідача заяви від 29.04.2016 року.

Відповідач УПСЗН Краматорської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_2 позов не визнав та надав письмові заперечення у яких послався на п.7 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженоїпостановою КМУ від 01.10.2014 року №509, відповідно до якого у довідці внутрішньо переміщеної особи повинна матися відмітка територіального підрозділу ДМС про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, та довідка без вказаної відмітки не є дійсною. У довідці №1426/69166 від 07.04.2016 року ОСОБА_1 відсутній штам ДМС про реєстрацію адреси фактичного проживання. Незважаючи на набрання 13.01.2016 року чинностіЗакону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року №921-VII, яким ізЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»виключені положення про проставляння у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію її місця проживання та обов'язок переміщеної особи з'являтися до відповідного органу для продовження строку дії довідки, однак відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону про внесення змін Кабінету Міністрів України було доручено протягом 3-х місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Таким чином до внесення змін допостанов КМУ №509 від 01.10.2014 рокута№505 від 01.10.2014 рокумеханізм обліку внутрішньо переміщених осіб та призначення їм щомісячної адресної допомоги залишався незмінним, у зв'язку з чим на момент прийняття УПСЗН Краматорської міської ради рішення №1288 від 12.05.2016 року про відмову у призначенні грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі для покриття витрат на проживання, відповідач діяв правомірно. Просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши доводи позову та заперечень, надані сторонами докази, вважає, що позов обґрунтованим, у зв'язку з чим таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована у м.Донецьку (а.с.6).

Позивачка разом з дитиною узята на облік внутрішньо переміщених осіб згідно копії довідки УПСЗН Краматорської міської ради: 07.04.2016 року № 1426/69166, та фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

29.04.2016 року ОСОБА_1, звернулася до УПСЗН Краматорської міської ради з питання призначення грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Рішенням відповідача №1288 від 15.05.2016 року було відмовлено в призначенні вказаної допомоги у зв'язку з відсутністю у довідці № 1426/69166 штампу ДМС про реєстрацію місця проживання.

Згідно абз.1 п.2 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженогопостановою КМУ від 01.10.2014 року №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно п.14 вказаного Порядку, на підставі поданої заяви про призначення грошової допомоги формується особова справа одержувача допомоги, яка зберігається протягом п'яти років.

Згідно п.3 вказаного Порядку, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому п.5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Згідно п.1постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року №637, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з «Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженимпостановою КМУ від 01.10.2014 року №509.

На момент виникнення спірних правовідносин «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженийпостановою КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», передбачав, що -довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі;

згідно п.6 Порядку, строк дії довідки становить шість місяців з дати її видачі. Строк такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу;

згідно п.7 Порядку, територіальний підрозділ ДМС на зворотному боці довідки внутрішньо переміщеної особи проставляє відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці. Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки.

13.01.2016 року набрав чинностіЗакону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року №921-VII, яким були вилучені зокрема ч.ч.2-6 ст.5, п.п.1 і 2 ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»в частині проставлення у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи, та п.5 ч.2ст.9 вказаного Законув частині обов'язку внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців з'являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» наведеного Закону про внесення змін, Кабінету Міністрів України доручено протягом 3-х місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Незважаючи на відведенийЗаконом України від 24.12.2015 року №921-VIIтримісячний строк, відповідні зміни допостанови КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб»були внесені лише 08.06.2016 року постановою КМУ №352.

Відповідач вважає, що у період від набрання чинностіЗаконом України від 24.12.2015 року №921-VIIта до приведення Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідності з цим Законом, він повинен був насамперед керуватися існуючими положеннямипостанови КМУ №509 від 01.10.2014 рокуу сукупності зпостановою КМУ №505 від 01.10.2014 року, тобто правомірно відмовив 12.05.2016 року позивачці ОСОБА_1, у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки нею була пред'явлена довідка щодо себе №1426/69166 від 07.04.2016 року без штампу ДМС про реєстрацію місця проживання .

Однак, на думку суду, з цим погодитися не можна.

Слід враховувати, що юридична сила закону, як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені вКонституції України. Однією з ознак, яка відрізняє законвідінших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Ще однією ознакою,якавідрізняєзаконвідінших нормативно-правових актів,єкритерійрегулюваннянайбільш важливихсуспільнихвідносин. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість такихактів законам закріплена у положенняхКонституції України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

У зв'язку зі змінами, внесенимиЗаконом України від 24.12.2015 року №921-VIIдоЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», з 13.01.2016 року ст.5 діє в наступній редакції: «Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.»

Також ч.1ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»доповнена та наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбаченихст.12 цього Закону.

Частина 1ст.12 вказаного законунадає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Тобто, з часу набрання чинностіЗаконом України від 24.12.2015 року №921-VII, а саме: з 13.01.2016 року,відповідно доЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»не існує обов'язку територіальних підрозділів ДМС проставляти відмітки на вищевказаних довідках про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщених осіб та обов'язку останніх звертатися з цього приводу до ДМС. Положення підзаконних нормативно-правових актів, зокремапостанови КМУ від 01.10.2014 року №509, повинні застосовуватися в частині, яка не суперечитьЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»в чинній редакції.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем УПСЗН Краматорської міської ради було прийнято неправомірне рішення №1288 від 12.05.2016 року , яким незаконно відмовлено ОСОБА_1, у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим права позивачів ОСОБА_1 підлягають поновленню, а їх позов задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост.94 ч.1 КАС України, у зв'язку з прийняттям рішення на користь позивачки ОСОБА_1, яаі не є суб'єктами владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею, документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, оскільки іншою стороною був орган місцевого самоврядування - УПСЗН Краматорської міської ради.

Керуючись ст.ст.4-15,159-163,183-2,185-186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови рішенням №1288 від 12.05.2016 року ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою ОСОБА_1, від 29.04.2016 року.

Зобов'язати дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви ОСОБА_1, від29.04.2016 року.

Стягнути з місцевого бюджету м.Краматорська Донецької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 коп.).

На постанову суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Бакуменко