Рішення № 63271099, 06.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 146/303/16-ц Провадження № 22-ц/772/3524/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 46 Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Войтка Ю.Б., Іващука В.А.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, сектора державної реєстрації Томашпільської районного державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні житлом, -

встановила:

В березні 2016 року позивач ОСОБА_4 звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_3, сектора державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні житлом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку він є власником квартири №5, розташованої в житловому будинку № 36 по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.

У даному житловому будинку, в квартирі під № 10 проживає відповідач, яка самовільно пробила отвір до підвалу у фундаменті будинку, влаштувавши окремий вхід до підвального приміщення, що знаходиться під її квартирою, чим порушила не лише Державні будівельні норми, а й здійснила самовільну перебудову в підвалі, закривши доступ до інженерних мереж. Така перебудова перешкоджає позивачу в користуванні належною йому квартирою, оскільки не дозволяє мати вільний доступ до систем водопостачання та водовідведення до його квартири.

Уточнивши свої позовні вимоги просив зобовязати Державну реєстраційну службу Томашпільського РУЮ виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обмежень щодо квартири № 10, розташованої по вул. Кутузова, 36 в смт. Вапнярка Томашпільского району Вінницької області в графі «опис обєкта нерухомого майна» запис «частини підвалу» та усунути перешкоди в користуванні підвалом багатоквартирного будинку №36, розташованого по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, шляхом зобовязання ОСОБА_3 замурувати самовільно пробитий нею отвір до підвалу у фундаменті будинку; закрити влаштований ОСОБА_3 окремий вхід до підвального приміщення, яке знаходиться під квартирою № 5, яка належить ОСОБА_4, відновити існуючий до здійснення перебудови стан підвалу житлового будинку № 36 по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.

Ухвалою суду від 02.08.2016 року замінено первісного відповідача Державну реєстраційну службу Томашпільського РУЮ на належного відповідача - сектор державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2016 року позов задоволено. Зобовязано сектор державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обмежень щодо квартири № 10, розташованої по вул. Кутузова, 36 в смт. Вапнярка Томашпільского району Вінницької області в графі "опис обєкта нерухомого майна" запис "частини підвалу".

Постановлено усунути перешкоди в користуванні підвалом багатоквартирного будинку №36, розташованого по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, шляхом зобовязання ОСОБА_3 замурувати самовільно пробитий нею отвір до підвалу у фундаменті будинку; закриття влаштований ОСОБА_3 окремий вхід до підвального приміщення, яке знаходиться під квартирою № 5, яка належить ОСОБА_4; відновлення існуючого до здійснення перебудови стан підвалу житлового будинку № 36 по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі, які складаються із 1102,40 грн. судового збору та 4060 грн. за надання правової допомоги, а всього 5162,40 грн.

Не погодившись із рішенням відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт ОСОБА_3 і її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали і просили задовольнити на умовах, викладених у ній.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечували і просять залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Представник сектору державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації повідомлений в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не зявився, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та зявилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати тощо.

Оскаржуване рішення не повністю відповідає зазначеним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2008 року посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори,належить квартира під № 5, розташована у багатоквартирному житловому будинку № 36 по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області (а.с.5).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37771157 від 20 травня 2015 року серії ЕЕХ 592452 ОСОБА_3 на підставі приватної спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири № 10 в багатоквартирному житловому будинку № 36 по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області. Квартира складається з трьох житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, коридору, вбиральні, вбудованої шафи, балкону, лоджії, 1/9 хліва літ. «Б» та частини підвалу (а.с.43). Співвласниками вказаної квартири є діти відповідачки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким також належать по 1/3 частини квартири.

Відповідно до довідки виданої Вапнярською селищною радою Томашпільського району Вінницької області № 205 від 04 березня 2016 року житловий будинок, розташований по вул. Кутузова, 36 в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області знаходиться у користуванні всіх жителів зазначеного будинку. У комунальній власності Вапнярської селищної ради даний житловий будинок не перебуває та у власність жителям будинку селищною радою не передавався (а.с.8)

Із оглянутої судом першої інстанції інвентаризаційної справи на домоволодіння № 36 по вул. Кутузова в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області вбачається що будинок має 18 квартир.

Актом №7 складеним 16.12.2015 року комісією в складі: депутата Вапнярської селищної ради ОСОБА_9, заступника голови з виконавчих органів ради ОСОБА_10, спеціаліста КП "Могилів-Подільського МБТІ" ОСОБА_11 та в присутності ОСОБА_3 і ОСОБА_12 встановлено, що дійсно має місце той факт, що жителька триповерхового багатоквартирного житлового будинку ОСОБА_3 самовільно влаштувала окремий вхід у підвальне приміщення та пробила отвір у фундаменті будинку. Дозвільних документів на проведення будівельних робіт не представила, до підвального приміщення членів комісії не допустила. Зі слів жителів будинку через підвальне приміщення проходять інженерні мережі (а.с. 7).

З повідомлення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області вбачається, що жителька квартири №10 багатоквартирного житлового будинку, розташованого по вул. Кутузова, 36 в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області ОСОБА_3 самовільно пробила отвір до підвалу у фундаменті будинку та влаштувала окремий вхід до підвального приміщення, здійснила самовільну перебудову у підвалі, чим порушила Державні будівельні норми, закрила доступ до інженерних мереж, що загрожує безпеці житлового будинку. На вимоги Вапнярської селищної ради щодо усунення порушень не реагує (а.с.9).

Згідно довідки № 04 від 07 квітня 2016 року, виданої відділом містобудування та архітектури Томашпільської райдержадміністрації, дозволу на пробиття дверного прорізу в цокольному поверсі багатоповерхівки ОСОБА_3, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 відділ не надавав і це питання не було погоджено з відповідними службами (а.с. 91).

За положеннями частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Зазначене право передбачене також частиною 2 статті 382 ЦК України, відповідно до якої власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Рішеннями Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004 у справі №1-2/2004 та від 09.11.2011 року №14-рп/2011 у справі 1-22/2011 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) відповідно до п. 2 ст. 10 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир, що засвідчується єдиним документом, свідоцтвом про право власності на квартиру.

Тобто право володіння, користування та розпорядження допоміжними приміщеннями мають усі співвласники житлового будинку.

Частиною 2 статті 369 ЦК України визначено, що розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач своєї згоди на пробиття отвору до підвалу у фундаменті будинку та влаштування окремого входу до підвального приміщення не надавав, крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про отримання відповідачем дозвільних документів на проведення відповідних робіт.

З огляду на вищенаведені обставини та з урахуванням зазначених норм матеріального права суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії вчинені відповідачем щодо реконструкції підвального приміщення є незаконними оскільки вчинені без отримання нею дозвільних документів на проведення такої реконструкції та без згоди позивача відповідно до частини 2 статті 369 ЦК України, що порушує право ОСОБА_4 на володіння, користування та розпорядження сходовим майданчиком, що належать на праві спільної сумісної власності власникам багатоквартирного будинку та є у їх спільному користуванні згідно із частиною 2 статті 382 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскаржуваним рішенням суду порушено право власності осіб, які не були залучені до участі в справі, а саме інших співвласників квартири АДРЕСА_1, спростовуються наступним.

По перше, як пояснила сама відповідач в судовому засіданні, відповідні дії по зайняттю частини підвального приміщення і його облаштуванню здійснила саме вона, а не члени її сімї. Відтак зобовязання в рішенні суду саме ОСОБА_3 усунути відповідні порушення, не є вирішенням питання про права і обовязки інших співвласників, які, проте не позбавлені права подати апеляційну скаргу в разі наявності для того підстав.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув посилання відповідача на те, що її право власності на відповідну частину підвального приміщення підтверджується копією технічного паспорта, виготовленого КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».

Як вбачається з копії технічного паспорта на вищезазначену квартиру станом на 10.06.2015 року до складу квартири крім трьох кімнат та нежитлових та допоміжних приміщень нібито входить частина підвалу, а саме приміщення площею 14,40 кв. м., 8,90 кв. м., 12,00 кв. м. (а.с. 45-48).

Даний технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а виготовлений за замовленням ОСОБА_3 та містить технічну характеристику належної їй квартири і частини підвалу, якою вона фактично користується.

Натомість таким правовстановлюючим документом є свідоцтво про право власності на житло від 03 січня 2002 року, видане органом по приватизації житла при Одеському відділенні дороги (а.с. 94-95). Згідно з технічною характеристикою квартирою, що міститься в ньому, до її складу входить частина підвалу без зазначення кількості приміщень та їх площі.

Під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області в технічній характеристиці обєкту нерухомого майна також зазначено, що до складу обєкту (квартири) входить: три житлові кімнати, кухня, ванна кімната, коридор, вбиральня, вбудована шафа, балкон лоджія, 1/9 хліва літ. «Б» та частина підвалу, тобто як і в свідоцтві про право власності на нерухоме майно, конкретно не зазначено яка саме частина підвалу (приміщення, їх площа), входять до складу квартири.

Тому задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 до сектора державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації в частині зобов'язання останнього виключити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обмежень щодо квартири № 10, розташованої по вул. Кутузова, 36 в смт. Вапнярка Томашпільского району Вінницької області в графі "опис обєкта нерухомого майна" запис "частини підвалу" суд першої інстанції не зазначив, в чому полягає незаконність дій реєстратора, якщо відповідні відомості до реєстру внесені в повній відповідності із правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, є підставами для скасування рішення і ухвалення нового рішення апеляційним судом в цій частині позовних вимог.

Відтак рішення суду в частині зобов'язання сектора державної реєстрації Томашпільської районного державної адміністрації виключити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обмежень запис "частини підвалу" в графі "опис обєкта нерухомого майна" підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в іншій частині не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 304, 307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2016 року скасувати в частині зобов'язання сектора державної реєстрації Томашпільської районного державної адміністрації виключити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обмежень щодо квартири № 10, розташованої по вул. Кутузова, 36 в смт. Вапнярка Томашпільского району Вінницької області в графі "опис обєкта нерухомого майна" запис "частини підвалу" і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_13Судді: Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду /підпис/ ОСОБА_14 /підпис/ ОСОБА_15 ОСОБА_13