Справа № 149/1295/15-ц Провадження № 22-ц/772/2550/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 48 Доповідач Береговий О. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого судді Берегового О.Ю.,
суддів Денишенко Т.О., Луценка В.В.,
за участі секретаря Топольської В.О.,
позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, його представника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року,
встановила:
Позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя мотивуючи свої вимоги тим, що за період перебування у шлюбі з відповідачем, було придбане майно, а саме автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску, чорного кольору, який було куплено за її особисті кошти та трактор колісний марки "МТЗ-82" державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску.
Зважаючи на викладене, з урахуванням збільшених позовних вимог просила визнати за нею право власності на автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску та 1/2 трактора колісного марки "МТЗ-82" державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_2 Олександра Миколайовича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки "Subaru Forester" державний номерний знак НОМЕР_3, 2007 року випуску, чорного кольору.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини трактора колісного марки "МТЗ-82" державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини трактора колісного марки "МТЗ-82" державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску.
Накладено заборону відчуження на наступне майно:
-легковий автомобіль марки «Subaru Forester» номер кузова (шасі, рами) JF1SG5LE58G139120, об'єм двигуна 2000 см2, рік випуску 2007, колір чорний, який належав ОСОБА_4, державний номерний знак НОМЕР_3, який 04 грудня 2014 року було переоформлено на громадянина ОСОБА_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1;
-трактор колісний марки «МТЗ-82» державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску, який належав ОСОБА_4.
Не погоджуючись з таким рішенням судом, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та увалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.
Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у шлюбі з 30.12.2009 року. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року шлюб розірвано (т. 1 а.с. 46).
В період шлюбу сторонами придбано спірне майно, а саме автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску чорного кольору та трактор колісний марки "МТЗ-82" державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску.
Зазначені обставини сторонами визнаються, а тому в силу ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що спірний автомобіль "Subaru Forester" є особистою власністю ОСОБА_2, оскільки придбаний нею за особисті кошти, натомість спірний колісний трактор марки "МТЗ-82" є спільним майном подружжя та підлягає поділу в рівних частках.
Однак, колегія суддів, не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 своєї постанови від 21.12.2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску чорного кольору був придбаний та зареєстрований за ОСОБА_4 10 листопада 2012 року. Трактор колісний марки "МТЗ-82" державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску був придбаний та зареєстрований за ОСОБА_4 10.05.2010 року.
В заяві про збільшення позовних вимог, ОСОБА_2 зазначила, що кошти в сумі 15000 доларів США, за які купувався спірний автомобіль були її особистою приватною власністю, так як отримані від продажу автомобіля «Sкoda Octavia Tour» 2006 року випуску, який був придбаний нею у 2008 році, тобто до реєстрації шлюбу з відповідачем.
Однак, як свідчать матеріали справи, зокрема довідка регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві, від 29.03.2016 року № 163, автомобіль «Sкoda Octavia Tour» 2006 року випуску, який належав ОСОБА_2, був знятий з обліку для реалізації 09.02.2013 року, тобто майже через три місяці після придбання спірного автомобіля «Subaru Forester», що спростовує вищезазначені доводи позивачки щодо придбання останнього за її особисті кошти.
Будь-яких інших належних і допустимих доказів у розумінні ст. 57 ЦПК України, які б свідчили про придбання ОСОБА_2 спірного автомобіля за її особисті кошти матеріали справи не містять.
Разом з тим, не заслуговують на увагу і посилання відповідача та його представника про неможливість віднесення даного автомобіля до спільного майна подружжя, оскільки у них з відповідачкою спільних грошових коштів ніколи не було, як і його твердження з приводу придбання спірного трактора за кошти, які належали йому особисто та його батькам, так як вони не підтверджені жодними доказами, а тому носять формальний характер.
Доводи як позивача так і відповідача щодо продажу придбаних як в шлюбі так і поза його межами транспортних засобів за дорученнями до уваги колегією суддів не беруться, оскільки процедура їх державної реєстрації (перереєстрації) чітко визначена чинним законодавством.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що легковий автомобіль марки «Subaru Forester» номер кузова (шасі, рами) JF1SG5LE58G139120, об'єм двигуна 2000 см2, рік випуску 2007, колір чорний та трактор колісний марки «МТЗ-82» державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску на момент припинення шлюбних відносин були спільною сумісною власністю подружжя та підлягають рівному поділу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Згідно ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними (частини перша, другастатті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина другастатті 364 ЦК України).
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» розяснено, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте, розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.
У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі /п. 30 Постанови/.
Відповідно до довідки рахунку серія ААЕ №2233044, автомобіль марки «Subaru Forester» номер кузова (шасі, рами) JF1SG5LE58G139120, об'єм двигуна 2000 см 2, рік випуску 2007, колір чорний, вартістю 149000 грн. 21 червня 2015 року був реалізований ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 4).
Згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія ІС №039816, трактор колісний марки «МТЗ-82» державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску 25.08.2015 року зареєстровано за ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 83).
Відповідно до висновку експерта № 183 від 06.11.2015 року ринкова вартість даного трактора, станом на 04 грудня 2014 року, з врахуванням того, що трактор знаходиться у технічному справному стані, з ПДВ складає: 52509,60 грн. (т. 1, а.с. 115).
Матеріали справи не містять жодних доказів щодо вартості продажу трактора, а також того що на момент продажу він знаходився у технічно несправному стані, а тому колегія суддів погоджується з його вартістю, що визначена у висновку експерта.
З досліджених судом першої інстанції доказів, а також наданих пояснень сторін у суді апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_4 реалізував спірні автомобіль та трактор після розірвання шлюбу без згоди ОСОБА_2, а тому остання має право на відповідну компенсацію 1/2 вартості відчуженого майна, чого не було враховано судом першої інстанції.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, з урахуванням положень ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та позовної заяви, розподілу підлягають судові витрати між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням часткового задоволення позову на загальну суму 100754, 8 грн., судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, тобто в розмірі 1007, 55 грн.
Разом з тим, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, судовий збір за її подання підлягає стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно позовним вимогам в задоволенні яких відмовлено, а саме в розмірі 819,50 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 74500 грн. в рахунок компенсації ? вартості автомобіля марки «Subaru Forester» номер кузова (шасі, рами) JF1SG5LE58G139120, об'єм двигуна 2000 см2, рік випуску 2007, колір чорний та 26254,80 грн. в рахунок компенсації ? вартості трактора колісного марки «МТЗ-82» державний номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 407703, 1986 року випуску.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1007, 55 грн. за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 819,50 грн. за подання апеляційної скарги.
Рішення Апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підпис/ /підпис/
З оригіналом вірно: ОСОБА_9
Судове рішення № 63271031, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 01.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 149/1295/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: