Рішення № 63269522, 02.12.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/11541/16-ц

пр. № 2/759/4959/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2016 року Київський міський центр зайнятості звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 9 547,39 грн. В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що 27.05.2014 року відповідач зареєструвалась в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, їй було надано статус безробітного, з 03.06.2014 року призначено допомогу по безробіттю, з 02.03.2015 року припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію. Актом розслідування страхового випадку №1102 від 13.07.2015 року встановлено, що відповідач під час отримання допомоги про безробіттю, а саме, з 08.07.2014 року по 19.01.2015 року, перебувала у цивільно-правових відносинах, за виконану роботу отримувала винагороду. В даний період відповідач за рахунок коштів фонду отримувала матеріальне забезпечення, соціальні послуги, чим порушувала законодавство. Сума коштів, що підлягає поверненню за період з 08.07.2014 по 27.02.2015 року становить 9 547,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Проти розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення коштів не заперечувала, судові витрати просила стягнути одним платежем.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала повністю, подала заяву про розстрочення сплати коштів рівними платежами щомісячно, а саме, по 500,00 грн. протягом двох років, у зв'язку з тим, що перебуває у важкому фінансовому становищі, самостійно виховує неповнолітню дитину, аліментів не отримує, відсутній стабільний дохід.

Встановлено, що 27.05.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного (а. с. 6), просила зареєструвати її як безробітну, призначити виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до витягу з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 від 04.03.2015 року (а. с. 7 - 8), наказом від 27.05.2014 року №НТ140527 відповідачу надано статус безробітного, наказом від 03.06.2014 року №140603 призначено допомогу по безробіттю, розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 03.06.2014 року. Наказом від 02.03.2015 року №НТ150302 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за угодою сторін з 28.02.2015 по 28.05.2015 року, наказом від 04.03.2015 року №НТ150304 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітних.

Актом Печерського районного центру зайнятості №1102 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення» від 13.07.2015 року, встановлено, що ОСОБА_1 надавала послуги ТОВ «Техноніколь-центр» згідно договору про надання послуг від 08.07.2014 року №П-0807/14-4 (термін дії до 31.12.2014 року). За виконаний обсяг робіт з 08.07.2014 року по 19.01.2015 року відповідач отримала винагороду згідно актів приймання-передачі наданих послуг (а. с. 9 - 10 - акт, а. с. 11 - 14 - договір, а. с. 17 - 23 - акти приймання-передачі послуг).

Під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, відповідач перебувала у трудових відносинах, отримувала заробітну плату за виконану роботу. Сума коштів, що підлягає відшкодування за період з 08.07.2014 року по 27.02.2015 року, становить 9 547,39 грн. (а. с. 25 - довідка розрахунок).

Спір виник з тих підстав, що відповідач, зареєструвавшись в центрі зайнятості як безробітній, перебувала у трудових відносинах, отримувала заробітну плату, допомогу по безробіттю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 2 ст. 36 Закону).

Верховний Суд України в постанові від 17.02.2015 року по справі № 21-20а-15 прийшов до висновку про те, що норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону N 1533-III є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 27.05.2014 року зареєструвалась в центрі зайнятості як безробітна, їй було призначено виплату допомоги по безробіттю. За період з 08.07.2014 по 27.02.2015 року розмір такої допомоги становив 9 547,39 грн.

Під час отримання допомоги, відповідач перебувала у трудових відносинах з 08.07.2014 по 19.01.2015 року, про що позивачу повідомлено не було, з 02.03.2015 року виплату допомоги по безробіттю відповідачу було припинено. На вимогу повернути отриману суму коштів відповідач в добровільному порядку коштів не повернула. За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню виплата по безробіттю, нарахована за період з 08.07.2014 року по 27.02.2015 року в сумі 9 547,39 грн.

Суд також враховує визнання позову відповідачем, яке є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що в силу ст. 174 ЦПК України, є підставою для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні відповідач просила розстрочити виконання рішення суду щодо сплати коштів рівними платежами щомісячно, а саме, по 500,00 грн. протягом двох років. Позивач не заперечував проти зазначеного.

За таких обставин підлягає задоволенню вимога щодо розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення коштів, шляхом сплати відповідачем щомісячних платежів у розмірі 500 грн. протягом двох місяців до повного виконання зобов'язання з повернення коштів.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по справі в розмірі 1 378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 60, 88, 209, 212-215, 217 ЦПК України, ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, ЄДРПОУ: 03491091) кошти у розмірі 9 547,39 грн.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення коштів у розмірі 9 547,39 грн. шляхом встановлення сплати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, ЄДРПОУ: 03491091) щомісячних платежів у розмірі 500 грн. протягом двох років до повного виконання зобов'язання з повернення коштів.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, ЄДРПОУ: 03491091) судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ