Постанова № 63270111, 07.12.2016, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1774/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Квашук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсь до суду з вищевказаним позовом, який мотивував тим, що з 02.09.2009 року перебуває на обліку в Липовецькому обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області (далі відповідач) як пенсіонер, який отримує пенсію за вислугою років, обчислену відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на час призначення пенсії) в розмірі 80% середньомісячного заробітку на час виходу на пенсію.

В червні 2016 року позивач звернувсь до Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі відповідач) з вимогою провести перерахунок пенсії у звязку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" в розмірі 80% від суми заробітної плати на підставі довідки № 18/35, виданої 22.06.2016 року прокуратурою Вінницької області.

Розглянувши звернення, відповідач відмовив в проведенні перерахунку вказавши на те, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених спеціальними законами, в тому числі Закону України "Про прокуратуру", не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються (пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" в редакції від 02.03.2015 року).

Вказану відмову позивач вважає незаконною, оскільки відмовляючи в перерахунку пенсії відповідач не врахував положень ст. 22, 58 Конституції України. У звязку з цим позивач просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії в розмірі 80% від суми заробітної плати на підставі довідки № 18/35, виданої 22.06.2016 року прокуратурою Вінницької області, а також просить суд зобовязати Липовецьке обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок призначеної пенсії з розрахунку 80% із середнього заробітку в розмірі 8363,27 грн. та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати перерахованою сумою пенсії.

В судовому засіданні позивач та його представник просили суд позов задовольнити.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що у звязку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (пункт 5 Прикінцевих положень), з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру" не призначають, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Представник Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, вказавши на необґрунтованість заявлених вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали, оцінивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Липовецькому обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області з 02.09.2009 року і отримує пенсію за вислугу років обчислену відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% середньомісячного заробітку.

Відповідно до довідки № 18/235 (а.с. 9), яка видана прокуратурою Вінницької області 22.06.2016 року, ОСОБА_1 працював у прокуратурі Вінницької області на посаді прокурора прокуратури Липовецького району.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року № 1013, заробітна плата з 01.12.2015 року становила 8363,27 грн., з них: основний оклад 1724,00 грн., класний чин 125,00 грн., вислуга років 554,70 грн., щомісячна премія на яку нараховуються страхові внески 3595,94 грн., а також доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за особливо важливі завдання 1682,59 грн., матеріальна допомога на оздоровлення 340,52 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально побутових проблем 340,52 грн.

29.06.2016 року позивач звернувсь до Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з вимогою провести перерахунок пенсії у звязку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" в розмірі 80% від суми заробітної плати на підставі довідки № 18/35, виданої прокуратурою Вінницької області 22.06.2016 року.

Розглянувши звернення, відповідач відмовив в проведенні перерахунку (а.с. 12) вказавши на те, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених спеціальними законами, в тому числі Закону України "Про прокуратуру", не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються (пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" в редакції від 02.03.2015 року).

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Статтею 6 КАС України визначено право особи на судовий захист, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (далі Закон № 1789-ХІІ, в редакції на час призначення пенсії позивачу), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції на час призначення пенсії позивачу) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

28.12.2014 року Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VІІІ) до статті 50-1, 86 Закону України "Про прокуратуру" було внесено зміни відповідно до яких, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2015 року.

В порушення приписів пункту 16 Прикінцевих положень Закону №76-VІІІ, Кабінет Міністрів України не виконав покладені на нього обовязки щодо прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону в місячний строк з дня набрання ним чинності.

02.03.2015 року пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі Закон № 213-VІІІ) визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України "Про прокуратуру". Вказаний закон набрав чинності з 01.04.2015 року.

Суд вважає, що положення пункту 5 Прикінцевих положень Закон № 213-VІІІ стосується осіб, яким пенсії призначаються, а не тих, яким уже призначені. Положення даного закону не обмежують позивача в реалізації його права на перерахунок пенсії, яке закріплене приписами статті 86 Закону "Про прокуратуру".

Загальною юридичною підставою позитивних зобов'язань держави в межах європейської системи правозахисту виступає стаття 1 "Зобов'язання поважати права людини" Європейської конвенції, в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією. Критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади цього обов'язку, є ефективність її дій у конкретній ситуації.

За статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава має позитивний обовязок (рішення від 3 квітня 2012 року у справі "Котов проти Росії", заява № 54522/00).

Законодавство, яке гарантувало позивачу визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій набуло чинності 01.01.2015 року. Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 76-VІІІ Кабінет Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом повинен був запровадити відповідні правові механізми, проте жодного нормативно-правового акту, який необхідний для реалізації цього Закону не прийняв.

Європейський суд з прав людини (рішення у справах "Кечко проти України" і "Будченко проти України") неодноразово наголошував, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому право підлягає реалізації і захисту незважаючи на те, що державою не видано підзаконний акт.

У звязку з цим суд вважає, що незапровадження відповідного правового механізму реалізації положень частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", на що позивач мав право за законом в розумні терміни, становить втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном, оскільки право на перерахунок пенсії було порушено, тобто держава порушила свої зобовязання за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення від 2 лютого 2010 року у справі "Клаус і ОСОБА_2 проти Грузії", заява № 7975/06, п. 76). Таким чином, держава в особі її органів не вжила всіх необхідних заходів для того, щоб права людини реально діяли, а не залишалися на папері.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ст. 8 КАС України).

Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Суд вважає, що для захисту прав позивача слід застосувати аналогію права, оскільки держава в особі її органів не вжила всіх необхідних заходів щодо прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру".

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу слід здійснити на умовах, які були визначені положеннями статті 50-1 ч.13, 18 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії позивачу), оскільки при внесенні змін до чинних законів, згідно статті 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, а тому позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 6-9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії в розмірі 80% від суми заробітної плати на підставі довідки № 18/35, виданої 22.06.2016 року прокуратурою Вінницької області.

Зобовязати Липовецьке обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити з 01.01.016 року перерахунок ОСОБА_1 призначеної пенсії з розрахунку 80% із середнього заробітку в розмірі 8363,27 грн. та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати перерахованою сумою пенсії.

Стягнути з Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40350335) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.І Стадник