Ухвала суду № 63269338, 02.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-с-37/16

у справі №760/11804/16-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді- Лазаренко В.В. за участю секретаря - Кучерини Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу у справі 2-н/760/360/16, виданого за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за заявою ОСББ «Башта» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_3

11.07.2016 Солом'янським районним судом м. Київ видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Башта» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 48 249, 79 грн., з яких сума основного боргу - 34 200, 49 грн., інфляційні втрати - 12 700, 89 грн., 3% річних - 1 348, 41 грн. Також стягнуто 689, 00 грн. судового збору.

01.08.2016 боржник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування вказаного судового наказу.

В обґрунтування заяви посилається на необґрунтованість вимог стягувача та їх безпідставність. Зокрема, посилається на те, що: 1) стягувачем не надано розрахунку заборгованості, яка заявлена до стягнення, а сама сума заборгованості нє відповідає дійсності та є неправдивою; 2) стягувачем не зазначено переліку наданих та неоплачених житлово-комунальних послуг, а також не зазначено періоду за яктй стягується борг; 3) вимоги не ґрунтуються на укладеному між ним та стягувачем договорі у грудні 2009 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території; 4) заяву від імені стягувача подано неуповноваженою особою; 5) всі додатки посвідчені невідомою особою, що викликає сумнів у їх достовірності.

Згідно ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України, заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, будучи повідомленим про час та місце судового розгляду належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у його відсутності.

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на формальність доводів боржника та їх необґрунтованість.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, суд вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦПК України, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Згідно ч. 3 ст. 105 ЦПК України, у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено, зокрема, посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача.

Зі змісту ч. 3 ст. 100 ЦПК України, слідує, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2012 р. №14 роз'яснено, що наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСББ «Башта» є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 та здійснює у вказаному житловому будинку забезпечення споживчів житлово-комунальними послугами сп

ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого на підставі наказу Головного управлінням житлового забезпечення КМДА від 25.01.2002 №98-С/КІ, зареєстрованого в Київському БТІ 12.02.2002 за реєстровим номером 41521, є власником квартири №171, яка розташована вищевказаному житловому будинку АДРЕСА_1.

Згідно довідки форми №3, виданої ОСББ «Башта» від 13.07.2016 №4109, ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в квартирі №171, разом з членами його сім'ї - дружиною ОСОБА_4, синами ОСОБА_5, ОСОБА_6

Здійснення громадянами житлових прав та виконання житлових обов'язків здійснюється у порядку визначеному законодавством, в тому числі Цивільним кодексом України та Житловим кодексом Української РСР.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 10, 179 ЖК Української РСР, закріплено обов'язок громадян додержуватися вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 №572 із змінами внесеними постановою КМУ від 24 січня 2006 р. №45, особа, яка отримує житлово-комунальні послуги, зобов'язана оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, ОСББ «Башта» як балансоутримувачу житлового будинку АДРЕСА_1 належить право вимоги до ОСОБА_3 як власника квартири №171 щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг у повному обсязі.

За загальним правилом, визначеним у ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 за період з травня 2013 року по квітень 2016 року свої обов'язки щодо оплати житлово-комунальних послуг належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ОСББ «Башта».

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір заборгованості за вказаний період складає 48 249, 79 грн., з яких: сума основного боргу - 34 200, 49 грн., інфляційні втрати - 12 700, 89 грн., 3% річних - 1 348, 41 грн.

При цьому посилання боржника на те, що стягувачем не надано розрахунку заборгованості, яка заявлена до стягнення є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

До заяви про скасування судового наказу боржником не додано, а у заяві не зазначено посилання на докази, які вказують, що сума заборгованості не відповідає дійсності та є неправдивою.

Посилання боржника на те, що стягувачем не зазначено переліку наданих та неоплачених житлово-комунальних послуг, а також не зазначено періоду є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, розрахунком заборгованості, до якого включені помісячне нарахування за такі житлово-комунальні послуги: утримання будинку та прибудинкової території, централізоване опалення; водопостачання холодної води та водовідведення, водопостачання гарячої води.

Доводи боржника про те, що вимоги не грунтуються на укладеному між ним та стягувачем договорі у грудні 2009 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території, видаються суду безпідставними, оскільки доказів укладання такого договору боржником не надано.

Доводи боржника про те, що заяву від імені стягувача подано неуповноваженою особою, а всі додатки посвідчені невідомою особою, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, витягом з ЄДРПОУ згідно кого слідує, що 20.10.2006 здійснено державну реєстрацію юридичної особи ОСББ «Башта», копією статуту ОССБ «Башта» п. 4.7 якого визначено, що голова правління діє без доручення від імені об'єднання, копією протоколу позачергових загальних зборів членів об'єднання ОСББ «Башта» від 25.10.2010, згідно якого головою правління обрано ОСОБА_7, яким і підписано заяву про видачу судового наказу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що божником не наведено жодної обставини, яка свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Крім того, як свідчать матеріали справи, боржником не надано та не зазначено посилання на жоден доказ, який піддержує його заперечення проти вимог стягувача.

За таких обставин, суд, зважаючи на наявність достатніх доказів, які свідчать про законність та обґрунтованість вимог стягувача, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 105-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу по справі 2-н/760/360/16 виданого за заявою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.

Роз'яснити боржнику, що судовий наказ може бути оскаржений в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: