Постанова № 63267950, 28.11.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15649/16-а

Провадження №: 2-а/752/374/16

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Новака А.В.,

з участю секретаря Закаблуківській О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві про визнання неправомірним (нечинним) рішення та дій суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити дії та прийняти рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві та просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», зобов'язати призначити пенсію з 10.06.2016 р. за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18-859зп від 07.06.2016 р. в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, обчисленої за 60 календарних місяців роботи, без обмеження максимального розміру пенсії.

10.06.2016 р. він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, виходячи із заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України від 07.06.2016 р.

Однак, у призначенні пенсії йому було відмовлено, з посиланням на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р.

Зазначену відмову позивач вважає протиправною, посилаючись на те, що положення зазначеного Закону не можуть бути застосовані при вирішення питання щодо призначення його пенсії.

В ході судового розгляду позивач підтримав заявлений позов, просив його задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на те, що відповідач при вирішенні питання про здійснення призначення йому пенсії неправомірно застосував положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р.,

Також зазначив, що відповідач не взяв до уваги документи, які підтверджують його трудовий стаж в органах прокуратури та строк навчання, а також невірно вирахував стаж, необхідний для її призначення.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, повідомлявся судом належним чином, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити та розглядати справи у відсутність представника.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2016 р. позивач звернувся до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про призначення пенсії з врахування розміру заробітної плати прокурора на посаді, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України № 18-859зп від 07.06.2016 р.

16.06.2016 р. позивачу було відмовлено у призначенні йому пенсії з посиланням на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким з 01.06.2015 р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсі, щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до спеціальних законів, у т.ч. Закону України «Про прокуратуру» і пенсійне забезпечення таких осіб здійснюється на загальних підставах.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-III «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», чинній на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч.13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені норми Закону щодо встановлення певних обмежень у розмірі отримуваної пенсії не визнавались неконституційними та є чинними на момент вирішення даного спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності: відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові І службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, а також в письмових запереченнях, відповідач посилається на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р., відповідно до якого у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне\довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України, «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та на ст.. 86 Закону України № 1697-VІІ від 14.10.2014 року.

Однак, зазначені норми Закону не можуть бути застосовані при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу, в частині наявності у позивача права на здійснення зазначеного призначення та відповідно встановлення розміру пенсії у співвідношення до середнього заробітку на відповідній посаді.

Враховуючи викладене, аналізуючи всі наведені норми чинного законодавства, які регулюють даний вид правовідносин, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про неправомірність дій Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у призначення позивачу пенсії за вислугою років на підставі довідки Генеральної прокуратури України.

З огляду на викладене відповідач зобов'язаний призначити позивачу пенсію в розмірі 90% місячного заробітку, визначеного в довідці Генеральної прокуратури України від 07.06.2016 р. № 18-859зп, як передбачено ст. 50-1 Законом України «Про прокуратуру».

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст..94 КАС України.

Керуючись ст.ст.3, 4, 11, 12, 19, 160-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві про про визнання неправомірним (нечинним) рішення та дій суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити дії та прийняти рішення- задовольнити.

Визнати неправомірним (нечинним) рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 р. із врахуванням вислуги років понад 20 років, із них понад 10 років на посадах слідчого та прокурора прокуратури та обчислити із 10.06.2016 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років із розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (відповідно до виданої Генеральною прокуратурою України довідки №18-859зп від 07.06.2016), без обмеження її максимального розміру у грошовому вимірі.

Стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. Новак