Вирок № 63271137, 08.12.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11220/15-к

1-кп/219/122/2016

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

08грудня 2016 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря Баканової А.В.

прокурора Мироненка С.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

та обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмут матеріали кримінального провадження № 12015050150003094 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2015 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, в приміщенні спальної кімнати свого будинку, який розташований за адресою: вул. Менжинського, буд. № 54 в м. Бахмут (м. Артемівськ), разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, де після спільного розпивання спиртних напоїв, на грунті раніше виниклих неприязнених відносин між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя потерпілої в момент спричинення, кулаком правої руки наніс ОСОБА_4 один удар в обличчя, від якого ОСОБА_4 впала спиною на підлогу, а коли піднялась, то хотіла втекти від ОСОБА_3, але останній, продовжуючи свій злочинний намір, схопив ОСОБА_4 своїми руками та штовхнув ОСОБА_4 на ліжко, від чого остання знову підвелася на ноги та хотіла втекти, але ОСОБА_3 знову руками схопив ОСОБА_4 за тулуб та кулаком своєї правої руки, став наносити ОСОБА_4 удари по обличчю, голові та по різним частинам тіла, чим наніс не менше шести ударів, а потім двома руками штовхнув в область грудної клітини ОСОБА_4, після чого остання впала на ліжко, та продовжив наносити останній удари кулаками обох рук по голові, а саме, в потиличну область та в обличчя, від чого ОСОБА_4 знепритомніла і сповзла з ліжка на підлогу і коли вона лежала на підлозі ОСОБА_3, продовжуючи свої дії, кулаком правої руки наніс ОСОБА_4 пять ударів по лівому боку, а також кулаком лівої руки один удар в правий бік, спричинивши тим самим останній тілесні ушкодження, а саме: забиті рани на лобі справа і три рани в правій скронево-потилично-тімяної області, які утворилися від контакту з тупими твердими предметами з обмеженою поверхнею або тупим ребром; множинні синці обличчя, лівого надпліччя, передньої поверхні грудної клітки, правої грудної залози, передньої черевної стінки праворуч, лобка, великих статевих губ, правого стегна, обох колінних суглобів, тильних поверхонь обох кистей рук; множинні садна в області гребенів обох клубових кісток, задньої поверхні ліктьових суглобів, лівого передпліччя; крововилив в мякі тканини голови в правій скронево-потилично-тімяній області; крововилив під тверду мозкову оболонку в правій скронево-тімяній області; перелом 4-го ребра справа і 6, 7, 8, 9-го зліва; крововилив в брижу тонкого кишечника. Після чого ОСОБА_3 ліг спати, а ОСОБА_4 залишилась в непритомному стані на підлозі вказаної кімнати.

04 жовтня 2015 року о 20 годині 50 хвилин ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померла у приміщенні травматологічного відділення ЦРЛ м. Артемівська.

Травма голови ОСОБА_4, що супроводжувалася крововиливом під тверду мозкову оболонку, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в прямому причинному звязку з настанням смерті.

Вказані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, якумисні дії, що виразилися в спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, показавши, що цього злочину не скоював. При цьому пояснив, що о 14 годині 04 жовтня 2015 року він разом зі Шлема Віталіком, ОСОБА_5 Михаїлом, ОСОБА_4 знаходились у дворі будинку 54 по вул. Менжинського у м. Бахмут, де вживали горілку вчотирьох обємом 0,5 літрів, особисто ОСОБА_3 випив приблизно 100 грамів горілки, в цей час вони домовились про зустріч на наступний день, після чого Іванов зі Шлемою пішли приблизно о 15 годині 15 хвилин, а він з ОСОБА_4 пішов до будинку відпочити, лягли у спальні на різних ліжках. Приблизно о 18 годині він прокинувся від шуму і лаю собак, позвав ОСОБА_4, але вона не відгукнулась і він вийшов на вулицю, де побачив, що остання сиділа на сходах у будинок в стані сильного алкогольного спяніння, що навідь не могла розмовляти, тільки могла виговорювати склади. Він побачив, що на обличчі у неї суха кров, він потягнув її по підлозі у прихожу на диван, у цей час у неї почалась істерика, він не звертав увагу на те чи є у неї тілесні пошкодження, раніше в неї при сильному алкогольному спянінні також була істерика. ОСОБА_3 вийшов на вулицю, там нікого не було, після чого повернувся в будинок, а ОСОБА_4 вже спала, він поклав її ноги на диван, після чого сам також заснув, але в іншій спальні зліва. Приблизно о 19 годині 00 хвилин він прокинувся від гуркоту, побачив ОСОБА_4 у дверному отворі на підлозі, при цьому її голова знаходилась у спальні. Він почав тягнути її на ліжко, хотів голову покласти на подушку і відчув, що руки у крові. Він поклав на подушку рушник, після чого поклав на неї голову ОСОБА_4, яка весь цей час лежала на підлозі і побіг у будинок № 53 по вул. Річній до сина ОСОБА_6, де він сказав сину: «ходімо викликати швидку», сам він швидку не викликав так як у нього не має телефону. Після чого він разом з сином ОСОБА_6 прийшов до будинку № 54 по вул. Менжинського, де ОСОБА_7 викликав швидку. Приїхала швидка, міліція, експерт, покликали понятих, він дав письмовий дозвіл на огляд будинку, віддав ключи працівнику міліції жінці. Карета швидкої допомоги забрала ОСОБА_4, він та їх син ОСОБА_7 поїхали разом з нею. ОСОБА_4 відвезли до травматологічного відділення лікарні, син ОСОБА_7 привіз кошти на лікування, вони дуже довго чекали, після чого вийшов лікар і сказав їм, що ОСОБА_4 померла, потім він разом з сином поїхали додому. Біля будинку його разом з сином десь приблизно о 21-22 годині забрали працівники міліції і відвезли до відділу міліції, де їх розвели по різних кабінетах. Оперативні працівникі міліції, прізвища їх він не знає, почали на нього давити психологічно і погрожувати фізичним насиллям для того щоб він казав як бив ОСОБА_4, він відмовився. Після чого працівники міліції почали його бити ногами, його пристібали наручниками до батареї на ніч, і він був вимушений оговорити себе, а саме казати те, що йому сказали говорити співрорібники міліції. Він спочатку хотів усе розповісти слідчому та прокурору, але потім злякався, так як побачив біля слідчого тих співробітників міліції, які його били і примушували себе оговорити. Також зазначив, що він влітку 2013 або 2014 року зламав 2 кисті рук і 2 місяці ходив у гіпсі, якій потім зняв сам, після чого у нього на правій руці мізинець не згинається, безіменний палець частково згинається, на лівій руці великий палець не згинається, що підтверджує на його думку той факт, що він не міг завдати ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_4. Окрім того пояснив, що до нього у слідчий ізолятор від слідчого Панченко підійшов чоловік і сказав, щоб він відмовився від будинку на користь старшого сина ОСОБА_8, що він і зробив, написавши цій людині 22 листопада 2015 року відповідну заяву. Просив визнати його невинуватим, оскільки вказаний злочин він не вчиняв та до нього узагалі непричетний. Позов прокурора не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Однак, не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні даного злочину при описаних у вироку обставинах знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства і в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілої, свідків.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що померла ОСОБА_4 є її матірю, а обвинувачений співмешканець останньої. 04 жовтня 2015 року потерпіла знаходилась в с. Покровське Бахмутського району Донецької області, їй зателефонував брат ОСОБА_7, який є сином обвинуваченого та померлої ОСОБА_4, і повідомив, що їх матір побив ОСОБА_3 і її відвезли у лікарню. Проте, потерпіла не сприйняла це повідомлення серйозно, оскільки раніше ОСОБА_3 вже бив її матір. Але пізніше потерпілій передзвонив брат і сказав, що у лікарню потрібні гроші на лікування матері, після чого потерпіла подзвонила сусідці Корнієнко і попросила її передати ОСОБА_7 гроші у сумі 200 гривень, які належать потерпілій, але знаходились у Корнієнко. ОСОБА_7 забрав гроші і повернувся до лікарні. Але пізніше по телефону ОСОБА_3 повідомив потерпілу, що її матір померла у лікарні. Крім того, потерпіла пояснила суду, що з 2000 року вона разом з матірю ОСОБА_4 приїхала з Росії до м. Артемівська (нині - Бахмут) Донецької області і з того часу ОСОБА_4 почала жити разом з ОСОБА_3, від якого народила сина ОСОБА_7, але в офіційному шлюбі вони не перебували. Також потерпіла зазначила, що ОСОБА_3 та її матір ОСОБА_4 часто вживали алкогольні напої, після чого в них відбувались сварки та бійки, декілька разів ОСОБА_4 зверталась до міліції з заявами на ОСОБА_3, але, після того як вони мирились, вона забирала заяви.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка малолітній ОСОБА_7 в присутності практичного психолога центру практичної психології і соціальної роботи Відділу освіти Артемівської міської ради ОСОБА_9, пояснив суду, що обвинувачений є його батьком, а померла ОСОБА_4 матірю, він навчається у інтернаті №1, а вихідні проводить вдома. Він у той день гуляв на вилуці, після чого зайшов у будинок, розташований за адресою: м. Бахмут (Артемівськ), вул. Річна, 51, де дивився телевізор, куди прийшов його батько і сказав, що маму побили, вони пішли до бабусі, де мама лежала в крові. Перед виходом з будинку батько взяв цигарки зі шкафу. Мама була в бриджах, футболці і тапочках, голова та подушка були у крові, але лежала вона на полу. Мама просила води і казала, що її побив батько, а потім її мова стала невиразною, під час якої було начебто якесь слово яке починається на літеру «д», але про що саме вона хотіла сказати він вже не зрозумів. Батько сказав, що швидку та міліцію викликає вранці, оскільки вже пізно. Він подзвонив у міліцію, батько у цей час трясло, він не міг розмовляти. Також пояснив, що у лікарні лікар сказав, що без грошей оглядати маму не буде, після чого гроші взяли у тітки ОСОБА_10 у сумі 300 грн. Хотіли продати будинок № 54 по вул. Менжинського, але батько не схотів так як за нього давали мало коштів. Окрім того пояснив, що у нього є ще брат на імя ОСОБА_11, йому 32-33 роки, він син його батька, а мами у них різні, і що зі слів їх батька ОСОБА_11 погрожував його померлій мамі. ОСОБА_11 кричав, що це його будинок. ОСОБА_11 разом зі своїм другом забрав каструлі і він з батьком поїхали здавати їх на металобрухт, після того як вони їх здали ОСОБА_11 намагався обдурити батька на гроші. Це був останній раз коли він бачив ОСОБА_11. Раніше він не казав нікому про ОСОБА_11, оскільки ніхто у нього не питав про це. Також розповів про те, що коли були гроші, то його батьки пили, сварились, а коли сварились то у йього присутності ще й штовхались і билися кулаками. Швидку допомогу викликала міліція.

ОСОБА_12 допитана в судовому засіданні в якості свідка показала, що вона була понятою при слідчому експерименті, де обвинувачений сказав, що це він вбив потерпілу. Будинок № 54 по вул. Менжинського у м. Бахмут (Артемівськ) знаходиться навпроти її будинку та належав померлій матері обвинуваченого. Обвинуваченому при слідчому експерименті було запропоновано самому показати як він бив ОСОБА_4, слідчий експеримент проводився у будинку матері обвинуваченого. ОСОБА_3 самостійно показував як саме він бив потерпілу, йому ніхто нічого не підказував та не допомагав, при цьому до нього з боку працівників міліції не застосовувалося психологічне або фізичне насилля. ОСОБА_3 на статисті Брагіні показував як саме він наносив удари ОСОБА_4, після чого були складені протоколи де вони усі розписались. Також слідчий експеримент фотографували. Окрім того свідок пояснила, що син обвинуваченого ОСОБА_8 обрізав опалення і вивіз увесь метал з будинку № 54 по вул. Менжинського у м. Бахмут (Артемівськ) приблизно через тиждень або два після смерті ОСОБА_4 Обвинуваченого свідок охарактеризувала як спокійну людину, проте зазначила, що він разом з цивільною дружиною ОСОБА_4 часто вживали алкогольні напої.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 пояснив суду, що приблизно в жовтні 2015 року, точну дату він не памятає, він разом з ОСОБА_10 допомагав ОСОБА_3 переносити шафу з 11 годин до 12 годин, після цього всі вони разом з ОСОБА_4 вжили у дворі будинку № 54 по вул. Менжинського в м. Бахмут (Артемівськ) приблизно по 100 грамів горілки кожний, після чого він пішов додому, а інші, а саме, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та її син ОСОБА_7 пішли на вулицю Річну. Також свідок пояснив, що бачив обвинуваченого через два дні після його затримання, останній не скаржився на фізичний тиск з боку працівників міліції.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що в жовтні 2015 року, точну дату він не памятає, він, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у дворі будинку матері обвинуваченого за адресою: вул. Менжинського, буд. 54 в м. Бахмут (Артемівськ), вживали горілку в кількості 1 літра. ОСОБА_5 майже одразу пішов, а вони втрьох посиділи до 15 годин 00 хвилин після чого пішли на вулицю Річну. ОСОБА_4 сильно спяніла, він з ОСОБА_3 ледве довели її додому. О 19 годині 00 хвилин цього ж дня свідок повинен був прийти до ОСОБА_3, або він до нього, але свідок заснув, а опівночі приїхали працівники міліції додому до свідка, забрали його та привезли до будинку № 54 по вул. Менжинського в м. Бахмут (Артемівськ), де проводився огляд події, при цьому в кімнаті на дивані він бачив тіло ОСОБА_4

Крім показів обвинуваченого, потерпілої та свідків у судовому засіданні безпосередньо досліджені інші докази, надані сторонами.

З витягу з кримінального провадження № 12015050150003094 вбачається, що 04 жовтня 2015 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, із зазначенням фабули: 04.10.2015 року до ЧЧ Артемівського МВ надійшло повідомлення від медсестри Артемівської ЦРЛ Волкової про те, що в травматологічному відділенні померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, попередній діагноз: ЗСМТ, СГМ, алкогольне спяніння (Т. 2 а.с. 14).

Відповідно до протоколу огляду трупу від 04 жовтня 2015 року оглянуто труп у травматологічному відділенні ЦРЛ Артемівська, під час якого було виявлено на волосистій частині голови трупу пошкодження, а саме садна і крововиливи, які розташовані на тім'яній частині черепа, також при огляді трупа виявлені наступні пошкодження: полі травма, ЗЧМТ, забій речовини головного мозку 3 ступеню, перелам зводу черепа, внутрішньочерепна гематома, ЗТКГ, чисельні переломи ребер зліва клінічно, тупа травма живота, забої та садна кінцівок (Т. 1 а.с. 91-95).

Відповідно до висновку експерта № 538 від 05 жовтня 2015 року при вивчені трупу ОСОБА_4 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, супроводжується крововиливом під тверду мозкову оболонку, яка ускладнилась набряком і здавленням головного мозку. Відповідно до історії хвороби смерть ОСОБА_4 наступила 04 жовтня 2015 року о 20 годині 50 хвилин, що не суперечить даним судово-медичного дослідження трупу. При дослідженні трупа ОСОБА_4 були виявлені наступні пошкодження: забиті рани: на лобі справа і 3 рани в правій скронево-потилично-тімяної області утворилися від контакту з тупими твердими предметами з обмеженою поверхнею або тупим ребром; множинні синці обличчя, лівого надпліччя, передньої поверхні грудної клітки, правої грудної залози, передньої черевної стінки праворуч, лобка, великих статевих губ, правого стегна, обох колінних суглобів, тильних поверхонь обох кистей рук; множинні садна в області гребенів обох клубових кісток, задньої поверхні ліктьових суглобів, лівого передпліччя; крововилив в мякі тканини голови в правій скронево-потилично-тімяної області; крововилив під тверду мозкову оболонку в правій скронево-тімяній області; перелом 4-го ребра справа і 6,7,8,9-го зліва; крововилив в брижу тонкого кішечника. Дані ушкодження утворились від контакту з тупими твердими предметами, незадовго до смерті.

Травма голови, що супроводжувалась крововиливом під тверду мозкову оболонку має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в прямому причинному звязку з настанням смерті. Двосторонні переломи ребер мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості. Решта синці та садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_4 виявлений спирт етиловий у кількості 4,07%. Виявлення такої кількості етилового спирту в крові живої людини зазвичай відповідає важкої ступеня алкогольного спяніння (Т. 1 а.с. 96-99).

Згідно з копією остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 541 від 05 жовтня 2015 року причиною смерті ОСОБА_4 стали: набряк мозку, тупа травма голови, субдуральний крововилив. Смерть настала внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження з використанням тупого предмету. Причина смерті встановлена судово-медичним експертом ОСОБА_13 (Т. 1 а.с. 100).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 04 жовтня 2015 року, розпочатого о 21 годині 20 хвилин та закінченого о 22 годині 55 хвилин, оглянуто домоволодіння № 54 по вул. Менжинського у м. Артемівську, Донецької області, в результаті чого було встановлено та детально описано місце та час вчинення ОСОБА_3 злочину, під час огляду місця події були застосовані технічні засоби, а саме фотозйомка фотоапаратом «Олімпус», зауважень від учасників огляду не було. Також було вилучено при огляді ключ від замку, який поміщено в спецпакет № 2208095, 3 пластикових пляшки з вказівками на етикетках «Моршинська», «Миргородська», «Крем-сода», поміщені в картонну коробку, яка упакована у спецпакет № 2417165, тапок зі слідами бурого кольору, який поміщено в спецпакет № 2207782, наволочку зі слідами бурого кольору, поміщену у спецпакет № 2207781, фрагмент простирадла зі слідами бурого кольору, поміщений у спецпакет № 2207788, фрагмент обшивки з матраца зі слідами бурого кольору, поміщений у спецпакет № 2207784, рушник зі слідами бурого кольору, поміщений у спецпакет № 220778. Огляд проводився за дозволом власника (користувача) приміщення ОСОБА_3 (Т. 1 а.с.101-110).

З листа судово-медичного експерта Артемівського відділення СМЕ ОСОБА_13 від 06 жовтня 2015 року вбачається, що при дослідженні трупу ОСОБА_4 були виявлені наступні пошкодження: забита рана на лобі справа, три забитих рани в правій скронево-тім'яної і правої скронево-потиличної області, забиті рани в області обох колінних суглобів, лівого передпліччя і правого стегна. Множинні синці обличчя, лівого надпліччя, грудної клітки, передньої черевної стінки, правого лівого плеча, лобка, правого стегна, обох колінних суглобів, тильних поверхонь обох кистей рук. Множинні садна в області гребенів обох лонних кісток, задніх поверхонь ліктьових суглобів, лівого передпліччя. Обширний крововилив в м'які тканини голови в правій скронево-потиличної-тім'яної області, крововилив під тверду мозкову оболонку в правій скронево-тім'яної області. Перелом 4-го ребра справа і 6,7,8,9 ребер зліва. Крововилив в брижейку тонкого кишечника. Травма голови супроводжувалася крововиливом під тверду мозкову оболонку має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті (Т. 1 а.с.111-112).

Згідно протоколу огляду місця події від 06 жовтня 2015 року у кабінеті № 26 слідчого відділу Артемівського МВ, розташованого за адресою: м. Артемівськ, вул. Артема, 149, ОСОБА_3 надав для огляду та вилучення свій одяг, а саме: сорочу, брюки, і шльопанці, в яких він був одягнений 04 жовтня 2015 року коли бив свою цивільну дружину. В ході огляду на брюках виявлені сліди бурого кольору. Вказані речі були оглянуті та упаковані: брюки в спецпакет № 3108540, сорочка в спецпакет № 3108539, шльопанці в спецпакет № 3108541. Під час огляду застосовувались технічні засоби, а саме фотозйомка фотоапаратом. На фототаблиці, долученої до протоколу огляду, зображені фото з вказаним одягом, у тому числі і брюки на яких є сліди бурих пятен, які схожі на кров, в ці брюки ОСОБА_3 був одягнутий 04 жовтня 2015 року (Т. 1 а.с.113-116).

Відповідно до висновку експерта № 1607 від 05 листопада 2015 року згідно «ОСОБА_9 судово-медичного дослідження» № 1366 від 08.10.2015 року «При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 («Висновок експерта» (ОСОБА_9) № 538 від 05.10.2015) встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. Згідно «Висновку експерта» № 1605 від 16.10.2015 «Кров підозрюваного ОСОБА_3», ІНФОРМАЦІЯ_9, зразки якого надані на експертизу, належать до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні його крові виявлений і антиген Н. На питання слідчого: «Чи є в слідах на речах підозрюваного ОСОБА_3 кров людини?» відповідь експерта «На сорочці (обєкти №№1-5,7-18), на штанах (обєкти №22-29, 32-35, 38-43), на тапку на праву ногу (обєкти №№44-46), доставлених на дослідження, виявлена кров людини. На сорочці, в обєктах №№6,19,20,21,21-1, на штанах, в обєктах №№30,31,36,37, на тапку на праву ногу, в обєктах №№47,48, на тапку на ліву ногу, в обєктах №№49-53, кров не виявлена». На питання слідчого: «Якщо так, то яка її групова приналежність? Чи могла зазначена кров утворитись від потерпілої ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3, або ж від іншої особи (осіб)?» відповідь експерта: «При серологічному дослідженні слідів крові на сорочці (обєкти №№1-5, 7-18), на штанах (обєкти №№22-29, 32-35, 38-43), на тапку на праву ногу(обєкти №№44-46), в них виявлений антиген Н, за ізосерологічною системою АВ0. Антиген Н характеризує групу крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Враховуючи результати серологічного дослідження слідів крові обєктів №№1-5, 7-18, 22-29, 32-35, 38-46 і групову характеристику крові потерпілої ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3, ці сліди належать особі (особам) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, можливо потерпілій ОСОБА_4 Ці сліди не можуть належати підозрюваному ОСОБА_3, груповій характеристиці крові якого властиві антигени А,Н (Т. 1 а.с.117-121).

Згідно висновку експерта № 1605 від 16 жовтня 2015 року кров підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, зразки якої надані на експертизу, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (Т. 1 а.с.122-123).

Відповідно до висновку експерта № 1606 від 16 жовтня 2015 року згідно «ОСОБА_9 судово-медичного дослідження» № 1366 від 08.10.2015 року «При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 («Висновок експерта» (ОСОБА_9) № 538 від 05.10.2015) встановлена група 0 з ізомаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологіною системою АВ0 (Т. 1 а.с. 125).

Відповідно до висновку експерта № 1609 від 05 листопада 2015 року згідно «ОСОБА_9 судово-медичного дослідження» № 1366 від 08.10.2015 року «При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 («Висновок експерта» (ОСОБА_9) № 538 від 05.10.2015) встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. Згідно «Висновку експерта» № 1605 від 16.10.2015 «Кров підозрюваного ОСОБА_3», ІНФОРМАЦІЯ_9, зразки якого надані на експертизу, належать до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні його крові виявлений і антиген Н. На питання слідчого: «Чи є в слідах на речах, вилучених в ході огляду місця події, кров людини?» відповідь експерта «На фрагменті простирадла (обєкти №№ 1-6), на фрагменті обшивки матраца (обєкти №№ 7-10), на наволочці (обєкти №№ 11-20), доставлених на дослідження, виявлена кров людини». На питання слідчого: «Якщо так, то яка її групова приналежність? Чи могла зазначена кров утворитись від потерпілої ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3, або ж від іншої особи (осіб)?» відповідь експерта: «При серологічному дослідженні слідів крові на фрагменті простирадла (обєкти №№ 1-6), на фрагменті обшивки матраца (обєкти №№ 7-10), на наволочці (обєкти №№ 11-20), в них виявлений антиген Н, за ізосерологічною системою АВ0, крім того, в обєктах №№ 1-6 виявлені ізомаглютиніни анти-А і анти-В. Антиген Н і ізомаглютиніни анти-А і анти-В характеризують групу крові 0 з ізомаглютинінами анти-А і анти-В. Враховуючи результати серологічного дослідження слідів крові обєктів №№ 1-20 і групову характеристику крові потерпілої ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3, ці сліди належать особі (особам) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, можливо потерпілій ОСОБА_4 Ці сліди не можуть належати підозрюваному ОСОБА_3, груповій характеристиці крові якого властиві антигени А,Н (Т. 1 а.с.126-129).

Відповідно до висновку експерта № 1608 від 05 листопада 2015 року згідно «ОСОБА_9 судово-медичного дослідження» № 1366 від 08.10.2015 року «При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 («Висновок експерта» (ОСОБА_9) № 538 від 05.10.2015) встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. Згідно «Висновку експерта» № 1605 від 16.10.2015 «Кров підозрюваного ОСОБА_3», ІНФОРМАЦІЯ_9, зразки якого надані на експертизу, належать до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні його крові виявлений і антиген Н. На питання слідчого: «Чи є в слідах на речах потерпілої ОСОБА_4 кров людини?» відповідь експерта «На трусах (обєкти №№ 1-3), на бриджах (обєкти №№ 4-15), доставлених на дослідження, виявлена кров людини». На питання слідчого: «Якщо так, то яка її групова приналежність? Чи могла зазначена кров утворитись від потерпілої ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3, або ж від іншої особи (осіб)?» відповідь експерта: «При серологічному дослідженні слідів крові на трусах (обєкти №№ 1-3), на бриджах (обєкти №№ 4-15), в них виявлений антиген Н, за ізосерологічною системою АВ0. Антиген Н характеризує групу крові 0 з ізомаглютинінами анти-А і анти-В. Враховуючи результати серологічного дослідження слідів крові обєктів №№ 1-15 і групову характеристику крові потерпілої ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3, ці сліди належать особі (особам) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, можливо потерпілій ОСОБА_4 Ці сліди не можуть належати підозрюваному ОСОБА_3, груповій характеристиці крові якого властиві антигени А,Н (Т. 1 а.с.130-133).

Згідно висновку експерта № 428 від 07 жовтня 2015 року на підставі даних освідування г-на ОСОБА_3 експерт прийшов до висновку, що садно лівої кисті утворилося від контакту з тупим твердим предметом, у межах 3-х діб до моменту огляду, і відносяться до легких тілесних ушкоджень, садно на лівій кисті могло утворитися 04.10.2015 р., при обставинах зазначених у постанові (Т. 1 а.с. 134).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15 жовтня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_3, у присутності двох понятих та статиста, підозрюваному ОСОБА_3 біля будинку № 54 по вул. Менжинського в м. Артемівську Донецької області було запропоновано розказати та показати про обставини заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, які відбулися 04 жовтня 2015 року, на що підозрюваний дав свою згоду та пояснив, що 04 жовтня 2015 року він на протязі дня вживав алкогольні напої зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_4 Приблизно о 17 годині 00 хвилин коли він залишився з ОСОБА_4 один, вони зайшли у будинок, де виник скандал, в ході якого він сильно побив ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_3 запропонував пройти у двір будинку № 54 по вул. Менжинського в м. Артемівську, де показав стіл, за яким 04 жовтня 2015 року він вживав алкоголь. Потім ОСОБА_3 пояснив, що бив ОСОБА_4 всередині будинку та запропонував всім учасникам слідчого експерименту пройти у середину будинку, де вказав на спальну кімнату, в якій відбувалось побиття ОСОБА_4 При цьому підозрюваний за участю статиста показав як він наносив удари кулаками рук в область голови ОСОБА_4, скільки ударів було він не памятає, від ударів в область обличчя ОСОБА_4 падала на лудку двері спиною та потиличною частиною голови, а також падала на підлогу та на окантовку ліжка обличчям. Крім того, ОСОБА_3 показав за участю статиста як ОСОБА_4 лежала на підлозі, а він спочатку наніс не менш чотирьох ударів кулаком в лівий бік і один удар в правий бік, ногами не бив. В ході проведення слідчого експерименту застосовувались технічні засоби фіксації, а саме, фотокамера марки «Sony», до протоколу додані фото таблиці, на яких зображено як підозрюваний ОСОБА_3 за допомогою статиста показував як він наносив удари ОСОБА_4 З даним протоколом були ознайомлені усі учасники слідчого експерименту, заяв, доповнень, зауважень та клопотань при ознайомленні та проведені слідчого експерименту у них не було, проте у разі якщо таке мало місце нікому з учасників процесу не заважало їх занести до протоколу. (Т. 1 а.с. 135-141).

Згідно висновку експерта № 538/34 від 26 листопада 2015 року судмедексперт ОСОБА_13 на підставі вивчення даних висновку експерта трупа ОСОБА_4, наданих матеріалів справи, і у відповідь на поставлені питання, прийшов до наступних висновків: ушкодження виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_4 могли утворитися за обставин зазначених підозрюваним ОСОБА_3, як в ході його допиту від 06 жовтня 2015 року, так і обставин зазначених ним у ході слідчого експерименту від 15 жовтня 2015 року (Т. 1 а.с. 142-143).

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та , в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає необхідним зазначити, що органами досудового розслідування досудове розслідування проведено всебічно, повно і об'єктивно, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства і дана відповідна і вірна оцінка кваліфікації діянням обвинуваченого ОСОБА_3

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов до висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Досліджуючи вищевказані докази, в тому числі і протокол огляду місця події з фото таблицею до нього, суд звертає увагу на те, що в будинку № 54 по вул. Менжинського в м. Артемівську (нині - Бахмут) Донецької області були виявлені чисельні пліми крові потерпілої ОСОБА_4, які розташовувались на простирадлі, наволочці з подушки та матраці, крім того на дверному отворі зліва на висоті 5 см від підлоги і максимальній висоті від підлоги 30 см виявлені бризги бурого кольору, схожі на кров, на стику дверного отвору також маються патьоки бурого кольору, схожі на кров, які локалізовані зверху вниз. Місце та характер розташування таких плям, в тому числі і у вигляді бризг та патьоків свідчать про механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4, описаних у вироку.

Крім того, вказаний механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а також час, місце, спосіб іх заподіяння, наслідки, що настали та інші суттєві обставини скоєння злочину повністю підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 15 жовтня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 з доданою до нього фото таблицею, згідно яких ОСОБА_3 впевнено, добровільно та послідовно розповідав про обставини скоєного злочину, механізм заподіяння ним тілесних ушкоджень та інших суттєвих обставин скоєння злочину. Такі обставини підтвердила і допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_12, яка приймала участь під час проведення слідчого експерименту у якості понятого.

Суд звертає увагу, що з вказаного протоколу проведення слідчого експерименту та фото таблиці до нього вбачається, що ОСОБА_3 не тільки розповідав, але і показував на статисті механізм та місця на тілі нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій, що співпадає із наявними у неї тілесними ушкодженнями, які зафіксовано у висновку судово-медичної експертизи, які є у причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілої, від яких вона померла у лікарні. При цьому, в судовому засіданні обвинувачений наполягав на тому, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 не наносив та під час проведення слідчого експерименту розказував та показував все зі слів працівників міліції, але ці пояснення обвинуваченого суд не може прийняти за основу при ухваленні даного вироку, оскільки вони суттєво суперечать вищевикладеним обставинам та свідченням потерпілої, свідків: малолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_5, які суд вважає правдивими, послідовними, логічними, підтверджуючими і узгоджуючими між собою та матеріалами кримінального провадження.

Проведеною на підставі вказаного слідчого експерименту судово-медичною експертизою № 538/34 від 26 листопада 2015 року встановлено, що ушкодження виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_4 могли утворитися за обставин зазначених підозрюваним ОСОБА_3, як в ході його допиту від 06 жовтня 2015 року, так і обставин зазначених ним у ході слідчого експерименту від 15 жовтня 2015 року.

Таким чином, проведені під час досудового розслідування та досліджені в ході судового розгляду висновки судово-мединих експертиз, імунологічних експертиз, протоколи огляду місця події та трупа, протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3, покази потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_5 є послідовними, логічними, підтверджуючими і такими, що узгоджуються між собою.

В ході судового розгляду обвинувачений заявляв, що під час досудового розслідування до нього з боку працівників міліції застосовувались недозволені методи ведення слідства, а саме, психологічне та фізичне насилля, внаслідок чого він себе оговорив та був вимушений під час досудового розслідування визнати свою вину у злочині, якого він не скоював.

Вказані доводи обвинуваченого були перевірені прокуратурою Донецької області в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42016050000000318, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2016 року, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 365 КК України. Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_14 від 21 липня 2016 року кримінальне провадження № 42016050000000318 від 27 квітня 2016 року за ч. 2 ст. 365 КК України закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення (Т. 1 а.с. 225-226).

Крім того, суд критично оцінює доводи обвинуваченого, що він не мав фізичної можливості заподіяти ОСОБА_4 тілесні ушкодження, оскільки в серпні 2014 року він зламав кісті рук, тривалий час ходив у гіпсі, але зняв його самостійно, не звертаючись до лікарні, внаслідок чого пальці на руках неправильно зрослись і деякі з них не рухаються і не згинаються, тобто нанести удари кулаками рук він не міг, оскільки вказані доводи обвинуваченого спростовуються інформацією виконуючого обовязки головного лікаря КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» № 2780 від 26 серпня 2016 року, згідно якої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку в КЗОЗ «Бахмутська ЦРЛ» не перебуває, за амбулаторною та стаціонарною допомогою не звертався, медична допомога вдома не надавалась. А сам обвинувачений та його захисник не скористались своїм правом передбаченим ч. 2 ст. 22 КПК України на збирання та подання суду документів, доказів, які б спростували вищевикладені обставини (Т. 1 а.с. 244).

Таким чином, аналіз досліджених судом доказів по справі в їх сукупності, переконує суд у тому, що показання обвинуваченого ОСОБА_3, дані ним у ході судового слідства, якими він заперечував свою вину у вчиненні злочину і про те, що він взагалі не заподіював ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, є не правдивими. Тому до уваги такі свідчення суд не приймає, розцінюючи їх як спробу ОСОБА_3 уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.

Також суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_10, який вказував, що 05 жовтня 2015 року опівночі працівники міліції привезли його до будинку № 54 по вул. Менжинського в м. Бахмут (Артемівськ), де проводився огляд події, при цьому в кімнаті на дивані він бачив тіло ОСОБА_4 Так, згідно протоколу огляду місця події від 04 жовтня 2015 року огляд домоволодіння № 54 по вул. Менжинського в м. Артемівську (нині Бахмут) Донецької області розпочато о 21 годині 20 хвилин та закінчено о 22 годині 55 хвилин, майже в цей час проведено огляд трупа ОСОБА_4, згідно протоколу огляду трупа огляд проведено з 21 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин, також в протоколі зазначено, що після огляду труп направляється для проведення судово-медичної експертизи (розтину) в Артемівське відділення СМЕ, при цьому проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 № 538 розпочато 05 жовтня 2015 року 09.00-10.30. Таким чином, свідок ОСОБА_10 не міг бачити опівночі 05 жовтня 2015 року труп ОСОБА_4 в будинку № 54 по вул. Менжинського в м. Бахмут (Артемівськ), у звязку з чим суд оцінює його покази як неправдиві та такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать показам інших свідків, які між собою є послідовними, логічними, підтверджуючими і такими, що узгоджуються між собою.

Окрім того, суд також не приймає до уваги покази обвинуваченого стосовно того, що до нього у слідчий ізолятор від слідчого Панченко підійшов чоловік і сказав, щоб він відмовився від будинку на користь старшого сина ОСОБА_8, що він і зробив, написавши цій людині 22 листопада 2015 року відповідну заяву, оскільки вони спростовуються наданою відповіддю Першої Артемівської державної конаріальної контори (т.1 а.с.239-241), в якій зазначається, що 23 жовтня 2015 року в нотаріальну контору надійшла заява ОСОБА_3 про відмову від спадщини з супроводжуваним листом начальника установи виконання покарань. 27 квітня 2016 року та 10 травня 2016 року державною нотаріальною конторою були одержані заяви, які надійшли поштою, про відкликання заяви про відмову від спадщини, але згідно ст. 1269 ЦК України є нікчемними тому, що були надіслани після спливу 6-ти місячного терміну для прийняття або відмови від спадщини. Також копією самої заяви написаної власноручно ОСОБА_3, яка засвідчена начальником Артемівської установи виконання покарань УДПтСУ в Донецькій області (№6).

В ході судового розгляду даного кримінального провадження, дослідження та надання оцінки доказам у справі, судом вивчені та проаналізовані доводи сторони захисту щодо неодноразових порушень норм КПК України під час проведення досудового розслідування і порушення права обвинуваченого на захист, які викладені були у судових засіданнях обвинуваченим та його захисником щодо не надання стороною обвинувачення ОСОБА_3 під час досудового слідства захисника.

У статті 59, п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено конституційні права громадян на правову допомогу, на забезпечення цього права та права на захист від обвинувачення при вирішенні справ у судах та інших державних органах. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безкоштовно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положенням ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з копії листа начальника Артемівської УВП №6 (Т. 1 а.с.193) вбачається, що ОСОБА_3 утримується у вищевказаній установі з 15 жовтня 2015 року та рахується за Артемівським міськрайонним судом Донцеької області з 01 грудня 2015 року за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України. З клопотанням про надання йому захисника звертався на імя начальника Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області (заява за №Ш-4048 від 16.11.2015 року і заява за №Ш-4174 від 25 листопада 2015 року).

Відповідно до копії листа слідчого СВ Артемівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Донецькій області (Т. 1 а.с.202) розслідування по кримінальному провадженню №12015050150003094 від 04 жовтня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 закінчено і за вихідним №1140 від 30 листопада 2015 року направлено до Артемівського міжрайонного прокурора для погодження обвинувального акту. Окрім того 30 листопада 2015 року ОСОБА_3 були розяснені його права і прийнято його відмову від участі у кримінальному провадженні захисника.

Суд у відповідності до ст. 49 КПК України, на підготовчому судовому засіданні задовольнив клопотання обвинуваченого та доручив Донецькому обласному центру з надання безоплатної вторинної допомоги, призначити ОСОБА_3 захисника (т.1 а.с.20). Відповідно до доручення для здійснення захисту за призначенням, від 04 грудня 2015 року (т.1 а.с.21), для здійснення безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту від обвинувачення), ОСОБА_3 призначено адвоката ОСОБА_1.

В судовому засіданні стороні захисту було повністю забезпечено всі можливості для реалізації їх прав і свобод, передбачених і гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Всі порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені органом досудового розслідування, були предметом уваги і відповідного реагування суду під час судового розгляду. Так, допущені органом досудового розслідування деякі порушення вимог КПК України, а саме не призначення стороною обвинувачення ОСОБА_3 при складанні обвинувального акту захисника, коли вже тількі на цій стадії він про це написав, тобто ніяких слідчих дій передбачених нормами Кримінального процесуального кодексу України не проводилось, а тому суд не вважає їх такими, які перешкоджають ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення, оскільки таке обмеження не призвело до позбавлення обвинуваченого права на справедливий судовий розгляд.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 121 КК України, так як він заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та помякшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 23 квітня 2009 року з діагнозом: вживання алкогольних напоїв зі шкідливими наслідками, також суд враховує стан здоровя обвинуваченого, який, згідно інформації Артемівської УВП УДПтСУ в Донецькій області (№ 6) від 01 серпня 2016 року, є задовільним, оскільки ОСОБА_3 має наступний діагноз: Невдача лікування (5.2016), вперше діагностований туберкульоз (10.2015) верхніх часток обох легень (інфільтративний), Деструкція +, МБТ +, Микроскопия +, МГ +, РИФ -, Культура +, Резистентність -, Гістологія (0), Категорія 2, Когорта 2, (2016), потребує до обстеження і тривалого лікування в умовах спеціалізованого протитуберкульозного лікувального закладу (Т. 1 а.с. 222).

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3, обставин вчинення ним злочину, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах строку, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.

Долю речових доказів в порядку п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином: коробок зі склянкою і трьома пластиковими пляшками з під води «Миргородська» та «Моршинська» по 1,5 л ємкості кожна і «Крем Сода» - 0,6 л, упаковані в спец пакет № 3277797; рушник з плямами бурого кольору, упакований в спец пакет № 2207780; тапок з плямами бурого кольору, упакований в спец пакет № 2207782; недопалок від сигарети з плямами бурого кольору, упакований у спец пакет № 2417165; ключ від замка дверей, упакований в спец пакет № 2208095; сорочку ОСОБА_3, упаковану в спец пакет № 3108539; пару тапок ОСОБА_3, упакованих в спец пакет № 3108541; штани ОСОБА_3, упаковані в спец пакет № 3108540; наволочку з плямами бурого кольору, упаковану у спец пакет № 2207781; фрагмент простині з плямами бурого кольору, упакований в спец пакет № 2207783; фрагмент обшивки матраца, упакований в спец пакет № 2207784; труси та бриджі ОСОБА_4, упаковані в спец пакет № 3108594, що зберігаються в камері схову Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області знищити.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрат, повязаних з лікуванням та утриманням потерпілої ОСОБА_4, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Таким чином, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Артемівської центральної районної лікарні на суму 162,02 грн. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від даного кримінального правопорушення підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3, так як його вина у вчиненні ним злочину і завданні його діями тілесних ушкоджень потерпілій, які спричинили її смерть, доказана у судовому засіданні.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань № 6 Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_3 з 15 жовтня 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_3, у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення з 15 жовтня 2015 року по день набрання цим вироком законної сили, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь держави в особі Артемівської центральної районної лікарні (вул. Сибірцева, 15, м. Бахмут, р/р 35412031002151, УДКУ в Донецькій області УДК м. Артемівськ, МФО 834016, ОКПО 01990217 на КЕКВ 1132) витрати на лікування та утримання потерпілої ОСОБА_4 за один койко-день 04 жовтня 2015 року на загальну суму 162 (сто шістдесят дві) гривні 02 копійки.

Речові докази, а саме: коробок зі склянкою і трьома пластиковими пляшками з під води «Миргородська» та «Моршинська» по 1,5 л ємкості кожна і «Крем Сода» - 0,6 л, упаковані в спец пакет № 3277797; рушник з плямами бурого кольору, упакований в спец пакет № 2207780; тапок з плямами бурого кольору, упакований в спец пакет № 2207782; недопалок від сигарети з плямами бурого кольору, упакований у спец пакет № 2417165; ключ від замка дверей, упакований в спец пакет № 2208095; сорочку ОСОБА_3, упаковану в спец пакет № 3108539; пару тапок ОСОБА_3, упакованих в спец пакет № 3108541; штани ОСОБА_3, упаковані в спец пакет № 3108540; наволочку з плямами бурого кольору, упаковану у спец пакет № 2207781; фрагмент простині з плямами бурого кольору, упакований в спец пакет № 2207783; фрагмент обшивки матраца, упакований в спец пакет № 2207784; труси та бриджі ОСОБА_4, упаковані в спец пакет № 3108594, що зберігаються в камері схову Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.С. Конопленко