Рішення № 63267982, 05.12.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16125/15-ц

Провадження №: 2/752/1079/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.,

при секретарі Тітковій І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні ним, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні ним, стягнення моральної шкоди.

Позивач просить суд 1) вселити його в квартиру АДРЕСА_1, закріпивши за ним право користування кімнатою 17,8 кв.м.; 2)встановити порядок користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 запропонованим ним (а саме він зобов'язуюсь не користуватися кімнатою 20,6 кв.м., приміщенням кухні 8 кв.м. та побутовими приладами, встановленими в приміщенні кухні); 3) в загальному користуванні залишити: вбиральню - 1,4 кв.м., ванну кімнату - 4,1 кв.м., коридор - 6,7 кв.м., коридор - 1,0 кв.м.; 4) зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні виділеною кімнатою і підсобними приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1 яка буде виділена йому; 5) зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) відповідно до встановленого порядку користування квартирою та згідно часток, які оформлені у власність, тобто у Позивача -1/3, у Відповідача 1 і Відповідача 2 - 2/3; 6) стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що спірна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,65 кв.м., належить йому, відповідачці 1 ОСОБА_2 (колишня дружина) та відповідачці 2 - ОСОБА_3 дочка) на праві спільної сумісної власності в рівних частинах.

Йому належить 1/3 частина зазначеної квартири на підставі Свідоцтва на право власності на житло від 16.01.2001 р.

Квартира складається з двох повністю ізольованих кімнат площею 17,8 кв.м і 20,6 кв.м. Користування ними здійснюється через коридор площею 7,7 кв.м.

Він зареєстрований в спірній квартирі, сплачує комунальні послуги, купував побутову техніку, робив ремонт. Іншого житла у нього у власності немає, а враховуючи те що я непрацюючий пенсіонер, то іншого житла у нього вже не буде. Відповідачі в квартирі також зареєстровані та постійно проживають.

Але, з березня 2013 року, після розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2, на вхідні двері квартири були встановлені замки, від яких у нього немає ключів (та ключі і замки и постійно змінюються), квартира поставлена під охорону, коду якого він не знає, встановлені зсередини додаткові засувки. Усе це створює для нього непереборні перешкоди в користуванні належним йому житловим приміщенням.

Відповідачі створюють для нього перешкоди в користуванні жилим приміщенням (особливо відповідач1 ОСОБА_2, оскільки вона є власником особистого рахунку), можливо пускають в квартиру, де є його речі, незнайомих людей, можливо намагаються здавати належну йому частину квартири в найм без його згоди, що є порушенням його законних прав.

Добровільно пустити мене в квартиру, виділити та визначити із ним порядок користування кімнатами відповідачі відмовляються, незважаючи на те, що він пропонував користуватися кімнатою 17,8 кв.м. і не користуватися кухнею 8 кв.м. та побутовими приладами. Через такі дії він не має можливості користуватися своєю власністю взагалі.

Згідно ст.155 Житлового кодексу України, власник квартири або її частини не може бути позбавлений права користування житловим приміщенням, у зв'язку з чим він змушений звернутися з позовом до суду.

Діями відповідача ОСОБА_4 йому завдано і моральну шкоду.Моральна шкода полягає в тому, що відповідачка не пускала його в належну також і йому квартиру, встановила нові замки, створює перешкоди в користуванні квартирою, він позбавлений можливості жити в квартирі і змушений жити у своїх друзів, створювати їм незручності. Хід його життя порушився. У зв'язку з неможливістю врегулювати конфлікт мирним шляхом, він пережив нервовий стрес, у нього порушився сон, піднявся тиск, в 2014 та 2015 роках він знаходився на стаціонарному лікуванні в міській клінічній лікарні №12, Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска, у нього із-за нервових переживань значно погіршилось самопочуття.Моральну шкоду позивач оцінює в 50000 грн.

Законодавством передбачен порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир в разі, якщо між ними відсутня згода щодо сплати, а тому він просить зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг згідно часток співвласників.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримують в повному обсязі, справу просять розглянути без їх участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечують.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлявся в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Судові виклики вручені їм належним чином.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. ст. 224, 225 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,65 кв.м., належить позивачу, відповідачці ОСОБА_2, відповідачці ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності в рівних частинах.(а.с.6).

Позивачу належить 1/3 частина зазначеної квартири на підставі Свідоцтва на право власності на житло від 16.01.2001 р.

Квартира складається з двох повністю ізольованих кімнат площею 17,8 кв.м і 20,6 кв.м. Користування ними здійснюється через коридор площею 7,7 кв.м.(а.с.7-8).

Позивач зареєстрований в спірній квартирі (а.с.9), сплачує комунальні послуги (а.с.13-15).

Наявні відповіді з УМВС(а.с.11-12) свідчать про те що позивачу чиняться перешкоди відповідачем ОСОБА_2 у доступі до належної позивачу на праві спільної сумісної власності квартири. Позивач позбавлений права користування своєю власністю.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п.2, ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як встановлено у судовому засіданні та підтвердженнями матеріалами справи, позивач у встановленому законом порядку набув право власності на будинок.

Згідно до ст. 217, 319 ЦК України власникові належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи, що позивач як власник квартири обмежений у можливості реалізації права володіння, розпорядження нею, суд надходить до висновку про те, що право власності і право законного володіння позивача як власника майна порушене та підлягає захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав в частині вселення, встановлення порядку користування житловим приміщення, зобов'язання відповідачів не чинити перешкод у користуванні квартирою, стягнення моральної шкоди відповідає ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За приписом ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За законом моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром його відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його права користування житлом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких позивачі фізичні особи зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, тривалість позбавлення можливості позивача у користуванні власністю. Згідно наявних матеріалів справи(а.с.11-12) моральна шкода позивачу спричинена відповідачем ОСОБА_2

При визначенні розміру відшкодування суд враховує також вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що розмір заявленої грошової суми у 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди підлягає суттєвому зменшенню, та моральна шкода має бути відшкодована позивачам у розмірі 8000 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до квитанції та платіжного доручення (а.с.2,30 ) витрати позивача по сплаті судового збору склали 487 грн. 20 коп. та 1218 грн.

Позовні вимоги позивача до відповідачів щодо розподілення особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг не можуть бути задоволені судом за заявленим позовом оскільки такі дії не відносяться до компетенції відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, а до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» як до відповідача позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,30,60,61, 212-215, 223, 224-226, 228 ЦПК України, ст.ст.16,23,217,316,319,391 ЦК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Встановити порядок користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 згідно запропонованим позивачем порядком, а саме у користування позивачу виділити кімнату площею 17,8 кв.м., а кімнату

площею 20,6 кв.м. виділити у користування відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а приміщення кухні вбиральню, ванну кімнату коридор - 6,7 кв.м., коридор - 1,0 кв.м. залишити в загальному користуванні.

Зобов'язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні виділеною кімнатою і підсобними приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 8000 (вісім тисяч гривень грн.).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 487 грн.20 коп.(чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 1218 грн.(одну тисячу двісті вісімнадцять гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Ладиченко