Ухвала суду № 63260828, 30.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/1557/15-ц Головуючий у І інстанції Поліщук А. С.Провадження № 22-ц/780/5883/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 30.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Кашперської Т.Ц.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту, визнання незавершеного будівництва обєктом права спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року, в якій просив суд скасувати дане рішення в частині визнання незавершеного будівництва обєктом права спільної сумісної власності у звязку із нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після прийняття судом рішення, про перегляд якого він просить, ним було виявлено, що спірний будинок є обєктом самовільного будівництва, а тому на нього не виникає право власності.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги його заяви, посилаючись на його незаконність, не обґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що на час розгляду справи він не знав про те, що будинок збудований самочинно, а тому на нього не може бути визнано право власності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Миронівського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року по цивільній справі № 371/1557/15-ц, встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однією сімєю як чоловіка та жінки без шлюбу з 30 вересня 2005 року по 30 липня 2015 року, а також визнано незавершений будівництвом будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером 13 по вулиці Зарічна міста Миронівка Київської області обєктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Зазначене рішення суду 04 лютого 2016 року залишено Апеляційним судом Київської області без змін, а отже 04 лютого 2016 рішення Миронівського районного суду Київської області по цивільній справі № 371/ 1557 /15-ц набрало законної сили.

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд даного судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами.

Ухвалюючи рішення та залишаючи заяву без задоволення, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що оскільки саме заявник ОСОБА_2 здійснював будівництво спірного будинку, будівництво якого згідно технічного паспорту (а.с. 10) завершено в 2010 році, дозвіл на будівництво, будівельний паспорт та проект забудови виготовлені заявнику в 2010 році, то він міг та повинен був знати в 2010 році, що збудований ним будинок має відхилення від затверджених проектних рішень.

Згідно із ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" судам роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Тобто при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 362, 364 ЦПК України.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд приймає нове судове рішення або ухвалою залишає її без задоволення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції допущене порушення норм процесуального права, оскільки залишення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами без задоволення з урахуванням вимог ст. ст. 208, 365 ЦПК України приймається у формі ухвали, а не рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушав порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, яка фактично постановлена у формі рішення - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року скасувати та передати питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: